І ще раз про борщівник і не тільки…
Наприкінці літа завжди настає час, коли рослини починають розкидати своє дозріле насіння і готуватися до наступного року.
Саме в цей час актуальним стає питання про боротьбу з карантинними рослинами, які завдають чимало незручностей людям і навіть можуть становити реальну небезпеку для їхнього життя. Крім того, багато карантинних рослин просто знищують конкуруючі види і внаслідок цього порушують нормальний екологічний баланс у природі.
Карантинних рослин досить багато, але ми в цьому матеріалі хочемо зупинитися лише на чотирьох, які ускладнюють життя в ареалі нашого міста. Точніше сказати, про три рослини і одного метелика.
Насамперед мова піде про борщівник.
Борщівник
Про борщівник наше видання також писало безліч разів:
https://zt.20minut.ua/Zdorovya/oberezhno--borschivnik-11865220.html
https://zt.20minut.ua/Podii/oberezhno-otruyni-roslini-pro-yaki-varto-znati-11629205.html
Зараз борщівник закінчив період визрівання насіння і почалося його активне поширення. З одного кущика дозрілого насіння, можуть з'явитися наступного року сотні нових рослин.
Чому слід остерігатися борщівника? Його сік токсичний і в рази підвищує чутливість шкіри до ультрафіолету. Так можна отримати навіть опіки 1-3 ступеня. Небезпечність в тому, що опіки з’являються не одразу, а поступово, під впливом сонячного проміння. Якщо сік таки потрапив на шкіру, її варто якнайшвидше ретельно промити з милом і уникати прямого сонячного проміння. Якщо опіків не вдалося уникнути чи сік потрапив в очі – негайно зверніться до лікаря.
Відома лікарка Ольга Богомолець у власному дописі в соціальній мережі Фесбук також звертає увагу на те, що почастішали випадки важких опіків у дітей та дорослих після контакту з борщівником.
У Житомирі зарості борщівика розташовані біля всіх великих мостів та маленьких річок. Наприклад, під Чуднівським мостом можна знайти і величезні кущі борщівника, а серед нескошеного бур'яну зустрічаються кущі амброзії. Навіть можна зустріти кілька кущів дикорослої «вовчої ягоди», яка становить небезпеку для дітей та свійських тварин.
Потрібно особливо звернути увагу, що відношення мешканців міста до власної безпеки взагалі відсутнє. Більш того, досліджуючи рослини вздовж річки Кам’янки, ми постійно натикалися на купи будівельного та побутового сміття, які мешканці навколишніх будинків просто скидали ближче до води.
Золотарник
І хоча золотарник не загрожує здоров'ю людини так, як борщівник Сосновського, проте вважається однією з найнебезпечніших рослин. Коріння його виробляють інгібітори - речовини, що пригнічують зростання інших рослин. Він становить загрозу більшості комах, птахів, дрібних ссавців.
Золотарник стрімко захоплює все нові і нові землі. Положення ускладнюється тим, що тварини, в тому числі дикі, не їдять золотарник. Тобто зайняті їм території недоцільно використовувати як сінокісні і пасовищні землі. Золотарник канадський швидко закріплюється на луках, пасовищах, вигонах, меліорованих болотах, пустирях, лісових галявинах, вирубках. Ще одну загрозу несе заселення золотарника в лісах, де він поширюється по узліссях і вирубках.
Якщо допустити проникнення золотарника вглиб лісу, то в подальшому при лісовідновленні доведеться проводити комплекс додаткових заходів, що спричинить істотні витрати. Крім того, втрата природної рослинності лісів негативно позначиться на харчуванні тварин. Тому не допустити проникнення золотарника в ліс - одне з основних завдань.
Хоч золотарник канадський не є карантинним об’єктом, але його пилок може викликати сильну алергічну реакцію під час цвітіння (липень-жовтень) у людей, схильних до проявів алергії. Найбільш частими проявами є алергічний кон’юнктивіт (почервоніння очей, сильна сльозотеча), який супроводжується ринітом (свербіж та водянисті виділення з носу).
На третьому місці амброзія
Знову посилання на наші матеріали про амброзію. Напевно, про жодну рослину так багато не пишуть, як про амброзію. Це просто невичерпне джерело інформації для журналістів.
https://zt.20minut.ua/Zdorovya/ambroziya-yak-viglyadae-i-chim-nebezpechna-11872792.html
https://zt.20minut.ua/Podii/scho-vidbuvaetsya-z-vognischami-ambroziyi-u-zhitomiri-11145450.html
Також згадка про амброзію є на сайті державної установи «Житомирська обласна фітосанітарна лабораторія» і Житомирської міської ради:
https://zt-rada.gov.ua/?pages=14803
https://zt-rada.gov.ua/?pages=4519
Амброзія полинолиста поширена у 20 районах Житомирської області з площею зараження 81,0342 га. Фахівці стверджують, що проти амброзії було запроваджено карантинний режим.
