Наталія Леонченко: «Якщо ти не займаєшся політикою – політика займеться тобою»

Журналісти «20 хвилин» продовжують спілкуватися з депутатами Житомирської міської ради в рамках проекту «Твій місцевий депутат» і дізнаватися про їхні здобутки, які пішли на користь житомирянам.

 

Наталія Леонченко: «Якщо ти не займаєшся політикою – політика займеться тобою»

Цього разу ми вели розмову з депутатом Житомирської міської ради від політичної партії «Опозиційний блок», очільницею постійної комісії з соціально-гуманітарних питань Наталією Леонченко, котра поділилася своїми враженнями про роботу міської ради.

«20»: Коли і чому вирішили балотуватись у депутати міської ради?

– Я депутат уже другого скликання. Вперше була обрана депутатом у 2010 році, стала секретарем міської ради, згодом – заступником міського голови. З 2014 року продовжила каденцію, будучи просто депутатом міської ради. Ну і в 2015 році, маючи досвід, знання і бажання працювати, вирішила балотуватися у депутати знову. Нині очолюю фракцію «Опозиційний блок».

Є таке прислів’я: «Якщо ти не займаєшся політикою – політика займеться тобою». По-перше – мені це цікаво. По-друге – я людина небайдужа до всього, що відбувається в громадському житті міста, тому, маючи бажання реалізувати себе і бути корисною, я й прийшла в політику.

«20»: Чи не шкодуєте про прийняте рішення, адже політика – досить нелегка справа?

– Ще кажуть, що це і не жіноча справа. Але ми бачимо, що з кожним роком кількість жінок у політиці збільшується. Особисто мене, як жінку, це радує. Бо ще це показує, що жінки не можуть спокійно спостерігати за тим, що відбувається в країні, кидають свої «кухонні» справи, йдуть у політику і я бачу, що їм це вдається подеколи навіть краще, ніж чоловікам. Більше того: коли чоловіки-політики намагаються займатися гендерними питаннями, говорять про квоти для участі жінок у виборчому процесі – я категоричний противник того. Тому що чоловіки й жінки в політичних, суспільних, трудових відносинах – абсолютно рівні й конкурувати повинні на рівних засадах.

Щодо того, чи важко –  звісно, це складно. Не втомлюється тільки той, хто нічого не робить. Особисто я присвячую дуже багато часу своїй депутатській роботі й отримую задоволення, коли бачу результат.

«20»: До складу якої комісії ви входите? Які важливі рішення з вашої подачі були підготовлені?

– Я очолюю постійну комісію з соціально-гуманітарних питань. Саме з подачі нашої комісії почало форсуватися питання участі професійно-технічних училищ в Житомирі, котрі були позбавлені державного фінансування. Нам вдалося добитися вирішення цієї проблеми, і вже незабаром буде укладена угода між містом, областю та Міністерством освіти. В іншому випадку «на плечі» громади міста лягло б утримання 10 ПТУ, фінансування яких склало б 10 мільйонів гривень на рік.

Ще одне питання, яке не вдалося з самого початку вирішити – це «Дім української культури». Ми одразу говорили, що він створюється не так, як це потрібно. Все «повісили» на управління культури, в положенні якого це не прописано. Тоді до нас не дослухалися ані колеги-депутати, ані керівництво міста, в результаті чого рік ми мали з цим проблеми. Але вже на найближчу сесію ми виходимо з тим, щоб ввести «Дім української культури» як структурний підрозділ Міського палацу культури.

Якщо прогорнути історію всіх сесій, то саме наша комісія чи не найбільше надала рекомендацій до всіх проектів рішень, і більшість наших рекомендацій міська рада проголосувала як зміни для проектів рішень, що є свідченням роботи і відповідальності членів нашої комісії.

«20»: Ви є головою депутатської фракції «Політична партія "Опозиційний блок"». Чому саме ця політсила?

– Справа в тому, що я дуже послідовна і консервативна людина. Свою політичну кар’єру я починала ще в 2003 році з «Партії регіонів» (як би зараз не було модно чи немодно про це говорити). І я не соромлюсь, що була в лавах цієї партії, бо, не дивлячись на окремі ганебні моменти з боку керівництва цієї політичної сили, я точно знаю, що більшість людей, які перебували там – це були порядні люди, фахівці, гарні управлінці.

