Ховайся де можеш: чому під час війни в Житомирі скорочують кількість укриттів
Останні місяці в області безпекова ситуація значно погіршилася. Майже щодня лунають тривоги, ракетні та дронові удари загрожують сотням тисяч жителів.
У 2023 році ми писали про стан укриттів та зловживання, коли на неіснуючі ремонти списували бюджетні кошти або коли сховища були лише на папері. Проте за 3 роки ситуація не лише не покращилася, а через недбалість чиновників проблема перетворюється в реальну катастрофу.
За статистикою, найбільше споруд цивільного захисту розташовано в Житомирі. Але якщо тільки виїхати за межі міста, картина стає зовсім іншою. На всій протяжності шляху від обласного центра до Денишів є лише одне укриття.Та й те розташоване в сільській школі й розраховане насамперед на учнів і вчителів. Від Ставища до об'їзної Коростишева не знайти жодного укриття. У багатьох населених пунктах, зокрема в заможних приміських селах - Гуйві, Пряжеві та навіть Довжику, - будь-які захисні споруди також відсутні. І це попри те, що в громадах цих сіл бюджети були одними з найбільших в області.
Однак справжнім шоком було те, що ми побачили в офіційних документах. При тотальному дефіциті об'єкти цивільного захисту списувалися місцевою владою і далі їх знімали з державного обліку. І це відбулося як до повномасштабного вторгнення, так продовжується й зараз! Таким чином, до прикладу, діти житомирського ліцею були змушені роками бігати до підвалу собору, який не мав належного статусу.
Фантомне укриття
Влада постійно називає безпеку в школах своїм пріоритетом. Завдяки співфінансуванню з держбюджету вже вдалося завершити укриття в ліцеях №7, №8, №12 та №15. Із завершенням робіт в ліцеї №10 учням більше не доводиться долати 700 метрів через шосе, щоб опинитися в безпеці. Водночас роботи в ліцеї №21, розпочаті ще у 2023 році, ніяк не можуть завершити - цьогоріч там довелося замовляти додаткові послуги.
Проте в багатьох навчальних закладах зведення власних захисних споруд досі в планах. Особливе місце в цьому переліку займає розташований в центрі ліцей №3, де у зведеному новому корпусі мали б передбачити найпростіше укриття. Проте безпеку дітей чиновники та адміністрація закладу, схоже, відсунули на другий план, надавши перевагу ефектному дизайну та помпезному відкриттю.
З початком повномасштабного вторгнення навчальний заклад повстав перед серйозною проблемою. Вирішенням стало укладення у травні 2022 року договору з Спасо-Преображенським кафедральним собором. В якості укриття ліцей став користуватися підвальним приміщенням собору.
Через відсутність укриття в новому корпусі ліцей № 3 уклав договір з собором
Влітку того ж року комісія під керівництвом заступниці міського голови Марії Місюрової затвердила акт про відповідність даного приміщення встановленим вимогам.
Фото акту обстеження собору як укриття для учнів ліцею №3
Здавалося б, проблему вирішили і діти повернулися до очного навчання. Батьків запевнили, що під час повітряних тривог їхні діти у безпеці.
Підвал собору по Перемоги, 14 слугує найпростішим укриттям учням ліцею №3
Водночас тепер перевірити наявність сховищ стало простіше, завдяки створеному єдиному електронному порталу. Крім того, через застосунок «Дія» кожен може знайти найближче безпечне місце, переглянути інформацію про нього та прокласти маршрут.
Однак з подивом для себе на карті укриття ми не знайшли. Щоб пересвідчитися в тому, чи насправді воно міститься в реєстрі, ми звернулися з офіційним запитом до ДСНС. У відповідь отримали інформацію, що по вулиці Перемоги, 14 жодного об'єкта цивільного захисту не обліковується.
Згідно офіційного реєстру укриття в соборі не обліковується
Надіславши ще один запит, нам повідомили, що підвальне приміщення собору було зняте з обліку та офіційно виключене з реєстру 25 липня 2022 року. Тобто впродовж всього часу дітей наражали на небезпеку, направляючи їх під час кожної повітряної тривоги у незахищене приміщення.
- Я взагалі вперше про це чую. До мене ніхто ніколи не підходив, я не підписував жодних документів ані про надання нам статусу укриття, ані про його зняття, - наголошує ключар собору Микола Синюк.
За його словами, ситуація виглядає абсурдною, адже до собору й досі регулярно навідуються з перевірками. На початку серпня приходила чергова комісія, яка все оглядала. Крім того, посадовці ще й постійно контролюють, чи є вільний доступ під час повітряних тривог і чи відкриває охорона двері вночі.
