У Житомирі «Діти Фрістайлу» «порвали» зал

Керівник, композитор і продюсер групи – Анатолій Розанов. Критики в той час відзначали неординарність групи на загальному тлі: «По-перше, фрістайливці працюють не під фонограму, а «живцем», що серед вітчизняних поп-гуртів – небачена рідкість і недозволена розкіш. По-друге, наші нинішні гості не настільки примітивні щодо музики, аранжувань, просто потужні у своєму жанрі вокально і приємні чисто візуально».

Зараз у складі групи «Діти Фрістайлу» соліст Денис Супруненко і його брат Анатолій, який не тільки вокаліст, а ще й гітарист. У колективі є ще один гітарист і клавішник, людина-оркестр Володимир Галаган. Членом групи є й клавішник, вокаліст, син Ніни Кірсо і Анатолія Розанова (група «Фрістайл») – Максим Розанов. Барабанщиком і вокалістом, двигуном і серцем колективу є Ігор Лаврик.

У неділю, 19 травня 2019 року, група «Діти Фрістайлу» дала феєричний концерт у Житомирі у приміщенні муздрамтеатру. Це дійсно велика подія для культурного життя нашого міста, тому наше видання вирішило поспілкуватися з хлопцями після концерту та дізнатися про їхні плани:

Руслан Мороз: Ви тільки що відпрацювали великий концерт у Житомирі. Від імені всіх житомирян хочу подякувати вам. Реально було дуже круто, драйвово і незвично. Ми почали трохи забувати, що таке група «Фрістайл». Але перш ніж перейти до самого інтерв'ю з групою «Діти Фрістайлу», я хочу поставити досить болюче запитання. Ніна Кірсо – улюблениця публіки на всьому пострадянському просторі, тому всі прихильники і шанувальники групи «Фрістайл» турбуються, як себе зараз почуває улюблена співачка.

«Діти Фрістайлу»: Почуває себе погано. Вже десять місяців перебуває в комі, і поки що подальше майбутнє невідомо.

Руслан Мороз: Наші колеги і шанувальники Ніни Кірсо просили передати своє молитовне співчуття вашій родині і всій групі «Фрістайл». Ми молимося за неї і сподіваємося, що вона одужає. А тепер перейдемо все ж до вашого проекту «Діти Фрістайлу». Скажіть, будь ласка, як взагалі з'явився цей проект, чому він виник. Завжди, коли йде мова про батьків і дітей, починаються якісь конфлікти і непорозуміння. Як було у вашому випадку?

«Діти Фрістайлу»: Сама ідея належала Андрію Данилку. Років десять тому на одному з концертів він жартома сказав Ніні Кірсо: «А чому б вам не зробити гурт «Діти Фрістайлу»? Тоді було дуже модно робити дитячі версії колективів. Всі посміялися, а Ніна навіть злегка образилася: «Які діти? Ми ще самі молоді, нам ще грати і грати! Ми вже для онуків це зробимо». Пізніше ми розповіли про це Анатолію Розанову. Йому ідея сподобалася, він років десять ходив з нею, ідея виросла, як і діти, та й діти виросли. Так і з'явилася група «Діти Фрістайлу».

Руслан Мороз: Діти виросли і відразу пішли на сцену. Ви стали музикантами, бо ваші батьки були музикантами і у вас не було іншого виходу? (Усміхається.)

«Діти Фрістайлу»: Звичайно, батьки – музиканти, і нам не було куди діватися. Але нам це й подобається. Що дивно. (Сміються.)

Руслан Мороз: Хто пише для вас зараз пісні?

«Діти Фрістайлу»: Зараз музику пише Анатолій Розанов, вірші – Сергій Кузнєцов. Останнім часом пробігають тексти Дениса Супруненка. Так, на п'ятдесят відсотків. Коли ми робимо начерки в студії, від них щось залишається, Сергій Кузнєцов трошки прибирає маячню, і щось виходить. (Сміються.)

Руслан Мороз: Ваші пісні виконують інші артисти. Чи немає в зв'язку з цим якихось конфліктів?

«Діти Фрістайлу»: На Ютубі щось з'являється. Якісь кавери. Нам дуже подобається. Рідко коли виконавцям подобається, як співають їхні пісні. Це взагалі рідкість. Але в будь-якому випадку це приємно. Якщо люди хочуть їх співати, то значить вони їм потрібні. Особливо коли по ресторанах починають співати, то це взагалі чудово.

Руслан Мороз: Але ви ж не асоціюєте себе тільки з ресторанними музикантами?

«Діти Фрістайлу»: Чому? Тут дуже тонкий аспект. Якщо ресторанні музиканти співають ці пісні, то значить їх про це просять люди, а це зі свого боку означає, що ці пісні їм подобаються, їм ці пісні потрібні. А ці ж люди ходять на наші концерти. Тому це прекрасно!

