Як білорусь та російські окупанти заволоділи кар’єрами Житомирщини

Як білорусь та російські окупанти заволоділи кар’єрами Житомирщини

В регіоні роками варварськими методами вівся добуток корисних копалин. Особливе значення мали щебеневі кар’єри області. За вивезеними мільйонами тонн граніту стоять інтереси та величезні прибутки агресора.

Житомирщина надзвичайно багата на корисні копалини. Це й стало причиною підвищеного інтересу до видобувної галузі регіону зі сторони білоруських та особливо російських структур. Ще з 90-тих років вони активно заходили на ринок з метою заволодіти найбільш перспективними родовищами. У першу чергу гранітними кар’єрами, по кількості яких область займає першість в країні.

Згідно з відкритих реєстрів в Житомирської області піддані країни-окупанта володіють більше трьохстами організаціями та підприємствами. Та часто «кураторами» або формальними власниками є громадянами України, Кіпру чи країн ЄС. Чи взагалі заховані за офшорні компанії для обходу санкцій та уникнення сплати податків.  

З початку війни на Сході України в 2014 році щебень та гранітна продукція сотнями тисяч тонн продовжувала вивозитися до росії. Зупинити експансію та розграбування в інтересах країни-окупанта надр керівництво держави вирішило тільки після повномасштабної агресії. З прийняттям закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб" майно громадян країни-окупанта та колаборантів підлягає націоналізації. Проте застосовують конфіскацію далеко не до всіх.

Білоруський слід

Ділити збудовані в часи союзу кар’єри розпочали майже відразу ж після відокремлення республік. У січні 1993 року українська делегація в Мінську підписала угоду про взаємне визнання права власності на майно, що перебувало у віданні організацій та відомств іншої країни. В Україні налічувалося на той момент понад 30 об'єктів та підприємств, на які претендували білоруси. Найбільш активно передавалися камнедробильні та щебеневі заводи, збудовані за радянських часів на території північних областей України за рахунок білоруського бюджету.
Одним з них є відкритий ще в 1953 році унікальний Новоград-Волинський кар'єр. Граніт з родовища «Конотоп» досі є найміцнішим в Європі. Добутий місцевий щебінь використовували на будівництві автошляхів найвищої категорії. Для зведення в радянський час космодрому «Байконур» камінь везли за тисячі кілометрів саме з цього кар’єру. Основна частина продукції надходила до Білорусі, яка активно взялася оформлювати родовище за собою.

В 1997 році Фонд держмайна України передав завод державі Білорусь. Джерело: сайт парламенту

У січні 1997 року за спеціальним протоколом Новоград-Волинський каменедробильний завод був переданий Білоруській державі. В державному реєстрі власником підприємства було Міністерство архітектури та будівництва іноземної держави. Невідомо що стало причиною такому рішенню але в кінці 2004 року реєстрація Новоград-Волинський каменедробильний завод була припинена. В цей же час спеціальний дозвіл на видобування граніту за №3586 від заводу оформлює за собою ТОВ "Труд". Товариство спочатку належало декільком фізичним особам, згодом перейшло у володіння КУАП “Системні інвестиції”. Після 2014 року власником кар’єру є «Захід Транс ЛТД», записане на киян Олександра Приймака та Олександра Логінова. Останньому на 90% ще й належить створене у 2011 році ТОВ «Новоград-Волинський каменедробильний завод». Товариство знаходиться за однією з ТОВ «Труд» адресою, щороку продаючи гранітних виробів на сотні мільйонів гривень.

Новоград-Волинський каменедробильний, яким володіла Білорусь, зараз належить ТОВ Труд. Джерело фото: novograd.com.ua

Переданий у 1996 році під юрисдикцію Білорусі Олевський щебеневий завод невдовзі повернувся у державну власність. Згідно даних реєстру кар’єр належить Олевській районній раді та давно не працює і затоплений, приваблюючи екстремалів й дайверів.

Натомість Овруцький щебеневий завод, переданий у 1995 році, досі належить білоруській стороні. Розташований він у селі Бондарі Коростеньського району. Згідно відкритого реєстру щебеневим заводом на 100% володіє комунальне підприємство «Гомельський міський шляховий будівельно-ремонтний трест».