- Ми не писали жодних заяв, щоб відмовитися від статусу. Нам теж ніхто ніяких листів не надсилав, - додає ключар собору.
Отже, про зняття статусу сховища з боку представників УПЦ ніхто не звертався.
- Лише балансоутримувач має право готувати й подавати документи на виключення об'єкта з реєстру. І тільки він, а не будь-хто інший. Інакше це просто якийсь бардак, - переконує експерт із питань безпеки Сергій Распутний. - Якщо хтось зробив це без відома настоятеля, за таке має настати щонайменше адміністративна, а то й кримінальна відповідальність.
Редакція звернулася до міської ради із запитом, аби отримати акт відповідності приміщення собору вимогам безпеки та копію документа, який дозволяє укривати там ліцеїстів. Однак заступниця міського голови відмовила в наданні цих матеріалів, заявивши, що така інформація “створює пряму загрозу витоку даних про місця масового скупчення дітей”.
Заступниця мера Марія Місюрова приховує документи по безпеці дітей
Але яку шкоду може завдати оприлюднення документу, наявність якого після виключення з липня 2022 року приміщення собору викликає чимало питань? Чи за ширмою “турботи про безпеку” чиновниця намагається приховати явну недбалість або ж недопустити що будуть виявлені фальсифікації документів?! Хто у такому разі, директор ліцею №3 або ж управління освіти, відповідатиме за те, що чотири роки поспіль дітей відправляли у звичайний церковний підвал без офіційного статусу укриття. І головне: як тепер гарантуватимуть безпеку учнів, якщо собор юридично не може використовуватися як захисна споруда?
На додачу, собор слугує чи не єдиним доступним сховищем для довколишніх організацій. Під час тривог сюди сходяться люди звідусіль: із гіпермаркету, банку, податкової та медичної лабораторії. Навіть обласний драмтеатр на своєму сайті офіційно рекомендує глядачам переховуватися саме тут.
Під час тривог глядачі з драмтеатру також мають переховуватися в соборі
- Хрестовоздвиженський храм теж рахується як укриття, але туди люди чомусь взагалі не приходять, - дивується Микола Синюк. - Спочатку приходили, а тепер воно пустує, хоча під час тривог охорона так само відкриває усім двері.
Чому той же драмтеатр залишився без власного сховища і навіщо адміністрація скеровує людей до собору, ігноруючи інше, фактично порожнє укриття поруч - невідомо.
Списані десятки укриттів
Можливо, мова йде про поодинокий випадок і немає підстав для паніки. Тим паче, за офіційними даними міськради, ситуація в місті виглядає зовсім не критично: 87 сховищ на 29 580 осіб, 4 протирадіаційних та 723 найпростіших укриття. Заявлено, що загальний фонд захисних споруд Житомирської громади здатний вмістити понад 350 тисяч людей. Маючи на руках таку чудову статистику, навіщо владі перейматися за зникнення з карти одного об'єкту цивільного захисту.
Проте дана практика виявилася далеко не поодинокою. Від ДСНС нам вдалося отримати цілий перелік знятих з обліку укриттів. Станом на 15 вересня із загальнодержавного електронного обліку по всій Житомирській області було виключено 92 об’єкти цивільного захисту. У цьому списку опинилися десятки адрес у Житомирі, Коростені, Бердичеві та інших громадах. Процес зняття захисних споруд з обліку тривав як до початку повномасштабного вторгнення, так безперервно продовує тривати й донині.
Чинним порядком передбачено, що після підготовки балансоутримувачем або власником укриття цілого пакету документів, вони надходять на розгляд комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (ТЕБ і НС).
- Міська комісія при органі місцевого самоврядування має ухвалити відповідне рішення, - пояснює експерт Сергій Распутний. - Комісією після обстеження складається акт із зазначенням невідповідності укриття вимогам, і це є підставою для виключення з реєстра.
Експерт із питань безпеки, лідер групи експертів Safety Shelters Сергій Распутний
Найбільше з обліку знято укриттів за зверненнями ОСББ та в багатоквартирних будинках під управлінням керуючих компаній. Тільки за перші два місяці 2022 року з державного реєстру виключили 28 розташованих в житлових будинках найпростіших укриття. До кінця 2022 року, включно з приміщенням в соборі, з електронного обліку їх було знято аж 71.
Аналіз виключених з реєстру укриттів в області
Значну кількість укриттів виключено навіть в навчальних та освітніх закладах. До прикладу, розташована захисна споруда, закріплена за комунальним закладом “Музична школа “Гармонія”, в жовтні 2022 року також втратила попередній статус.