Кілька років тому у групі «Наше місто – без амброзії» у соціальній мережі Facebook є посилання на сайт https://ambrozii.net , де зазначені ділянки з виявленими рослинами амброзії.
Якщо ж можливості прибрати алерген самостійно немає або радіус ураження амброзією великий, рекомендуємо зазначити ділянку на карті https://ambrozii.net , а потім звернутися з відповідним проханням до органів влади Житомира та Житомирської області:
- на урядову гарячу лінію: 15-45;
- до начальника управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області за телефоном: +38 (0412) 43-18-42;
- у відділ карантину рослин ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області за телефонами: +38 (0412) 43-40-47, +38 (0412) 34-24-31;
- або відправити скаргу на електронну пошту: [email protected]
У комунальне підприємство «Інспекція з благоустрою м. Житомира» Житомирської міської ради: +38 (0412) 43-84-67;
Або відправити скаргу на електронну пошту: [email protected] .
І пам'ятайте: чим більше звернень надійде від громадян, тим більше заходів по ліквідації буде прийнято! Місцева влада реагує на письмові звернення або телефонні дзвінки зі скаргами на амброзію і надалі повинна буде відзвітувати про виконану роботу.
Мінуюча каштанова міль
І ось ми дібралися до метеликів. Але на відміну від рослин, яких ми можемо й не побачити кожного дня, мінуючу міль, яка з'їдає каштани у Житомирі, ми бачимо майже на кожні вулиці. Це просто величезне лихо нашого міста. Каштани, що гинуть від цієї навали, перетворюються із символу міста на жахливі коричневі зарості.
В Україні міль з'явилася в 1998 р. на Закарпатті, куди проникла, мабуть, з Угорщини. Далі міль за десять років заселила практично всю територію України. До Донецька потрапила не пізніше 2007 р. У 2008–2009 рр. мінуючі молі були знайдені в Донецьку, Ясинуватій, Макіївці, Авдіївці, Святогірську, на межі з Луганською обл. (Дронівка) та на узбережжі Азовського моря (Юр'ївка). У парках, скверах і алеях міст центру Донецької області міни поширені на 95-100% дерев.
У Житомирі також не залишилося каштанів із нормальним листям. Всі вони пожовкли або вкрилися жовтими плямами та місцями опали. А в деяких районах міста, особливо біля дороги, каштани почали знову цвісти. Це лише прискорює загибель дерев та літня аномальна спека тут абсолютно ні до чого.
Це наслідки діяльності мінуючої молі, грибка, поганої екології та надмірних опадів. Дерева хворі і якщо їх не почати лікувати, вже найближчим часом вони загинуть.
Проблема не нова, дерева хворіють уже кілька років. Поштовхом до посилення епідемії, на думку деяких фахівців, стала погода – аномально спекотна погода. Гусениця розвивається всередині листа, поїдаючи його. Однак від поїдання каштан мало страждає. Більше – від симбіозу цієї личинки з грибком, що викликає появу бурого кольору. У Житомирі каштани ростуть вздовж доріг, закатані в асфальт та без поливу. Міль та інші хвороби лише добивають ослаблені дерева. На межі вимирання знаходяться не лише каштани. Колись зелений Житомир ризикує практично повністю позбутися рослинності. Про хворі каштани міська влада знає. Але побороти цю хворобу поки що не вдається.
І наостанок рослина, яка не є темою нашого матеріалу, але може стати нею за кілька років.
Артишок
Нещодавно житомирські ЗМІ повідомляли про те, що на Житомирщині фермерка Олена Панчук вирощує екзотичну рослину — артишок. Жінка вперше посадила його заради експерименту і вже має плоди, які користуються попитом і в кулінарії, і у флористиці.
Але чи така безпечна ця рослина? Артишок (лат. Cynara) — рід рослин сімейства Астрові (Asteraceae). Батьківщиною цього роду є Середземноморський регіон та Канарські острови. Натуралізований повсюдно, в Австралії та Південній Америці вважається злісним бур'яном.
Садовий артишок, також відомий як посівний, або колючий артишок. В їжу використовується м'ясисте квітколоже суцвіття. Це — дворічна овочева рослина. Поширений в багатьох країнах Середземномор'я. Вирощувався арабами до нашої ери. На узбережжі Чорного моря зимує без захисту. На решті територій України необхідно вкривати, оскільки періодично спостерігаються морози з низькими температурами мінус 19°С і без снігу. Вирощують артишок через розсаду. В їжу використовують недостиглі м'ясисті суцвіття, багаті на вітаміни А, В і С.
Строго кажучи, артишок не загрожує нашим полям через теплолюбність. Проте за умов культурного вирощування може вплинути на врожайність інших садових культур.
Руслан Мороз
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
