Історичний гід: скільки у Житомирі вулиць названі жіночими іменами й на честь кого

Хоча у Житомирі зовсім мало вулиць, названих в честь видатних українок, проте історія кожної ще раз доводить, що жінки – далеко не слабка стать. Загалом жіночими іменами у Житомирі названо всього один відсоток вулиць та провулків із 877. 

Журналісти «20 хвилин» розібрались, хто ж ці жінки.

Евеліна Ганська

1801 – 1882 (81 рік)

Напевно, немає жодного житомирянина, котрий не чув про історію кохання польської графині Евеліни Ганської та знаменитого французького письменника Оноре де Бальзака. Закохані 17 років листувалися, а коли все ж їм вдалось одружитися, то прожили разом всього 5 місяців.

Обвінчалась пара у Бердичеві на Житомирщині, в костелі Святої Варвари.

Марія Заньковецька

1854 – 1934 (80 років)

Українська акторка і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця ХІХ і початку ХХ століть. Народна артистка Української РСР.

Актриса створювала образи, проникнуті справжнім драматизмом і запальною комедійністю. Вона уславляла своєю грою звичайних простих людей, розкриваючи безмежність їхніх душ. Маючи чудовий голос – драматичне сопрано, незрівнянно виконувала у спектаклях українські народні пісні. Була серед засновників театру Миколи Садовського у Полтаві.

Грала Наталку в кінофільмі «Наталка Полтавка» (1909), матір у стрічці «Остап Бандура» (1923).

Соломія Крушельницька

1872 – 1952 (80 років)

За життя Соломію Крушельницьку визнали найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».

У сучасній українській традиції Соломія Крушельницька входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

Олена Левчанівська

1881 – 1940 (59 років)

Українська політична та громадська діячка, член Сенату Речі Посполитої.

Ще перед Першою світовою війною вона відкрила школу у рідному селі на Волині. Після 1917 року Олена Левчанівська протягом двох років мешкала у Житомирі, де разом із іншими заснувала Український клуб і працювала в культурно-просвітній організації «Просвіта», викладаючи в школі для дорослих; брала участь у виданні газет «Волинська газета» і «Громадянин».

Наприкінці 1919 року повернулася на Волинь, де очолювала добродійну секцію товариства «Просвіта», беручи участь в організації шкіл та викладаючи в них.

1922 року Левчанівську було обрано до сенату Другої Речі Посполитої, де вона стала членом комісії закордонних справ. Була членом Українського парламентського клубу, співзасновницею Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу, від якої виступала у різних країнах Європи, відстоюючи права українського населення у Польщі.

Княгиня Ольга

910 – 969 (59 років)

Руська княгиня із династії Рюриковичів. Дружина і кузина київського князя Ігоря, по загибелі якого зійшла на київський стіл. Княгиня київська з 945 по 964 роки. 

Мати Святослава Ігоровича. Ліквідувала Древлянське племінне княжіння, упорядкувала збирання данини, організувавши по всій країні князівські погости і осередки судочинства. У зовнішній політиці підтримувала дружні стосунки із Візантією, 946 або 957 відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство. У 964 році передала владу синові.

У сучасній українській традиції очолює перелік найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

Олена Пчілка

1849 – 1930 (81 рік)

Українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнографка, фольклористка, публіцистка, громадська діячка, член-кореспондентка Всеукраїнської академії наук.

Олена Пчілка після подорожей Новоград-Волинським повітом видала у 1876 році книжечку «Український народний орнамент» із 23 кольоровими замальовками писанок.

Олена Теліга

1906 – 1942 (36 років)

Українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН.

Протягом 1939 – 1941 перебувала у Кракові. Тут, у грудні 1939, Олена зустрілася з давнім знайомим Олегом Кандибою, вступила в Організацію Українських Націоналістів (ОУН), де активно працювала у Культурній референтурі Проводу ОУН, якою він керував.

Тісно співпрацювала із краківською «Просвітою», на організованих нею заходах виголосила реферати: «Вступне слово на Академію в честь гетьмана Мазепи» та «Партачі життя». У лютому 1940 очолила молодіжне Мистецьке товариство «Зарево». Секретарем був член Культурної референтури ОУН Олег Штуль.

Після розколу ОУН, що Олена Теліга сприйняла як загальнонаціональну і свою особисту трагедію, вона залишилася в середовищі, керованому полковником Андрієм Мельником.

Після арешту 12 грудня редакції «Українського слова» було заборонено й видання «Літаврів». О. Теліга не брала до уваги постанови нацистської влади: ігнорувала вказівки гітлерівців зухвало і принципово.

У приміщенні Спілки українських письменників гестапівці заявили: хто не належить до Спілки, може йти додому. Михайло Теліга, який до Спілки не належав, а був там разом з Оленою, цією можливістю не скористався і був арештований разом з нею.

Місце та дата загибелі поетеси та її чоловіка невідомі, але оскільки у лютому відбувались масові розстріли у Бабиному Яру, то 21 лютого 1942 року прийнято вважати днем пам'яті Олени Теліги, її чоловіка та інших членів ОУН, розстріляних нацистами у Бабиному Яру.

Леся Українка

1871 – 1913 (42 роки)

Українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка «Плеяда» та групи «Українська соціал-демократія». У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

Писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського національного відродження.

Дитячі роки Лесі пройшли у Новограді-Волинському (1871 – весна 1879). У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти. Юна письменниця мала винятково сприятливі обставини для шліфування вродженого мистецького хисту.

Марія Кравчук

Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах

• Telegram
• Facebook 
• Instagram