- По-перше, стан дуже поганий, там стоїть вода, неприємний запах. Ми дізнавалися, що на його реставрацію необхідно не менше 5 млн грн, - пояснює директор закладу Кароліна Юрчук. - Другий момент - це незгода мешканців, щоб ми взагалі ним користувалися, бо вони також мають право перебувати тут. Тому воно виключене і у нас є договір з укриттям, де є належні умови.
Вірно, навіщо виділяти фінансування на приведення в нормальний стан укриття, на яке ніколи жодної гривні не виділяли. Краще користуватися готовим, а мешканці нехай самі вирішують, як їм у сирому та смердючому підвалі ховатися під час тривог.
Одвічна проблема нестачі грошей, про яку чиновники регулярно згадують, як тільки виникає реальна потреба. Проте на мобільні укриття, попри їх чималу вартість, коштів в бюджеті громади не жалкують. У 2023 році на них виділили 25 млн грн. Одну з таких залізобетонних конструкцій розмістили і на Старому бульварі в парку.
Мобільне укриття в парку з 2023 року не відповідає вимогам закону та досі не включено до держреєстру
Майже одночасно з його появою з реєстру укриття прибрали колишнє укриття в будівлі КП “Парк”. Про причини такого рішення директор парку говорив з неохотою:
- Зверніться, будь ласка, до ДСНС та Житомирської міської ради, вам все пояснять, - відповів Сергій Бондар. - Чому вони там зробили як найпростіше укриття, а потім прийшлося його видаляти, тому що там немає можливості з ним щось робити.
Керівник запевнив, що всі встановлені модульні укриття перебувають на балансі та пройшли належну реєстрацію. Проте чому цих об'єктів немає ні на офіційній карті, ні в державному реєстрі, директор КП «Парк» пояснити не зміг.
Розібратися в ситуації допоміг експерт. Виявляється, законодавчі норми щодо мобільних укриттів відсилають до національного стандарту, якого в Україні наразі просто не існує. Це фактично підтвердив і ексмер Житомира, заявивши під час сесії: «Немає чітких норм ДБН щодо цих укриттів».
Тобто, чудово розуміючи юридичні прогалини, керівництво міста свідомо ініціювало закупівлю бетонних конструкцій, що прямо межує з нецільовим використанням бюджетних коштів і загрожує кримінальними провадженнями. Десятки мільйонів гривень з бюджету громади продовжують витрачати на споруди, на яких навіть писати слово «Укриття» — незаконно. І відбувається це на тлі масового списання існуючих укриттів в будинках, на збереження яких грошей не знайшлося.
Щоправда, влітку 2023 року міськрада таки спромоглася виділити 5 млн грн на ремонт захисних споруд, включивши до переліку понад 200 адрес. Але поки більшість реальних укриттів у житлових будинках залишилася поза увагою, фінансування отримала низка об'єктів, які, згідно з державним реєстром, узагалі не існують.
Міськрада виділила кошти на укриття в будинках, виключених з реєстру
Хоча на електронній карті деякі з цих об'єктів досі присутні, залишається загадкою, на яких підставах місто профінансувало укриття, які міськрада сама ж списала. Водночас сотні підвальних приміщень, про жалюгідний стан яких чиновникам чудово відомо, житомирянам доводиться ремонтувати самотужки.
Безпорадність держави
Забезпечити громадян достатньою кількістю повноцінних укриттів мала б безпосередньо держава, спираючись на потужну матеріальну спадщину. Свого часу кожне підприємство чи завод у місті та області в обов'язковому порядку повинно мати капітальні сховища, здатні витримати ракетні та бомбові удари. Закон суворо забороняв передавати їх у приватну власність, і якраз вони й мали відігравати ключову роль у вирішенні проблеми з нестачею об’єктів цивільного захисту для тривалого перебування людей.
Насамперед це стосується величезних торговельних центрів, збудованих безпосередньо на територіях колишніх промислових гігантів. Як свідчить офіційна відповідь ДСНС, за такими популярними адресами, як Київське шосе, 4/2, вул. Київська, 77 та майдан Житній ринок, 1, жодного об’єкта цивільного захисту нині не обліковується. Два останні об'єкти, до слова, належать АТ “Житомирський меблевий комбінат” - компанії, яка навіть під час великої війни продовжує активно скуповувати нерухомість. Замість того, аби подбати про безпеку тисяч щоденних відвідувачів, власних працівників та орендарів, власник не інвестує у власні укриття жодної гривні, спрямовуючи мільярдні доходи у подальше розширення бізнесу. І така ситуація - за винятком хіба що кількох адрес - спостерігається практично в усіх великих ТРЦ та гіпермаркетах міста.
Аби з'ясувати, як державні сховища за останній час могли безслідно зникнути, редакція надіслала запит до відділення Фонду державного майна України (ФДМУ) — органу, який управляє всім державним майном, включно з об’єктами цивільного захисту. Отримана відповідь нас відверто шокувала. Начальниця управління Наталія Гринчук офіційно повідомила, що у їхньому відомстві взагалі відсутній перелік укриттів та сховищ державної власності.