Щебеневий завод входить до складу Гомельського міського шляхового будівельно-ремонтного тресту. Фото: сайт dortrest

Як зазначено на білоруському сайті, засновником та власником підприємства є Гомельська міська Рада депутатів в особі міського виконавчого комітету. Тобто належить державі Білорусь. Підприємство входить до структури КПУП "Гомельське міське житлово-комунальне господарство". До складу підприємства входять ділянка з будівництва, реконструкції та капітального ремонту доріг та мостів, ділянка поточного ремонту та утримання доріг та мостів, ділянка з виробництва асфальтобетону та будівельних матеріалів та Овруцький щебеневий завод.

Однак з початком війни Овруцька міська рада стала ... на захист підприємства! Голова Овруцької ОТГ, за дорученням депутатів, звернувся до центральної влади та народних депутатів, посприяти у розблокуванні рахунків щебеневого заводу. Буцімто оскільки 24 лютого 2022 року на підприємство накладено санкції уся діяльність зупинена. І тому працівники залишилися без заробітної плати, несплачені податки та існує борг за електроенергію. На підприємстві працює 125 осіб і 150 сімей залишаться без водопостачання.

Депутати Овруцької міської ради звернулися у підтримку щебзаводу окупантів. Фото: сайт ОТГ

На звернення депутатів-захисників білоруської власності невдовзі Належно відрегували -  відкриттям кримінального провадження. Головне управління Нацполіції в Житомирській області 10 травня 2022 року внесли до реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення службовими особами щебзаводу правопорушення за ч.3 ст.190 КК України (Шахрайство в особливо великих розмірах).

За даними слідства, описані у зверненні фінансові проблеми громади, посадові особи підприємства створили навмисно. Слідчі з’ясували, що шляхом обману наявні грошові кошти були виведені, зменшивши статутний капітал. Це й призвело до штучного створення боргу із виплати зарплати. Тому власник щебеневого заводу - міськрада білоруського міста із січня цього року не виплатила зарплату, заборгувавши працівникам 4 млн грн.

За клопотанням Житомирської обласної прокуратури для забезпечення спецконфіскації та збереження речових доказів у кримінальному провадженні суд наклав арешт на корпоративні права та майно Овруцького щебеневого заводу на понад 30 млн грн.

Житомирської обласної прокуратури судом накладено арешту на корпоративні права та майно Овруцького щебзаводу.  Джерело сайт ГПУ

Ухвалою суду з 20 червня 2022 року заборонено відчужувати, розпоряджатися та користуватися спецтехнікою та вантаж ними автомобілями, виробничими конвеєрами і цехами, складами, свердловинами, залізничною під’їзною дорогою, офісними приміщеннями, багатоповерховими житловими будинками та рештою активів підприємства.

За однією з Овруцьким щебзаводом адресою знаходиться виробниче підприємство "Белграніт", зареєстроване ще в травні 2000 року. Очолює підприємство Михайло Ігнатков, котрий по січень 2022 року незмінно керував кар’єром, підконтрольним держструктурам білорусі. До того ж він входить до складу співласників ВО "Белграніт" разом з товариством «Новалокі» з Мінська та трьома білоруськими громадяни.

Певно мало в кого виникатимуть сумніви щодо наявності прямого зв’язку «Белграніту» з щебеневим заводом. Проте жодних арештів на активи та корпоративні права підприємства правоохоронцями досі не накладено.

 

Найкращий граніт – за офшорами окупантів

Лезниківський граніт небезпідставно вважається одним із найвідоміших у світі. Частково це пов'язано з тим, що для спорудження та облицювання Мавзолею леніна обрали виключно цей матеріал. Визначальною при цьому був характерний червоний колір граніту та надзвичайна міцність породи. Побачити камінь можна на центральних станціях метро та на фасадах столичних громадських будівель. Він також зіграв значну роль у становленні архітектурного стилю «сталінський ампір». За кордоном його знають під назвою MapleRed.

Видобуток граніту здійснюється у селі Лезники Житомирського району (колишній Хорошівський район). За глибини кар'єру у 55 метрів запаси каменю наразі становлять близько 65 мільйонів кубічних метрів.