Руслан Мороз: Питання до братів Супруненків. У вас, як у близнюків, сьогодні було якесь амплуа? Один з вас співає про кохання щасливе, а другий про кохання, але не дуже щасливе... (Усміхається.)

Денис Супруненко: Ні, він просто сам по собі такий загадковий романтик, йому це йде. Як кажуть, сумний, але прикольний.

Руслан Мороз: У всіх артистів у театрах, на сцені є свої забобони, талісмани, ритуали. У вас такі є?

«Діти Фрістайлу»: Так, у нас є такий талісман, але про це краще нікому не чути. Перед концертом ми просто збираємося в коло, кладемо руки один одному на плечі і кожен видає жахливі звуки. (Сміються.) Це загальний налаштовуючий ритуал перед кожним концертом. Це прикол, але став талісманом і вже прижився. Не ми це вигадали, він вже існував, але нам він дуже подобається.

Руслан Мороз: Як у вас проходять репетиції?

«Діти Фрістайлу»: Процес народження пісні досить тривалий. Спочатку ми робимо дуже багато начерків. Анатолій Розанов пише спочатку приспіви, потім ми пишемо «рибу». На музичному сленгу «риба» – це чернетка. Пишеться близько сорока – п'ятдесяти таких начерків. Але Кузнєцов – геній, він «смажить рибу», і з цих п'ятдесяти пілотів виходить максимум дві, іноді три пісні. Іноді ми беремо те, що у нас було написано раніше, але не виконувалося. Так, наприклад, пісня «Любимая» у нас пролежала роки два в чернетках, а потім ми про неї згадали.

Руслан Мороз: Ви виконуєте пісні як старі, так і нові. Але останнім часом у вас з'явилися пісні українською мовою. Це у вас квотний варіант?

«Діти Фрістайлу»: Пісні українською з'явилися у нас не останнім часом. Просто так трохи співпало, що радіостанції почали просити пісні українською. Але вони були і раніше. Ми – українська група, і багато пісень у нас існують у двох варіантах – російською і українською, і обидва варіанти користуються популярністю. Безліч пісень Сергій Кузнєцов переклав українською. У тому числі і пісні групи «Фрістайл», наприклад «Желтые розы». У нас є українська версія, яку ми часто співаємо на концертах, – «Жовті троянди». Там текст не повністю перекладений за змістом, але дуже близько і на одну і ту ж тему.

Руслан Мороз: Тоді про тему ваших пісень. Сьогодні все було про любов. Любов була щаслива, нещасна, жорстока...

«Діти Фрістайлу»: Улюблена... (Сміються.)

Руслан Мороз: І ця в тому числі. Але іншу тематику ви намагалися зачіпати в своїх піснях?

«Діти Фрістайлу»: Так, це найтрепетніша тема. Любов рухає світом. Тому якщо щось інше і зачіпали, то це не точно.

Руслан Мороз: Ви весь час на роботі проводите разом. А як ви відпочиваєте?

«Діти Фрістайлу»: Окремо. (Сміються.) Що найцікавіше, ми всі дуже багато років дружимо, але якось так вийшло, що як тільки ми почали разом працювати, відпочивати стали окремо.

Руслан Мороз: Скільки років ви виступаєте як «Діти Фрістайлу»?

«Діти Фрістайлу»: Тут є кілька дат. Гастролюємо ми з повною програмою не так давно. У складі групи «Фрістайл» ми заспівали разом чотири роки тому, а робота над піснями почалася років п'ять тому.

Руслан Мороз: Які ваші плани?

«Діти Фрістайлу»: Рости далі! У дітей є така властивість – вони ростуть!

Руслан Мороз: Я трохи повторююсь, але як сталося, що немає конфлікту між батьками і дітьми? Старше покоління не ризикує опинитися в тіні вашої слави?

«Діти Фрістайлу»: Ні, у нас навіть був спільний тур з групою «Фрістайл». Ми чудово ділили сцену, всім було комфортно. У кожного є своя аудиторія.

Руслан Мороз: Щодо аудиторії. Яка вона?

«Діти Фрістайлу»: Дивлячись по аудиторії, яка приходить на наші концерти, ми можемо сказати, що це від дітей та до віку, поки люди самі здатні прийти на концерт. Сьогодні на концерті були і юні дівчата років по двадцять, і солідні дами у віці. Навіть солдати на балконі досиділи до кінця, і їм дуже сподобалося. Хоча ми хвилювалися, що вони підуть. Весь зал підспівував і навіть підсвічував мобільними телефонами в якості ліхтариків. Тобто драйв був крутий! На наші концерти ходять сім'ями!

P.S. Дякуємо представникам Театрально-продюсерської студії «Siluet- Event entertaintment company» Григорію Красницькому та Сергію Полубінському за можливість отримати ексклюзивне інтерв'ю від групи «Діти Фрістайлу».

Руслан Мороз