Колишній голова товариства «Соколовське» про реалії головування, роздування конфлікту та вибори нового керівника

20 хвилин (Житомир)

Нещодавно небайдужі жителі СТ «Соколовське» звернулися до редакції «20 хвилин», аби висловити свою точку зору щодо умов проживання у кооперативі, а також щодо роботи вже колишнього голови правління Павла Шута.

У нашій попередній статті зазначалася низка нарікань щодо роботи керівника, зокрема, проблеми зі світлом, з газопроводом та нібито розкрадання коштів.

Сам Павло Шут під час інтерв’ю з журналістами «20 хвилин» зазначив, що за місце не тримається і з радістю б передав правління іншим бажаючим, проте поява попередньої статті, де його роботу керівника було висвітлено негативно – змусила розповісти про те, як виглядає головування зсередини.

Відео дня

Павле Гнатовичу, Ви дійсно не звітували про використання коштів?
Що стосується коштів, які ми нібито брали, але не звітували про їхнє використання, – це наклеп, такого жодного разу не було. Всі кошти, що ми збирали, – ми звітували про їхнє використання, і це завжди було на потреби кооперативу. Можливо, звіти були не так часто, як хотілося б мешканцям, але вони були. Звісно, є всі підтверджуючі документи, і ми їх не ховали від людей.
Деяких хвилювало те, що у Вас працює два бухгалтери. На їхню думку, для кооперативу вистачило б і одного. Як Ви це прокоментуєте?
Працювало нас четверо: я, два бухгалтери та електрик (зараз він звільнився). І ми займалися всіма питаннями: і сперечаннями між сусідами, і проблемами кооперативу, і ще до цього всього додавалося чимало інших питань. Ми не кажемо, що ми ідеально працювали. Зараз же новий голова примусово звільнив бухгалтера, бо не хоче класти гроші на рахунок, а хоче, щоб вона всі гроші віддавала йому особисто в кишеню. Ми працювали на благо СТ «Соколовське», і, думаю, з часом наші мешканці відчують різницю.
Зазначалося, що у Вас були проблеми з документацією. Чи дійсно таке було?
Звісно, десь подали документи, там підпису могло не бути чи інші нюанси – це людський фактор. Але все одно, коли була ревізія документів, воно все в процесі виправлялося. Коли перевіряли нашу документацію, то ніякого звіту виправлень нам не надали, незважаючи на те, що ми вимагали цей звіт, тому що це документи. Нас або перекидали з кабінету в кабінет, або казали «надамо». І потім випливають якісь проблеми, недорахування, і якщо б ревізійна комісія вчасно подала звіт, це можна було б виправити все і перекрити одразу. Всі документи, які вимагала ревізійна комісія, – ми надавали, усі без виключень. Щоразу, як ми надавали копії документів, ревізори їх втрачали, казали мені: «У нас немає ваших документів». Чи спеціально вони так робили, чи це випадковість, але так було.

Зазначалося, що за Вашого головування у кооперативі нічого не робили. Чи дійсно це так?
За цей час, як я був головою товариства, ми зробили генплан повністю новий, електронний. Почали процес газифікації. Зараз ми вже знаємо, як це робити, раніше ми не знали, як це працює. Спочатку у нас було 700 заяв, а вся газифікація на той момент коштувала 5 мільйонів. Ми почали робити поступово, спочатку назбиравши 1,5 мільйона, а люди в процесі приєднувалися. Коли ми вже зробили підвідний газопровід від вулиці Максютова до садового товариства, то люди побачили, що вже почався процес і почали приєднуватися активніше. Другий етап – провели газопровід по вулицях на трьох основних точках. Де люди здавали гроші, ми туди проводили першочергово. Курс змінювався, і ті, хто пізніше доєднався, платили за газопровід, звісно, більше. Але це була реальна сума, ми не могли ці гроші взяти звідкись, тому єдина надія була на підтримку мешканців товариства. Незважаючи на складнощі, які відбулися у ході будівництва газопроводу, ми все одно намагалися домовитися і з газконторою щодо підключення вже готових стояків, і людям постійно звітували про етапи будівництва.
Були нарікання на постійні проблеми зі світлом – прокоментуйте, будь ласка.
Деякі обрали електроопалення, і це було додаткове навантаження на трансформатор. Наш ліміт був 315 кВт, ми вписуємося в ці кіловати, але коли почали використовувати електрокотли, почався перекос в сторону і перебої в роботі трансформатора. Ми вирішили докупити кіловати, бо замінити трансформатор ми не можемо, адже лише на збір технічної документації потрібен 1 мільйон гривень, а у нас не один трансформатор, а чотири. Це не так просто зробити, як здається, там потрібно і проєкт створювати, і дозволи, і гроші, а основне фінансування кооперативу, нагадаю, – це мешканці.
Чи виправили ситуацію зі світлом?
З цієї ситуації ми вийшли так: побудували вузол обліку, окремий на межі розподілу. Ми взяли дозвіл на будівництво. Ми витратили на вузол 370 тисяч гривень, через це членські внески зросли з 300 грн до 500 грн у рік. Також ми поставили на трансформаторі лічильники «день-ніч». Це дозволяє економити. РЕС нам відпускає по 1,68 грн електроенергію, вночі оплата лише 50%. Спочатку ми перекривали електропостачання власними силами, але потім різниця ставала помітною, і ми вирішили збільшити тариф на 7 копійок – 1,75 грн. Інші кооперативи платять більше – 2,50 грн.
Яка ситуація у кооперативі сьогодні?
Зараз ми вже обрали нового голову на зборах, але там сталася проблема. Не було кворуму: 262 людини, а проголосувало 140 людей. Ми подали в суд, щоб скасувати ці збори. Я головою був 11 років, і за місце триматися сенсу немає, тут питання власної гідності. Необізнаність породжує дорікання, ось так і вийшло, що описано у попередній статті все негативно, а зсередини бачите, як все непросто. Я особисто поважаю кожного з членів кооперативу, і тому ця стаття – для вас.