Кого цікавлять наші діти?

Йдеться про збір та обробку персональних даних неповнолітніх. Проте чи є дана постанова безпечною, як нам говорять? Хто гарантуватиме захист особистих інтересів наших дітей від втручання третіх осіб у їх життя? Сьогодні ми розібралися, чи є дії шкіл правомірними та як діяти в ситуації, якщо згода  вже потрапила до ваших рук…

Що собою передбачає постанова та «з чим її їдять»?

Почнімо з того, що вищезгаданий документ був прийнятий на засіданні Кабінету міністрів ще у вересні 2017 року, але активних дій з боку загальноосвітніх навчальних закладів він чомусь набув виключно з цього року.  Власне кажучи, це є звичайний, офіційний, нормативно-правовий акт, що стосується збору та обробки персональних даних дітей (ПІБ, дату народження, місце народження і т. д. – авт.) З одного боку здається, що ситуація є доволі типовою та звичайною. Припустимо, що це можна аргументувати як звичайну навчально-організаційну практику міських та районних шкіл, оскільки у місті активно впроваджуються новітні інклюзивні методи  електронної форми ведення навчальної успішності школярів, а ми – «активно йдемо в Європу». Безумовно, процес є позитивним, але пропонуємо поглянути на це актуальне питання з іншого боку….

Подібність до «Фількіної грамоти»

Разом з нашою постійною читачкою пані Анною тримаю в руках згоду про обробку персональних даних дитини, котру видало керівництво загальноосвітньої школи №19 м. Житомира. Зізнаюся, що сама як і мама школярки є здивованою «формою подачі» згоди…Звичайний аркуш паперу формату А 4, де немає жодного штампу від керівництва закладу або надання певних контактних даних уповноваженої особи зі збору, настільки важливого та конфіденційного матеріалу про неповнолітнього, що одразу постає питання: хто розробляв цей документ? Далі із розмови із мамою дитини дізнаємося, що на питання стурбованих батьків про авторство документу представники школи апелюють до того, що начебто ця згода розроблялася  під чітким керівництвом юристів. Постає питання, коли школи м. Житомира почали співпрацювати із юристами та чому дана згода відрізняється від форми, приміром, школи №5 Богунського району? Чому Міністерство освіти і науки України не надає єдиного, чіткого зразка згоди?

Багато слів, але не все зрозуміло

Отож, ознайомившись із зразком згоди 19-ї школи, в кінці тексту бачимо наступне твердження: «згоду на обробку персональних даних надано на необмежений термін». Проте, апелюючи  до п. 6 Постанови № 684 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей шкільного віку та учнів», розуміємо, що школи не мають права: обробляти, поширювати, працювати та передавати персональні дані дітей на необмежений термін використання. Підтвердженням цього є перелік випадків, коли ця інформація підлягає негайному видаленню з реєстру. А саме: досягнення школярем повноліття, здобуття ним повної загальної середньої освіти; наявності письмово підтвердженої інформації про взяття її на облік (включення до реєстру) на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, а також її вибуття на постійне місце проживання за межі України (з припиненням здобуття загальної середньої освіти в Україні).

Можливо, не так страшний чорт, як його малюють?

Звичайно, що не потрібно з великим острахом приймати видані школами міста згоди. Хоча б з тої точки зору, що рано чи пізно, але дитина стане випускником освітнього закладу і їй доведеться отримувати свідоцтво про отримання базової або повної загальної освіти. Але кожен із нас, згідно із ст 11 та 21 Закону України «Про інформацію», має право заборонити доступ до власної конфіденційної інформації (серед цього переліку присутня адреса, дата реєстрації і місце проживання особи – авт.).

Експертна думка:

З метою вірного розуміння  неоднозначного питання з приводу підписання чи непідписання батьками згоди на обробку персональних даних дитини, ми звернулися до незалежної думки начальниці Управління реєстрації нормативно-правових актів, експертки з  правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Світлани Шостак: «Затверджена постанова, дійсно, передбачає ведення Державного реєстру дітей шкільного віку. Але зазначимо, що ведення самого реєстру, а також контроль над його персональними даними будуть здійснювати органи місцевого самоврядування. Саме вони будуть визначати структури підрозділів, що будуть нести відповідальність з приводу цього питання. Але однозначно, що це ведення буде відбуватися, спираючись на чинне законодавство України, а саме: на Закон «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 року. І цей закон передбачає, що збір будь-яких даних про дитину може відбуватися лише за згодою батьків або опікунів дитини. Це є власне волевиявлення кожного, тож ніхто не має права примусово змушувати надавати подібну інформацію», - підкреслила пані Світлана.

Насамкінець зазначимо: цим матеріалом ми не закликаємо негативно поставитися до прохання керівництва шкіл щодо підписання подібних згод, але все-таки рекомендуємо завжди бути обачними з усім, що стосується дітей, оскільки ми досі не можемо стверджувати, що саме, яка наша з вами миттєва необачність  може стати причиною кримінальних діянь проти особи неповнолітнього.

Що з цього приводу говорить департамент освіти Житомирської міської ради?

Згідно із не в термін наданою відповіддю на інформаційний запит "20 хвилин" від директора департаменту з питань освіти Житомирської області Валентина Арендарчука, маємо наступне розуміння проблеми:

Запитання: Згідно зі статтею «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р., та тим, що наразі в школах м. Житомира відбувається збір керівництвом навчальних закладів персональної інформації, просимо надати відповідь, ким є 3 – ті особи, котрі можуть мати доступ до цих даних?

Відповідь: Заклади освiти не збирають персональнi данi. Заклади освiти володіють персональними даними учнiв і вихованцiв таких закладів з метою надання закладам можливості убезпечити навчання дітям.

Запитання: Хто відповідатиме за дотримання зберігання гарантій конфіденційності інформації про неповнолітніх у Житомирській області?

Відповідь: Вiдповiдно до ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», контроль за додержанням законодавства «Пpo захист персональних даних» у межах повноважень, передбачених законом, здiйснюють тaкi органи: l) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; 2) суди. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства «Про захист персональних даних»  визначена ст. 28 Закону України «Про доступ до публiчної iнформацiї» та ст. l88 Кодексу Украiни «Про адмінiстративнi правопорушення».

Запитання: Чи мають право школи м. Житомира формулювати цю згоду в довільній формі, оскільки жодна школа не має єдиного зразка?

Відповідь:  Згiдно iз ст. 2 Закону України «Про доступ до публiчної iнформацiї», згода суб'єкта персональних даних - добровiльне волевиявлення фiзичної особи (за умови її поiнформованостi) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних вiдповiдно  до сформульованої мети їх обробки,  висловлене у письмовiй формi або у формi, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Законодавець не визначає єдиної форми Згоди на обробку персональних даних. Таким чином, заклади освіти самостійно розробляють форми Згоди на обробку персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

P.S. Особисто від себе можу сказати лише те, що остаточний вибір щодо того, підписувати чи не підписувати згоду, залишається  за вами, шановні батьки! Але все-таки, активно закликаю вас замислитися над тим, чи можемо ми достовірно впевнитися в правдивості збереження конфіденційності даних неповнолітніх дітей? Чи не можуть наші діти, в разі витоку інформації, стати жертвами кримінальних осіб?

Ірина Хоцька