В 1996 році державне підприємство включили до плану приватизації, перетворивши в акціонерне товариство. По 2008 рік головними акціонерами ВАТ "Лезниківський кар'єр" були київський підприємець Ян Хоменко (володів 51,95% акцій) та московський "Роспродукт" (29,02%). Згодом їхнє місце зайняла кіпрська компанія Malera Ltd, яка стала власником майже 81% акцій ВАТ. За інформацією "ДС", дана структура відноситься до сфери впливу російської інвестиційної групи "Велес Капітал" Дмитра Бугаєнка.

Інтерес до кар'єру бізнес структури країни-окупанта виявили ще в середині 2006 р. Тоді створена "Роспродуктом" компанія "Росукркар'єр" орендувала основні фонди ВАТ, яке на той час не вело видобуток вже понад 10 років. Приблизно за півроку діяльність кар’єру відновили. З ініціативи представників росії відбулися збори акціонерів Лезниківського кар'єру, на яких змінили правління та у 6 разів збільшили статутного фонд (до 3,6 млн грн.).

У такий спосіб російські бізнесмени планували забезпечити контроль над підприємством. Проте Маргарита Хоменко (близька родичка Яна Хоменко), яка на той період мала близько 29% акцій підприємства, почала заперечувати це рішення в суді, стверджуючи, що на зборах не було кворуму. Восени 2007 р. Господарський суд Києва задовольнив вимогу пані Хоменка, визнавши недійсними збори акціонерів ВАТ «Лезниківський кар'єр». Водночас проти її родича Володимира Хоменка, який тоді очолював ВАТ та володів приблизно 9% його акцій, порушили кримінальну справу (за фактом замаху на заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем) та запроторили до слідчого ізолятора. Володимир Михайлович вийшов на волю лише влітку 2008 року в акурат після консолідації цінних паперів кар'єру компанією Malera Ltd. З урахуванням цих обставин можна припустити, що відхід сімейства Хоменка з підприємства був скоріше вимушеним, ніж добровільним кроком.

Кримінальну справу проти Хоменка ще довго не закривали. Навіть після виправдувального вироку суду в 2019 році прокурори продовжували подавати апеляції. Обвинувачення та арешт на майно колишнього співвласника кар’єру Верховний суд України остаточно зняв лише через 12 (!!!) років після відкриття справи.

Натомість громадяни країни-загарбниці увесь цей час безперешкодно торгували гранітом, заробляючи шалені прибутки. З першого року роботи підприємство реалізувало продукції на 8,4 млн. грн., отримавши при цьому 2,6 млн. грн. прибутку. За оцінками експертів, з урахуванням зростаючого попиту на щебінь, прихоплене росіянами підприємство коштувало не менше $10 млн.

- ... Основний бізнес там (ред. Україна) – придбання промислових активів, оскільки у росії спостерігається високий інтерес до недооцінених українських підприємств, - стверджував в інтерв’ю росіянин Дмитро Бугаєнко.

Російська "Велес Капітал" Дмитра Бугаєнка взяла під контроль Лезниківський карер. Джерело фото: сайт "Велес Капітал"

У 2012 році, через процес санації, частина майна АТ «Лезниківський кар'єр» відійшло створеному однойменному товариству. В рахунок погашення боргів власником ТОВ «Лезниківський кар'єр» стала офшорка-інвестор з Кіпру -  «Santiver Trading Limited». Іншу частина майна кар’єру перереєстрували на ТОВ «Червоногранітний кар’єр». Зараз кінцевим бенефіціаром (власником) товариства через «Valenburg Holdings Limited» вказаний латвієць Сергій Кубракс, якому офшор перейшов від цілого ряду росіян.

АТ «Лезниківський кар'єр», хоч фактично не здійснює діяльність, продовжує знаходитися у спільній власності структур, пов’язаних з описаними офшорками. Станом на 2016 рік акціонерами кар’єру були ТОВ «Росвест» (30,2 %) та ТОВ «Інвестиційна компанія Вєлєс капітал» (50,2 %). Остання встигла змінити назву на «Рівайвел Капітал» та переоформлена на громадянку Кіпру. Хоча протягом усього часу повністю належала однойменній російській «Велес капітал» Дмитра Бугаєнка та Олексія Гнедовського.