Тому логічно, що після того, як «Партія регіонів» номінально припинила своє існування, у мене не виникало варіантів при виборі політичної сили, з якою продовжити свою роботу, і я обрала «Опозиційний блок». Разом зі мною це рішення прийняли багато порядних і чесних людей. Вважаю, що не партія робить людину, а людина – партію.

«20»: Чи є у вас власна приймальня? Коли і з яких питань до вас можуть прийти люди? З якими питаннями найчастіше звертаються?

– Моя приймальня знаходиться в офісі «Опозиційного блоку» на вулиці Покровська, 4, на другому поверсі. Приймаю щовівторка з 17 до 19 години.

Звернень багато як письмових, так і усних. «Левова частка» цих звернень стосується поганого матеріального стану людей, тому переважно звертаються за фінансовою допомогою. Інші звернення стосуються пропозицій долучитися до участі в громадських проектах, надходить багато скарг на роботу виконавчих органів, комунальних підприємств, на неналежну якість надання житлово-комунальних послуг. Зокрема, зараз багато скарг надходить на якість прибирання доріг.

«20»: Чим ви можете їм реально допомогти?

– Насправді, якщо хтось вважає, що у депутата недостатньо повноважень – це неправда. Якщо депутат із совістю підходить до виконання своїх обов’язків – він здатен зробити дуже багато. Наприклад, депутат може звертатися з відповідними запитами до виконавчих органів, котрі зобов’язані розглянути таке звернення і надати обґрунтовану відповідь. У 99 % випадків я отримую позитивну відповідь на свої звернення та пропозиції, тому що важливо не лише поставити питання перед виконавчими органами, а й запропонувати шляхи їх вирішення.

«20»: Яке рішення міської ради ви вважаєте найскандальнішим або таким, яке шкодить городянам і Житомиру?

– Якщо одразу нічого не спало на думку – то, мабуть, нічого такого, що виходить за межі якихось моїх переконань, не було, за виключенням намагань деяких представників політичних партій наших опонентів провести деякі рішення. Наприклад, Закон «Про декомунізацію», і в розрізі цього – прийняття рішення про перейменування деяких топонімічних об’єктів. Я твердо переконана, що половина тих перейменувань відбулися незаконно, бо не відповідають закону про перейменування, наприклад, та ж вулиця Черняховського чи Малікова. Тим більше, що ці перейменування принесли низку незручностей для житомирян.

Щодо «скандальних» рішень: у той момент, коли я голосувала, наприклад, за виділення коштів на реконструкцію тротуарів чи Михайлівської – я була твердо переконана, що це потрібно робити. Але, врешті-решт, є питання до того, як це зроблено. Ось це, я вважаю –скандальні речі, але вони не мають нічого спільного з прийняттям рішення.

«20»: Що ви зробили як місцевий депутат для Житомира?

– Сподіваюся, нічого поганого (жартує). Власне, один в полі – не воїн, і було б некоректно говорити, що особисто я зробила щось. Для того, щоб щось особисто робити – потрібно бути Президентом країни або міським головою. Принаймні я – командний гравець, і завжди працюю в команді. Є команда депутатів, є команда комісії, є команда фракції і, залежно від напрямків роботи, роблю те, що потрібно.

«20»: Як ви вважаєте, які першочергові кроки потрібно зробити для покращення Житомира?

– Кожен повинен повинен починати з себе. Якщо депутат виявляє невдоволення – він має, в першу чергу, почати з себе, зі своєї дисципліни, своєї відповідальності, свого ставлення до депутатської роботи. Те ж саме стосується і керівництва міської ради. Я б змінила сьогодні систему управління. Як керівник з багаторічним досвідом, бачу, як сильно розбалансована наша система управління, а з цього й починаються всі проблеми: коли невчасно готуються проекти рішень, коли вони виносяться на розгляд сесії недопрацьованими, не зовсім у відповідності з вимогами чинного законодавства…

А от у більш глобальному розумінні, що б я запропонувала – місто має бути комфортним для життя: зробити такі схеми маршрутів громадського транспорту, щоб було зручно добиратися кожному; не кинути ОСББ на людей, а супроводжувати їх стільки, скільки потрібно, поки вони не стануть «на ноги». Потрібно не розпорошувати кошти міського бюджету і «латати дірки», а показувати системний підхід у здійсненні ремонту цілих кварталів, починаючи з мереж і закінчуючи покрівлями будинків.

Є багато побутових речей, які мають бути викладені в стратегії та реалізовуватися поетапно, але поки що я не бачу системного підходу.

Анастасія Кузьмич
 
0
0
0
0
Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Житомира за сьогодні

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up