Чи знаєте ви, як порушуються ваші права в супермаркеті?

«Знайте свої права, про обов’язки вам розкажуть», – повчає народна мудрість, з якою складно не погодитися. Звісно, орієнтуватися в усіх сферах законодавства пересічному українцеві складно, та й, по суті, не обов’язково. Однак деякі положення та закони все ж варто знати, щоб не допустити порушення своїх законних прав під час такої щоденної процедури, як банальний похід магазинами.

Пропонуємо вам ТОП-5 фраз у магазині, на які покупець має право відповісти «Ні».

«НІ» № 1: «Ви зобов’язані залишити речі в камері схову»

Якщо на вході в супермаркет охоронець просить вас залишити речі в камері схову, не поспішайте цього робити, якщо не бажаєте. Цивільним законодавством України не встановлені обв’язки покупця здавати речі в камери схову магазину під час здійснення покупок. Це справа добровільна і регулюється Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р.

Вважається, що, здавши сумку, споживач укладає з магазином договір про безоплатне надання послуг зі зберігання своїх речей. Примушуючи здавати сумки, працівники магазину порушують загальний принцип цивільного законодавства: принцип свободи укладення договору (ст. 3 ЦК України).

Якщо ж працівник магазину виявився надто наполегливим і не пускає вас з речами в магазин – сміливо вимагайте книгу скарг і пропозицій та детально розписуйте про порушення прав споживачів, а саме – порушення принципу публічності договору (ст. 633 ЦК України), оскільки магазин не має права відмовити у продажу товарів громадянинові за його наявності.

«НІ» № 2: «Ви зобов’язані оплатити зіпсований товар»

Якщо мерчендайзери магазину криво збудували піраміду з пляшок дорогого шампанського і вона обвалилася в той момент, коли ви проходили повз – винні у цьому співробітники магазину, й жодної матеріальної відповідальності ви не несете, оскільки саме персонал супермаркету є відповідальним за належне зберігання товару. Якщо пляшка просто вислизнула у вас із рук – також не поспішайте за неї платити. Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу, ризик випадкового знищення та випадкового псування майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ви не власник, поки не заплатите за пляшку, тож ризик її пошкодження несе магазин. Якщо працівники закладу іншої думки, то нехай спробують довести вашу вину в суді, якщо не полінуються туди звернутися. Самостійно стягувати виплати супермаркет не має права.

Рекомендуємо посилатися на частину 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою продавець зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати, а також, відповідно до цієї норми, забороняється примушувати споживача купувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Розбита пляшка – неналежна якість.

«НІ» № 3: «Приберіть камеру й не фотографуйте товар»

Якщо в магазині ви вирішили влаштувати фотосесію, скажімо, чашці, а продавець чомусь проти, сміливо звертайтеся до головного Закону України. Згідно зі статтею 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб ─ на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Фото чашки з супермаркету жодного з цих пунктів не порушує.

Стаття 50 Конституції України гарантує кожній людині право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Заборона фотографувати товари унеможливлює конституційний механізм реалізації цього права.

«НІ» № 4: «Покладіть на місце товар, не мацайте його»

Якщо у відповідь на ваше прохання оглянути шовкову сорочку звучить відмова на кшталт «ми самі все покажемо, не чіпайте руками!», ввічливо нагадайте продавцю, що згідно з частиною 2 статті 700 ЦК України, він не правий. Покупець має право до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі.

Також частина 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» зобов’язує продавця всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції.

«НІ» № 5: «Надайте речі для огляду»

Якщо на виході з супермаркету охоронець просить вас надати йому для огляду ваші речі, мовляв, йому здалося, що якийсь з товарів ви поклали до кишені, а не до кошика, чемно нагадайте йому про камери спостереження.

Якщо ж працівник магазину наполягає на своєму, нагадайте йому статтю 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка чітко регламентує порядок огляду особистих речей. Охоронці супермаркетів туди точно не входять. Навіть більше, особистий огляд може проводитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі. Тому якщо вони мають підозри – нехай викликають правоохоронні органи.

Якщо ж квест з покупками виконано, але результат вас не задовольняє – не все втрачено.

Якщо якісний товар після покупки не виправдав сподівань

Якщо, прийшовши додому, ви виявили, що в магазині сукня сиділа явно краще, або ж чоловік констатував, що цей колір вам не личить, – не впадайте у відчай.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про захист прав споживачів», ви маєте право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив вас за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Причому на роздуми у вас є 2 тижні, не рахуючи дня здійснення покупки. Головна умова – «забракована» милим сукня не використовувалася, збережено товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

Однак є певні товари, які повертати не можна, навіть якщо пакування залишилося цілим. Їхній перелік є вичерпним і встановлюється постановою Кабміну. До них належать засоби гігієни, лікарські препарати та низка непродовольчих товарів (м’які дитячі іграшки, перуки, зубні щітки).

Що робити, якщо покупка виявилася з дефектом?

Якщо ж сукня виявилася бракованою й «пішла по швах» після першої ж прогулянки (в межах гарантійного терміну), ви маєте повне право вимагати її заміну на аналогічну або на повернення коштів, адже подібні дефекти виявляються з вини виробника, бо в добросовісно пошитих суконь шви не розходяться.

Керуючись частиною 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», покажіть продавцеві чек про оплату. Якщо омріяної сукні немає в наявності, але вона може з’явитися, вас попросять зачекати до її появи (максимум два місяці). Після цього можете вимагати повернення коштів. Обов’язок продавця ─ прийняти товар, замінити його або повернути гроші, що передбачено частиною 5 статті 8 зазначеного Закону.

Сподіваємося, що ці прості правила допоможуть вам уникнути неприємних ситуацій під час шопінгу. Та все ж радимо не провокувати персонал магазинів безглуздими вчинками, адже законодавство – річ тонка: один хибний крок – і ви вже не «борець за свої права», а правопорушник.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.