Як списують та ремонтують укриття - на папері

За півтора року проблема відсутності або ж неналежної придатності укриттів досі не вирішена. За офіційними звітами органів влади сховища функціонують. Навіть давно списані з обліку. А ремонти укриттів нерідко виявляються цілковитою фікцією.

Перед повномасштабним вторгненням, на початку 2022 року, по всій області провели обстеження захисних споруд. За їх результатами з розташованих в Житомирі 90 сховищ лише 17 визнали повністю придатними для використання. І якщо мешканці обласного центру мають хоча б мінімальний доступ до найпростіших укриттів, в інших містах та селищах близько половини навчальних закладів залишаються без захисних споруд. Зокрема й постраждалий від ракетних обстрілів ліцей в Малині.
- Школа розміщена у такій місцевості, де дуже високі ґрунтові води і ми не можемо обладнати укриття належним чином. У нас його взагалі немає, - визнає директор ліцею №5 Світлана Амерханян.
З січня цього року в регіоні уклали близько 600 договорів на ремонт, облаштування, будівництво та придбання укриттів на загальну суму понад 402,8 млн грн. Ми спробували розібратися в прозорості витрачання коштів та чому навіть за збільшених витрат придатних для використання захисних споруд досі не вистачає.

Сховище на папері

До сьогоднішнього плачевного стану захисних споруд призвело протягом десятиріч байдуже ставлення на державному та місцевому рівнях до цього питання. Зведені за часів холодної війни вони хоч і мали спеціальний статус, але належно не утримувалися і занепадали. При цьому ситуація докорінно не змінилася навіть після 2014 року. Інспектори так і продовжували виписувати приписи щороку все ті ж виявлені недоліки, відповідальні за утримання балансоутримувачі впродовж найближчого часу зобов’язувалися їх усунути. Минали місяці та роки, але нічого, крім, формального прибирання і зовсім умовного штрафу не відбувалося.
Про безпеку забували навіть при проєктуванні нових соціально важливих об’єктів. В результаті майже в усіх зведених за останні двадцять років торговельних центрах немає власних сховищ. І навіть там, де вони ще були, їх не те що не відновлювали, а навмисно знищували, визнаючи непридатними заради збільшення торговельної площі або паркувальних місць.

Що там приватні об’єкти - найпростіше укриття не заклали навіть при спорудженні корпусу сучасного навчального закладу гімназії (наразі ліцей) №3 в м. Житомирі, де до війни навчалося понад 1300 учнів. У відповідь на офіційний запит Житомирська міська територіальна громада визнає відсутність в навчальному закладі захисної споруди. Єдине місце укриття під час повітряних тривог для учнів та вчителів новозведеного навчального закладу визначили підвал Спасо-Преображенського Собору Московського патріархату.

У відповіді Житомирська міська рада підтверджує відсутність укриття в проєкті нового корпусу ліцею №3 в Житомирі. Джерело: запит про надання публічної інформації

Однак ще рік тому в департаменті освіти Житомирської міськради запевняли батьків учнів про можливість використання розташованого поруч промислового сховища.

- Гімназія №3 уклала договір із підприємством "Електровимірювач" та з Спасо-Преображенським собором. Там учні перебуватимуть в укриттях під час повітряної тривоги, - стверджувала в коментарі Суспільному заступниця директора департаменту Світлана Ковтуненко.

Зведене для оборонних потреб і центрі обласного центру сховище № 20158 вважалося одне з найбільших та найсучасніших. Розміщене на території ПАТ “Електровимірювач” із загальною площею понад 2100 кв. м. та розраховане на 1500 осіб. Сховище мало б закрити потреби як навчального закладу, так і зведеного на місці колишнішніх корпусів заводу торгівельний комплекс.

Проте в 2019 році сховище втратило статус захисної споруди, а невдовзі взагалі було приватизоване як підземний поверх складського корпусу. Регіональне відділення Фонд державного майна в Житомирській та Рівненській областях погодив викуп заводом приміщень за ціною в 1,3 тис грн за квадратний метр.

