Читай своє. Що змінилось в українському книговидавництві?

Цей перелік став продовженням кампанії щодо очищення вітчизняного ринку від книжок антиукраїнського змісту. Як працюють обмеження і чи стало на полицях менше російських книжок, дізнавалися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

 Пропаганда під забороною

Понад рік тому, 1 січня 2017-го, в Україні набув чинності закон щодо обмеження ввезення з Росії книжок антиукраїнського змісту. Відповідно до нього, до країни не може бути ввезена видавнича продукція, яка пропагує державу-агресора, війну, комуністичний режим та його символіку, розпалює ворожнечу або посягає на права і свободи людини.  Відтоді до України можна завозити не більше ніж 10 російських книжок в одні руки. Для постачання видавничої продукції у більших обсягах потрібно мати спеціальний дозвіл.

Перевіряє книги щодо забороненого контенту і видає дозволи спеціальна експертна рада Держкомтелерадіо. До неї входять вчені, письменники, історики та журналісти, які читають книги, вивчають рецензії та авторські права і після цього надають свій висновок. За рік Держкомтелерадіо відмовило у ліцензії на ввезення в Україну 197 російських книжок. Зокрема, до переліку потрапили видання «Історія Російської держави» Бориса Акуніна, «Любовні листи та щоденники Миколи Другого» Бориса Соколова, «Дочка Леніна – погляд на історію» Едварда Радзинського. За висновком комітету, тією чи іншою мірою вони пропагують викривлене сприйняття історії, заперечують незалежність України та навіть існування Голодомору 1932-1933 років.

За словами віце-прем'єр-міністра В'ячеслава Кириленка, ліцензування вже дало результат, і кількість ввезених з РФ книг істотно скоротилась.

«Після запровадження дозвільної системи лише 7700 назв російських книг отримали дозволи на ввезення в Україну, тоді як у 2016 році було ввезено близько 50 тисяч. У  грошовому еквіваленті вартість ввезених російських книг навряд чи перевищуватиме півтора мільйона доларів, хоча до початку вторгнення Росії в Україну літератури ввозилося більш ніж на 30 мільйонів доларів на рік», – зауважує Кириленко.

Звісно, закон не здатен повністю вирішити проблему насичення ринку антиукраїнської продукцією. Адже дозвільний характер ввезення російських книжок ніяк не обмежує поширення подібної продукції в цифровій формі. Тож охочі до забороненого контенту можуть купувати книжки в електронному вигляді. Це питання урядовці вже розглядають та готуються відрегулювати, зокрема, через блокування російських сайтів.  Проте щодо друкованої продукції, то заборона російських видань відкрила нові можливості для українських видавництв.

Шанс для українських видавництв

За даними Книжкової палати, до 2015 року 70% усіх проданих в Україні книг були імпортовані з РФ. Проте за останні роки книжковий дисбаланс почав виправлятися і обіг російських книжок впав майже вдвічі. Щодо друку російськомовних видань у самій Україні, то їхні наклади значно скоротились. За чотири роки кількість примірників зменшилась з 22 млн до 9 млн. Водночас наклади україномовних книжок демонструють стабільне зростання, з 30 млн до 33 млн.

Звичайно, не йдеться про повне витіснення з ринку російськомовних книг. Досі має  попит спеціалізована медична, гуманітарна, наукова література.  Проте, за спостереженнями самих видавців, після початку війни на Донбасі громадяни принципово почали відмовлятися від російських книг.

«Після того, як почалася агресія з боку Росії, люди відійшли від російської книги. Люди просто голосують гривнею. Крім того, з'являються дійсно відмінні книги українських видавців», – розповідає співвласник видавництва «Наш Формат» Антон Мартинов.

Останні роки вітчизняні видавництва почали активніше працювати з молодими авторами, приділяти більше уваги якості перекладу та поліграфії. Як результат – зросла кількість власних новинок, а перекладні проекти почали з’являтися швидше. Так, наприклад, українська версія книги «Гаррі Поттер і прокляте дитя» від видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» стала першим у світі перекладом, одразу після виходу оригіналу англійською.

Крім того, українці активно виходять на іноземні ринки. Впродовж минулого року у «Видавництва Старого Лева» права на книжки українських авторів та художників придбали 14 країн. Особливу популярність має дитяча література. Цікаво, що «Снігову королеву» з ілюстраціями українця Владислава Єрка вже читають у 23 країнах світу, а самого художника цього року внесли до Почесного списку ілюстраторів.

Важливим досягненням книговидавничої справи стало зміцнення інтересу читачів до української книги. Яскравим прикладом такого зацікавлення є Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», який уже сьомий рік проходить у Києві. Заснований ще у 2011 році, він виріс із невеликого книжкового ярмарку у справжню літературну подію року. За даними директорки «Мистецького Арсеналу» Соломії Боршош, минулого року свої новинки представили понад 150 видавництв, а відвідали виставку понад 50 тисяч людей. За словами організаторів, ажіотаж навколо події був такий, що черги у «Книжковий Арсенал» тягнулися на 100 метрів. Традиційно виставку відвідав і Президент Петро Порошенко з дружиною.

«Вражений неймовірною атмосферою ярмарки. Довга черга на вхід у «Книжковий Арсенал» – єдина черга, яка мене радує», – поділився своїми враженнями глава держави.

Цікаво, що на «Арсеналі» почали купувати не тільки традиційну класику, а й видання про українських сучасників. Зокрема, минулого року популярними серед читачів були книжка Аліма Алієва і Севгіль Мусаєвої «Мустафа Джемілєв. Незламний» та книжка Катерини Щоткіної «Любомир Гузар. Хочу бути Людиною».  Крім того, «Видавництво Старого Лева» стверджує, що за п’ять днів ярмарку вони продали майже 11 тисяч книжок. Це означає, що кожен 5-й відвідувач не оминув своєю увагою їхній стенд. Такі приголомшливі результати свідчать, що читачі хочуть купувати українське, а значить, вітчизняне книговидавництво розвиватиметься.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю