Сьогодні вшановують пам`ять загиблого героя АТО Пилипа Слободенюка

Анна Сергієнко

Вшануймо героя разом!

Слободенюк Пилип аркадійович походить із багатодітної родини. Коли помер батько, 20-річний Пилип взяв відповідальність за родину на себе. Закінчив навчання в Житомирському сільськогосподарському політехнікум. 1980—1982 рр. пройшов строкову службу в Німецькій Демократичній Республіці Військово-Повітряні сили (НДР ВВС) В/Ч 66555 в Мальвинкелі. Звільнився старшим лейтенантом. Був нагородженим 24 вересня 1982 року орденом «Воїн- Спортсмен» I ступеня.

З дружиною, Валентиною Йосипівною, познайомився в Бежеві, працювала начальником поштового відділення. 1983 року родина переїхала проживати в місто Хорошів. Родина виховала трьох доньок.

Пилип працював на цегельному заводі, потім начальником ЦОКу ВО «Західкварцсамоцвіти». Після політичної й економічної кризи та розпаду старої держави, підприємство теж перестало працювати, тай інші підприємства району. Пилип Аркадійович відкрив СПД та займався рієлторською діяльністю в м. Києві.

Відео дня

В часі Революції Гідності був командиром взводу 8 сотні Майдану Української спілки ветеранів Афганістану наЄвромайдані. Коли події на сході України стали загрожувати, незалежності, суверенітету та теріторіальної цілісності України під час першої хвилі мобілізації на початку травня Пилип звернувся до військомату по місцю проживанню, але йому відмовили так, як 53 роки, не є віком призиву. Біля Українського Дому в м. Києві формувався добровольчий батальйон «Айдар» . Підтримкою бійців — афганців: « Пилип — наш командир. Куди він піде, туди і ми» рушили в зону АТО на схід України.

З 11 травня 2014 року, старший лейтенант, Слободенюк Пилип був призначений на посаду командира 1 роти охорони 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар» В2950 (колишнє найменування військова частина — польова пошта В0624). Рота складалася з воїнів-афганців і назву мала «1 рота Філіпа».

Пилип завжди був першим, не ховався за спинами товаришів, служив зразком мужності і сміливості для інших. Він користувався авторитетом серед людей та громадських активістів. На його ім'я приходила вагома допомога для бійців. Був не байдужий до горя місцевих жителів, які перебували у зоні Антитерористичної операції здійснював видачу гуманітарної допомои (ліків, продуктів харчування). Йому військовослужбовці вірили і були переконані, що він справжній надійний командир і патріот України. Організовував волонтерів на допомогу медичних препаратів в госпіталь для солдат. Разом з бойовими товаришами їздив до військоматів перевіряв та контролював за процесом оформлення та проходження медичної комісії.

Брав безпосередню участь та керував в розвідувальних та штурмових бойових операціяхв зоні АТО. Чудовий тактик, за час травня по серпень 2014 року брав участь зі своєю ротою в бойових діях по звільненню міст та селищ: Сєвєродонецьк, Щастя, Металіст, Стукалова Балка, Олександрівськ, Георгіївка, Лутугине, Успенка, Красний Яр, Вергункий Роз'їзд, Хрящувате. 14 серпня 2014-го, старший лейтенант, Слободенюк Пилип, командир 1 роти охорони, загинув у ході виконання бойового завдання з визволення населеного пункту Хрящувате Луганської області від незаконних збройних формувань із трьома військовослужбовцями — Колотвін Олександр Вікторович, Дібрівний Дмитро Олександрович, Качур Іван Іванович та військовослужбовцями 80-ї окремої аеромобільної бригади. На український підрозділ наступало 8 танків терористів, 2 з них було підбито — перший танк підбив Ігор Філіпчук, решта відійшли в сторону. Командир батальйону та заступник були поранені. Володимир Зюзь при відході основної групи лишився прикривати. Після того терористи здійснили залп із «Граду».

Похований 18 серпня 2014-го у Хорошеві Житомирської області.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни:

нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (26.02.2015 року) посмертно.
нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» посмертно.

За вірність присязі