Скріншот з тексту угоди купівлі-продажу. Джерело фото: сайт Прозорро продажі.
В оголошенні про продаж вказується про задовільний стан споруди, хоча ДСНС та ФДМУ погодили виключення з фонду захисних споруд цивільного захисту сховища № 20158 у зв`язку із його реконструкцією під споруду подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття. Замість реконструювати та зберегти цільове призначення приміщень, їх навмисно виключили з реєстру та приватизували.

Кримінальне провадження по факту службової недбалості посадових осіб порушили лише у вересні 2022 року і наразі слідство триває. Але за картою, опублікованою ДСНС в Житомирській області, сховище на території ПАТ "Електровимірювач" нікуди не зникло і далі вважається діючою захисною спорудою.

Скріншот з поточної електронної карти сховищ Житомирської області
І це не єдиний приклад недостовірного інформування про доступність мешканцям укриттів. В оприлюдненому реєстрі укриттів включені сховища балансоутримувачів, які давно збанкрутіли або ж реорганізовані. Лише в одному Черняхівському районі таких два - філія райавтодору та СТОВ “Щеніїв”. Однак за звітами ОВА та ДСНС укриття продовжують рахуватися за неіснуючими підприємствами.

Фіктивні ремонти

Лише з минулого року, коли очевидною стала гострота проблеми, укриття нарешті почали приводити до придатного стану. Разом з тим ухвалені законодавчі зміни дозволяли замовникам не проводити електронні торги, укладаючи прямі угоди без оприлюднення переліку робіт та вартості включених матеріалів. Угоди також приховувалися і не публікувалися взагалі або з затримкою в декілька місяців. В цей же час на місцевому рівні нерідко вдавалися до прямих зловживань.

КУ Вишевицький ліцей Вишевицької сільської ради не опублікував укладений в грудні 2022 року договір на ремонт укриття. При цьому по травень 2023 року за актами виконаних робіт фізичною особою-підприємцем Андрій Прокопенко сплачено близько 970 тис грн. У вартість робіт включили будматеріали, безкоштовно отримані сільрадою для будівництва фортифікаційних споруд. Навіть матеріали з розібрано гаражу Іршанського ліцею включили в акти. Це стало підставою для відкриття кримінального провадження щодо можливого розкрадання при ремонті укриття ліцею.

В серпні 2023 року, більш ніж через 3 місяці після початку розслідування Вишневецький ліцей публікує зміни в угоді на ремонт укриття. Оцінивши роботи в 7 млн 15 тис грн дію договору продовжено до кінця року. Андрій Прокопенко є не лише улюбленим виконавцем ремонтів у громаді, але одночасно депутатом Вишневецької ОТГ.

Підряд на ремонт укриття голова ОТГ віддав депутату. Джерело: сайт Вишевицької ОТГ

З ним укладені більшість угод ліцею та сільською радою, зокрема в грудні минулого року на ремонт Іршанського ліцею вартістю 7,8 млн грн.

- Зазвичай під час формування бюджету громади окремі депутати вже знають на які тендери можуть "претендувати" вони чи їхні компанії у майбутньому. Якщо депутат громади голосує за рішення про виділення коштів на ремонт і в майбутньому здійснюючи господарську діяльність виграє тендер у цієї громади це ознаки корупційного правопорушення, щонайменше, конфлікту інтересів, - стверджує керівник ГО “Антикорупційний штаб” Сергій Миткалик.
В можливих розкраданнях на реконструкції укриттів підозрюють підрядників у Звягелі. КНП Звягельська багатопрофільна лікарня підписала договір з ПП “БК “Доломіт” на ремонт укриття № 20862. Оскільки оплату за ремонт здійснили в стислі терміни, протягом червня 2022 року “наявні обґрунтовані сумніви щодо повноти та якості проведеного ремонту вищевказаної споруди цивільного захисту”. Ухвалою суду надано дозвіл на обстеження будівлі з метою фіксації про обставини вчинення кримінального правопорушення.
З цим же підрядником лікарня уклала ще один договір на ремонт іншої захисної споруди.
Водночас ПП “БК “Доломіт” обрали виконавцем по ремонтам укриття звягельського управління культури та ліцеїв №7, №8 і №11. У підтвердження досвіду підприємство вказало про вже виконаний минулоріч ремонт укриття останнього за 360 тис грн. Хоч ліцей №11 звіт про проведений ремонт не оприлюднив, у 2023 році на його повторний ремонт виділили ще понад 520 тис грн.
Для ліцею №5 Звягеля вирішили звести розраховане на 200 людей нове укриття.
- Ми з'єднали блоки, провели електрику, вентиляцію і встановили меблі. За два місяці з початку будівництва, ми змогли вже використовувати укриття, - коментувала готовність споруди Суспільному директор ліцею Лариса Капчинська.
Вартість робіт оцінили в понад 3,4 млн грн і в листопаді 2022 року обрали виконавця. Ним, без відкритих торгів, визначили ФОП Вадим Струтинський, котрий так і не зміг завершити роботи. Тобто вже понад півроку школа використовує незавершене укриття і в порушення чинного законодавства підряднику виділяють додаткові кошти. В травні та червні 2023 року відповідно по 103 та 150 тис грн. У серпні 2023 року вартість робіт зросла ще на 100 тис грн., досягнувши понад 3 млн 763 тис грн.

