Діагноз для медичної реформи

Без зарплати, але з вимогами

Наприкінці вересня у Києві відбулася попереджувальна протестна акція медиків. За різними підрахунками вона зібрала від кількох сотень до двох тисяч лікарів та медсестр із різних куточків України. Деякі політичні сили спробували скористатися нагодою і заявили, що люди в білих халатах вийшли на вулиці, тому що виступають проти медичної реформи. Втім, за свідченнями мітингарів, їхні основні вимоги – збільшити фінансування галузі, призначити нарешті міністра охорони здоров’я, підвищити посадові оклади та головне – вирішити проблему із заборгованістю по зарплаті.  

«У нас тільки на тому тижні виплатили повністю за липень. За серпень немає зарплати, а вже вересень, і має бути аванс», – розповідає Ольга Бельгмега з Івано-Франківської області.

За даними МОЗ, станом на вересень 2017 року медикам заборгували 81,7 млн грн. В уряді вже пообіцяли розрахуватися з медперсоналом до кінця року, перерозподіливши резерв медичної субвенції. А це близько 559,2 млн грн. У профільному міністерстві пояснили, що систематичні затримки виникають, оскільки медична сфера багато років фінансується за залишковим принципом, а не відповідно до потреб.

«До сьогодні кардинальні зміни у фінансовому забезпеченні фахівців охорони здоров’я не були можливими через застарілу систему управління, оновити яку має медреформа. Без ухвалення відповідних законів дефіцит і заборгованість по зарплатах і надалі виникатимуть щороку», – стверджує в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

Зі звичайного терапевта – у бізнесмени?

Розв'язати проблему із зарплатами покликаний принцип «гроші ходять за пацієнтом», що лежить в основі реформи. У МОЗі багато разів наголошували, що ставка лікаря формуватиметься із розрахунку 210 грн за пацієнта на рік. Наразі у відомстві переглянули цей показник і вже кажуть, що виділять 370 грн на хворого у 2018 році та 450 грн – у 2019 році. За лікування та консультування дітей та пенсіонерів віком понад 65 років планують платити вдвічі більше. Тож середній дохід терапевта чи сімейного лікаря може сягнути 740 тис. грн на рік (понад 61 тис./міс) або майже одного мільйона у 2019 році (75 тис./міс). Це за умови, що він матиме 2000 пацієнтів на рік.  Фахівець сімейної медицини має право залишитися у поліклініці чи амбулаторії і домовитися з керівництвом, яку частку з цієї суми він отримає. Однак він також може працювати в статусі фізичної особи-підприємця і розпоряджатися коштами на власний розсуд.   

Голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець вважає, що цифри, наведені міністерством, значно завищені. Оскільки лікар, який працює на себе, буде змушений частину доходу віддати на оренду приміщення, транспортні витрати, оплату комунальних послуг, податки і на зарплату медсестрі або санітарці.

Втім, навіть опоненти медреформи згодні, що сумарний дохід медика все одно може значно перевищити середню зарплату по галузі, що, за даними Держстату, на липень 2017 року склала лише 5207 грн.  

Стартували з декларацій

МОЗ уже розпочав підготовку до нововведень. Ще півроку назад урядовці порадили українцям обрати сімейного лікаря, щоб з 1 липня мати змогу підписати з ними договір про обслуговування – так звану декларацію про вибір лікаря пацієнтом.

З 20 вересня стала доступною електронна система охорони здоров’я e-Health, куди медперсонал повинен заносити дані декларацій. У червні в системі зареєструвалися перші медустанови, і наразі в переліку налічується вже 372 заклади. За допомогою декларацій держава зможе чітко визначити, яку кількість пацієнтів має лікар, і, відповідно, перевести йому плату за кожного з них.

Якщо Верховна Рада проголосує за пропоновані закони, то лікарі зможуть отримати нові нарахування вже з нового року. Повністю перевести терапевтів та педіатрів на такі виплати у відомстві планують влітку 2018 року.  

«У теперішньому проекті закону передбачено, що з 1 серпня 2018 року інформація із електронної бази охорони здоров’я стає єдиним джерелом інформації для капітаційних виплат, тобто для виплат медичним установам за пацієнтів, які приписалися до певної кількості лікарів», – роз’яснює керівник Проектного офісу e-Health Юрій Бугай.

Чи зміниться медицина у селі?

На думку експертів, успіх реформи значною мірою залежатиме від громад та органів самоврядування. Адже у процесі децентралізації медустанови перейдуть на баланс місцевої влади, і їхню долю вирішуватимуть очільники сіл та містечок разом із мешканцями.

«У нас є приміщення, які ми плануємо виділити під лікарню, провести там ремонт, можливо, навіть закупити деяку техніку, – розповідає голова Таврійської ОТГ Микола Свириденко. – Але головне питання – це кадри. Та як залучити спеціалістів працювати в селі – невідомо».

Щоб підтримати громади у їхніх прагненнях та створити умови для залучення молодих фахівців, влада заклала у проекті бюджету на 2018 рік медичну субвенцію в обсязі 54,4 млрд грн, що на 7 млрд грн більше, ніж цього року. ОТГ зможуть використати ці кошти на забезпечення медиків житлом і транспортом, а також пустити на розбудову інфраструктури.  

Також у бюджеті передбачено додаткові 4 млрд грн на розвиток сільської медицини. Відповідний закон ініціював Петро Порошенко. Гроші підуть на матеріально-технічне оснащення сільських фельдшерсько-акушерських пунктів та амбулаторій, закупівлю комп’ютерів, проведення інтернету.

«Ми маємо запропонувати для українського села абсолютно нові сучасні рішення – не просто зміну фінансування, а рішення, які мають спиратися на модернові телекомунікаційні технології, консультування, лікування», – зауважив глава держави.

Відтак з’явився шанс, що у перспективі мешканець як великого міста, так і невеликого села зможе отримати медичні послуги однакової якості та фаховості.

Центр громадського моніторингу та контролю

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.