Московський головний офіс цієї інвестиційної компанії визначений кремлівськими кураторами як оператор націоналізації ключових підприємств на тимчасово окупованій території Донецької області. На початку березня 2017 року про це стало відомо з перехопленої Служба безпеки України розмови лідера донецьких бойовиків. Захарченко на записі каже, що нарада з питання передання найкращих підприємств проходитиме в Москві "на вулиці Краснопресненська 12, в офісі Велес, чи то Капітал, чи Менеджмент, що належить Курченку". Саме за даною адресою знаходиться офіс російської інвестиційної групи «Велес Капітал».

Перехоплений СБУ запис розмови Захарченка, де фігурує московська фірма "Велес" 

Тобто щонайменше 5 років СБУ володіла доказами участі московської інвестиційної компанії в агресії проти України. Однак ні «Велес Капітал», ані офшорні компанії, через які оформлена власність на АТ «Лезниківський кар'єр» та ТОВ «Лезниківський кар'єр», не включені в санкційний список. Арешт на їх майно та корпоративні частки також не накладений.

 

Злочинна втрата часу

З часу повномасштабного вторгнення правоохоронці все ше зволікають з відкриттям кримінальних проваджень стосовно підконтрольних державі-агресору підприємств. Граніт з Лезниківського родовища після 2014 року продовжували вивозити, не раз використовуючи в оздобленні бюджетних об'єктів на росії та окупованому півострові. Так у 2017 році при масштабній реконструкції ВДНХ в москві виклали видобуті на кар’єрі плити. У центральному ялтинському парку підрядник також використав лезниківський граніт.

- Як думаєте, чи “совєршенно бєзвозмєздно” Банкова аж так тупить в цьому напрямку? Чи це питання теж “не на часі”? Подарований Банковою час рускі використовують для формальної зміни власників, - вказав у телеграм каналі Віталій Шабунін.

Експерт Віталій Шабунін. Джерело фото pravda.com.ua

В правдивості слів експерта досить легко пересвідчитися. За даними системи “Youcontrol” у червні у ТОВ "Лезниківський кар'єр" з'явився новий співзасновник - товариство "Редграніт", яке належать Василю Матвієнку та Ліні Педченко. Статутний фонд починає різко збільшуватися: за три місяці на 16,3 млн грн. В результаті офшорна компанія Santiver, яка в 2021 року належала згаданому росіянину Дмитру Бугаєнку, володіє менше 25% кар'єру. Таким чином в разі відкриття кримінального провадження арешт буде накладений лише на дану частку.

У цей самий час "Лезниківський кар'єр" оголошує про терміновий розпродаж 2 тисяч тонн гранітну за зниженою ціною. Чому виникла така різка потреба в коштах коли мільйони вже надійшли від нових співвласників? Певно фактичною метою було зберегти майно за все тими ж зовнішніми кураторами. Особливо якщо врахувати, що Ліна Педченко є директором ТОВ "Росвест", яке володіє 30,2% АТ «Лезниківський кар'єр».

Водночас по вже відкритих справах передача майна в управління державних інституцій відбувається надто повільно та з численними складнощами.

- Протягом більше ніж трьох місяців дії відповідного закону влада спромоглася подати ОДИН позов про конфіскацію майна рускіх. О-Д-И-Н позов. Коли ви чуєте, що влада вчергове арештувала чи передала в управління майно рускіх на мільярди - пам'ятайте, що це НІ ПРО ЩО, -  додає Віталій Шабунін

Так на початку серпня 2022 року слідчий Управління Національної поліції в Житомирській області подав до суду відповідне клопотання. У ньому йшлося про передачу арештованого майна ТОВ «Овруцький щебеневий завод», який належить гомельському міськвиконкому, в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Попри те, що суди та правоохоронні органи під час воєнного стану не зупиняли роботу, відповідне рішення прийняте не було. Декілька разів суддя Корольовського суду м. Житомира повертала погоджене обласною прокуратурою клопотання. За законодавством майнові активи "передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді". Тому слідчий при передачі майна в АРМА повинен запитати дозволу у власника майна. Але  цього не зробив, а відразу звернувся до суду.

Ухвалою судді Богунського районного суду Житомира відмовлено у клопотанні передати арештоване майно Овруцького щебзаводу в управління держави. Джерело: портал судова влада

- Слідчий мав підготувати та надіслати на адресу власника звернення. Це було б підставою підтвердити виконання вимог закону якщо відповідь так і не отримано, - коментує юрист ГО «Антикорупційний штаб» Віталій Гусак.

