Останнім часом вдалося відірватися від чужої історії та розпочати процес відновлення власної. Але цей процес не можна назвати загальнодержавним, адже окремі області досі живуть у «совєтах».

Вітчизняне законодавство значною мірою повторює та наслідує радянське.

Житловий кодекс України був прийнятий у 1983 році, Кодекс законів про працю датується 1971 роком. Про який розвиток економіки, інвестиції та зростання ВВП можна говорити, якщо взаємовідносини між підприємцями та працівниками регламентуються кодексом, який ухвалювався в часи відсутності приватного підприємництва?

Політична верхівка у своїй більшості складається з представників радянсько-комуністичної партійної еліти або їхніх нащадків. Люди, в головах яких «живе» Радянський Союз, не зможуть збудувати щось інше та відмінне від «совєтів».

Радянська система управління була неефективною в багатьох сферах у порівнянні із західними країнами. Написано сотні наукових статей, які це доводять. Однак найбільш відчутним прикладом є рівень життя мешканців ЄС, США, Канади та країн СНД.

Попри те, що радянська система була неефективною, ми її досі наслідуємо. Замість того щоб розповідати новим поколінням правду, влада у кращих традиціях радянської пропаганди і далі маніпулює ними.

Новому поколінню українців не кажуть, що їхнє життя залежить не від держави, а від них самих. Натомість рівень зарплати українців визначається не Урядом, а ефективністю їхньої роботи. Мовчать і про те, що не існує ніяких державних грошей, за які оплачується освіта, медицина і забезпечуються пенсії та субсидії. Усе це гроші платників податків, тобто наші з вами гроші, а не державні. І коли держава витрачає на щось чергові мільярди, це означає, що хтось замість нас з вами вирішив, як розпорядитися цими грошима.

Коли Президент, міністр або обласний чиновник передає нові автобуси – це кращі радянські традиції. Їх купили за гроші платників податків, і церемоніальні вручання перед телекамерами є політичною рекламою. Усе це має робитися щодня без зайвого офіціозу та пильної уваги журналістів.

Система управління, де кілька осіб вирішують, як розпоряджатися усіма державними коштами, є неефективною і призводить до занепаду країни та суспільства. Це було однією з основних причин зникнення Радянського Союзу. Те, що відбувається в України зараз, нагадує процеси 90-х років, коли партійна верхівка намагалася будь-якою ціною утриматися при владі.

Микола Череднік