У Фонді держмайна не знають про наявність у них у власності укриттів. Скріншот відповіді
Як відповідальні за майно чиновники не знають, скільки в держави було захисних споруд, де вони знаходяться та куди вони поділися після масової приватизації. Або ж, можливо, намагаються щось приховати? До прикладу, як попередні роки з державних сховищ знімали статус захисної споруди і балансоутримувач, який й доводив укриття до непридатного стану, міг його приватизувати.
- Я ж вам не говорю, що воно зайшло як сховище на приватизацію, оскільки законом це заборонено, - пояснює Наталія Гринчук. - Тому воно заходило як окреме майно.
За її словами, балансоутримувачі за законом мають цілі можливості цим займатися. ДСНС України та області погоджують, проходять процедуру погодження з комісіями з цивільного захисту та органам самоврядування.
- Якщо заява вже заходить на приватизацію не як сховище чи укриття, та в Фонд держмайна заходить просто як об'єкти, які ми приватизуємо чи віддаємо в аренду, - додає чиновниця.
І все це відбулося за погодження чиновників ФДМУ. Яскравий приклад - це величезне сховище на понад 2162 кв. м. в центрі міста, яке після ряду маніпуляцій стало підземним поверхом складального цеху. Як ми раніше вже писали, без жодного аукціону або конкурсу, АТ “Електровимірювач” у 2021 році приватизував його всього лише за 3 млн 355 тис. грн. Для порівняння у півтора рази менше за площею укриття в ліцеї №8 обійшлося в 60 млн грн. Тобто за таке ж за розміром укриття мало б коштувати під 100 млн грн, а продане у понад 30 разів дешевше! До того ж, збудоване за всіма вимогами як капітальне сховище з найвищим класом безпеки, величезними стінами, системами автономного живлення та нагнітання повітря.
Фото з договору продажу сховища в центрі міста як підземний склад
Унаслідок цього сховище опинилося в руках осіб, які після втечі ексміністра аграрної політики Миколи Присяжнюка у непрозорий спосіб стали власниками заводу. Приватизувавши об'єкт цивільного захисту, вони фактично позбавили містян права на безпеку. Якщо у 2022 році укриття ще ненадовго відчиняли для людей, то нині воно залишається недоступним навіть під час тривог.
Незаконністю продажу зацікавилися правоохоронці та провели декілька обшуків та вилучили документи. Однак минуло вже чотири роки, а кримінальне провадження так і залишилося на етапі досудового розслідування.
В Житомирі розслідували два кримінальних провадження
Згідно з цим листом, інше кримінальне провадження — щодо незаконного продажу укриття по Лесі Українки 33 — взагалі закрили. Відділення Фонду держмайна просто продало об’єкт цивільного захисту на території хлібозаводу, оформленим як звичайний склад. Після кількох років слідства та судових розглядів збитків для держави так і не знайшли. Ба більше, згідно листа мерії Житомира, інтереси громади при цьому ніяк не постраждали.
Ми окремо поцікавилися у посадовиці про надану згоду на продаж цього майна.
- Я надам вам відповідь, - сухо пообіцяла керівниця управління.
Лише з третьої спроби редакції вдалося отримати офіційні дані, які шокують: із сотень колишніх державних сховищ та укриттів у суспільній власності Житомирщини залишилося менше двох десятків.
В області не залишилося укриттів і сховищ державної власності
Виною цьому й довготривала імітація роботи з боку структур, які мали б гарантувати безпеку населення. Маючи підвальні приміщення на балансі комунальних ЖЕКів, місцева влада не виділяла на їхнє облаштування жодної гривні. Про грибок, плісняву та зношені комунікації згадали вже після їх передачі ОСББ, зобов’язавши привести до належного стану укриття. Натомість бюджетні мільйони місто щедро витрачало на перекладання плитки та ремонти скверів. Тим часом на державному рівні заборону на приватизацію стратегічних сховищ давно навчилися обходити, і навіть кримінальні провадження не допомагають повернути майно громадам.
Коли ситуація зміниться і коли замість масового списання житомиряни нарешті отримають достатньо надійних сховищ? Із цим питанням ми звернулися до керівництва міста. Проте, почувши тему, заступниця міського голови спочатку відклала розмову, а потім і зовсім перестала виходити на зв'язок.
Поки чиновники уникають незручних запитань, містяни продовжують керуватися єдиним правилом - “ховайся де можеш”. Бо виконати прямі обов'язки із захисту цивільного населення у найважчі для країни часи влада так і не спромоглася.