Подібне затягування часу надзвичайно шкодить державним інтересам. Щебінь є стратегічним матеріалом, вкрай необхідним для відбудови зруйнованих окупантами міст та сіл, залізничних шляхів та дорожньої інфраструктури, - те, що наразі страждає у першу чергу від руйнувань. передати підприємство Україні. З перемогою над ворогом та поверненням до мирного життя нас чекатиме величезна потреба у якісному гранітному щебені. Та сьогоднішніх підходів націоналізовувати буде нічого.

Тарас Боросовський

Коментарі (3)
  • Leznikivsky Quarry

    Офіційна заява пресслужби ТОВ «Лезниківський кар’єр».

    Останнім часом у низці публікацій, викладених в мережі Інтернет та соціальних мережах, наведена інформація, змістовний посил якої має ознаки поширення її зацікавленими особами з метою дискредитації підприємства ТОВ «Лезниківський кар’єр».

    З огляду на зазначене, ТОВ «Лезниківський кар’єр» вважає за необхідне навести дійсні обстави щодо діяльності підприємства.
    Так, з кінця 2021 року єдиним власником ТОВ «Лезниківський кар’єр» був виключно громадянин Іспанії.
    Не зважаючи на значний простій ТОВ «Лезниківський кар’єр» з 24-го лютого по травень, колективу вдалося відновити виробничий процес (хоч всього на 30% від проектної потужності),  задіяно понад 80 працівників, які отримують своєчасну заробітню плату незважаючи на військовий стан в Україні та складну економічну ситуацію з ринками збуту гранітної продукції.
    В липні місяці було прийнято рішення про залучення додаткових інвестицій шляхом прийняття до складу засновників ТОВ «Лезниківський кар’єр» нового учасника – юридичної особи, створеної за законодавством України, засновниками якої виступали безпосередньо громадяни України.
    За рахунок додаткових інвестицій вдалося покращити фінансовий стан підприємства та значно скоротити кредиторську заборгованість.

    Станом на вересень 2022 ТОВ «Лезниківський кар’єр» сплачено понад 3млн грн податків, враховуючи борги та поточні нарахування, в рамках співпраці з місцевою Хорошівською ОТГ надано благодійна допомога у вигляді будівельних матеріалів на ремонт місцевих автодоріг та облаштувань громадських місць, на запит від місцевих освітніх закладів надана благодійна допомога для ремонту будівель та приміщень в рамках підготовки до навчання.
    На потреби ЗСУ передано 3 одиниці вантажної техніки, до лав з підприємства мобілізовано понад 10 працівників, яким також виплачується заробітня плата на період перебування на фронті.

    ТОВ «Лезниківський кар’єр» наголошує на неприпустимості публікування неперевірених фактів від «медіакілерів» та відверто замовних матеріалів, які мають мету нанести репутаційні втрати підприємству та буде змушений звернутись до суду на захист свого ім’я.

    Пресслужба ТОВ «Лезниківський кар’єр»

    Taras Borosovskyy reply Leznikivsky Quarry

    Шановна прес-служба,

    Наведена вами інформація жодним чином не суперечить описаним в статті фактам про те, що до кінця 2021 року власником АТ Лезниківський кар'єр" значився Дмитро Бугаєнко. Йому належить і зареєстрована в москві "Велес Капітал", про яку йдеться на записі СБУ. Як і про продаж граніту з Лезників в росію, і про підставних осіб, які стали начебто інвесторами підприємства.

    В суді легко буде з'ясувати розмір отриманого доходу даних осіб, згідно звітів податкової, та походження 16 мільйонів гривень, які вони терміново вклали в кар'єр.

    І розкрийте імена замовників, якщо ви так вказуєте, даної статті: хто її замовив і кого ви називаєте "медіакілером". В мене є усі документи, а якраз вам доведеться відповідати за звинувачення в суді.

    Читач61 reply Taras Borosovskyy

    Пан Боросівський, якщо у вас є докази протиправної діяльності підприємства- то чого ви їх ховаєте від правосуддя?

    Негайно надайте їх у правоохоронні органи, чи ви торги намагаєтесь влаштувати?

    Торгів не буде.

keyboard_arrow_up