Додаток до договору про виділення ще 100 тис. грн. Джерело: сайт публічних закупівель

За тиждень після підписання за роботи сплачують як за повністю виконані, що призвело до обґрунтованих сумнівів “щодо повноти та якості проведеного ремонту вищевказаної споруди цивільного захисту”. Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду правоохоронцям надано доступ для фіксації відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Варто відзначити, що згадані фігуранти розслідувань пов’язані між собою. Вадим Струтинський та власник ПП “БК “Доломіт” ще в 2008 році разом заснували ПП "Інтерра Буд", яке також задіяне в ремонті укриттів у Звягельській громаді. 

Не кращі справи і в Новогуйвинській ОТГ, де на ремонти укриттів у навчальних закладах витратили понад 7 млн грн, а в стінах тріщини, цементний пил та відсутня вентиляція.
Калюжі, тріщини стін, цементний пил та відсутність вентиляції: поліцейські перевіряють укриття
- Тепло – дихати не має чим, важко. Підлога цементна і цей пил йде у повітря – діти дихають цим 2-3 години під час повітряних тривог, - визнавала директорка Новогуйвинського ліцею Людмила Мозгових.
Угоду відділ освіти Новогуйвинської селищної ради на виконання робіт в цьому закладі  підписав з 76-річним Констянтином Гончаром. Оцінивши ремонт в 750 тис. грн. в кінці року йому додали 76 тис грн. За укриття Троянівського ліцею сплатили спочатку 750 тис грн, а в останні дні року ще понад 240 тис. грн.
Та найбільше об’єктів минулоріч віддали ФОП Дмитро Парфенюк - відразу ж чотири заклади на понад 2,5 млн грн. Згодом, у квітні 2023 року ще одну угоду з ремонту дитсадка “Дзвіночок” за майже 2 млн грн.
Правоохоронці провели  8 санкціонованих обшуків та вилучили договірну, кошторисну та виконавчу документацію, платіжні доручення та інші фактичні свідчення. Розпочате за заявами жителів Новогуйвинської громади розслідування проводиться за ч. 4 ст. 191 ККУ “Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”.
Водночас ФОП Дмитро Парфенюк визначили виконавцем з ремонту укриттів в інших громадах, включно з обласним центром. Зокрема його обрали для виконання ремонту укриття в ліцеї №33 м. Житомира, де нещодавно посеред уроку обвалилася стеля. З підприємцем 28 червня 2022 року підписали дві угоди на 1 млн 50 тис грн. та 600 тис на ремонт укриття ліцею. За місяць підприємцю повністю сплатили кошти. Однак в травні 2023 року з підприємцем укладається новий договір. За поточний ремонт споруд цивільного захисту ФОП Дмитро Парфенюк запланували сплатити майже 2,5 млн грн.
При цьому в штаті у підприємця жодного постійного працівника. З шести взятих за договорами ЦПХ осіб, троє це сам підприємець та двоє його синів. Якщо врахувати, що в цей же проміжок часу він взявся за мільйон гривень зводити новий контрольно- пропускний пункт, виникає сумніви спроможності підрядника виконати роботи. Та поставити запитання щодо цього до уповноваженої із закупівель нам не вдалося:
- Я найманий працівник. Звертайтеся за дозволом до директора і я спілкуватимуся за його погодження, - відповіла Ірина Іваненко в телефонній розмові.
Від керівника ліцею ми також відповіді не отримали.

Мобільні сховища

Розуміючи, наскільки критичною є проблема, нестачу захисних споруд спробували вирішити закупівлею мобільних укриттів. Житомирська міська рада вирішила виділити 25 млн грн на бетонні укриття. Спершу закупівлі провело КП “Зеленбуд”. Єдиним учасником аукціону стало ТОВ “Хоббіт хаус”, запропонувавши за чотири модульні укриття 6 млн 750 тис грн. Одномодульні, розраховані на 20 осіб, запланували встановити в сквері на розі вул. Небесної Сотні та вул. Лятошинського, на Новому Бульварі 4 та по вул. Покровська 131. Ще одне, тримодульне на 50 людей – на майдані Польовому 8.
Хоча в міській раді спершу завіряли у високих характеристиках конструкцій, що дозволяє витримати ударну хвилю у 100 кілопаскалів, згодом дещо змінили свої погляди:
- І все одно це компроміс — немає чітких норм ДБНів по цим укриттям. ДСНС, якщо просто укриття, ще нормально, для дітей вони так дуже обережно до цього підходять, бо ніхто не хоче брати на себе відповідальність, - заявив під час сесії мер Житомира.
Аналогічні одномодульні укриття на початку року встановили в Запоріжжі, підготувавши спеціальні заглиблення в землі. В Житомирі їх встановили просто посеред скверів та парків. Окрім того, що це значно псує загальний естетичний вигляд, розміщення бетонних укриттів над землею значно збільшує шанс їх руйнування в разі можливого обстрілу.
Та й обійшлася кожна споруда КП “Титан” Запорізької міськради в 412,5 тис грн. Тоді як Житомиру постачальник встановив зовсім іншу вартість, збільшивши ціну рівно на 1 млн грн.

Навіть за значної інфляції в Україні будівельні матеріали за півроку не могли здорожчати в більш ніж три рази. За оцінкою аналітиків групи компаній DIM здорожчання логістики за перше півріччя 2023 року призвело до зростання ціни бетону в середньому на 6 — 10% залежно від характеристик. Навіть за умови зростання вартості пластифікаторів та заробітної плати можна констатувати про кількаразові переплати бюджетних коштів.
В серпні 2023 року КП “Парк” Житомирської міської ради оголошує закупівлю ще двох тримодульних мобільних укриттів. Угоду на 5 млн 10 тис. грн комунальне підприємство підписує з тим же ТОВ “Хоббіт хаус”. Цінову пропозицію постачальник не знизив і вартість кожної з конструкцій обійшлася місцевому бюджету в 2 млн 505 тис грн.
Тобто загалом на всі мобільні укриття, що разом можуть вмістити не більше 210 осіб, з місцевого бюджету витратили 11 млн 760 тис. грн. Для порівняння: у Березівській громаді вартість зведеного за місяць модульного укриття на 150 осіб склала 3,5 млн грн.
- Велику частину робіт можна було абсолютно спокійно робити власноруч і ми прийняли таке рішення. Завдяки цьому вдалося значно зекономити, - розповідає сільський голова Михайло Яромов.

Себто навіть у невеличких населених пунктах, де значно менші надходження, місцевій владі вдається за короткі терміни та з мінімальними витратами зводити укриття. Чому досі цього не зробили великі громади та міста області - питання до контролюючих органів, які мали б перевірити наскільки ефективно витрачаються кошти місцевих бюджетів. Проте замість проведення ефективного моніторингу, рішенням парламенту бюджети громад з наступного місяця просто зріжуть і закривати локальні потреби буде ні з чого.

Матеріал підготовлений в рамках проєкту ГО «Антикорупційний штаб»: “Дорожня карта відновлення регіонів в Україні: пошук рішень на прикладі трьох областей”, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.