Якісний перехід від ГОСТів до євростандартів

Європейські вимоги щодо якості продукції відчутно відрізняються від наших. Засилля фальсифікованої продукції наражає на небезпеку придбати абсолютно неякісну продукцію з потенційним ризиком для здоров’я людини. Подібне виробництво продукції в країнах Євросоюзу виключене, а для підприємства найменше відхилення в технології означає штрафні санкції чи навіть втрату ринку збуту з неминучим банкрутством.

Натомість в Україні розмір штрафу настільки мізерний, що телефон середнього класу коштуватиме дорожче. Та й саму продукцію важко перевірити на наявність небезпечних компонентів, оскільки це дороговартісне задоволення. Проконтролювати продукцію, яка вироблена за європейськими нормами на відповідність до цих норм, дуже складно. Саме через добровільне дотримання стандартів на нашому ринку більша половина продукції фальсифікована. Наприклад, у Житомирі є підприємство, яке виробляє молочну продукцію і має своє місце на міжнародному ринку. Це підприємство працює за всіма європейськими та міжнародними стандартами. І, здавалося б, така продукція має бути не просто безпечною, а й якісною. Проблема в тому, що не потрібно робити лабораторні перевірки, варто спробувати, щоб сказати, що ця продукція – фальсифікована. Судячи з цього прикладу, можна говорити про те, що дуже важко контролювати дотримання європейських стандартів на практиці саме для України.

Продукція, яка експортується за кордон, має не просто бути якісною, а й відповідати всім міжнародним стандартам. Зрозуміло, що виробник, який постачає в Україну фальсифікований товар, за кордон такого не робить. На міжнародному ринку важко втриматись навіть якщо якісна продукція, не кажучи про ту, яка не відповідає зазначеним регламентам. Законодавство Європейського Союзу зазначає такі вимоги: технічні, екологічні, вимоги у сфері санітарних заходів. Всі прекрасно розуміють, що українські виробники не завжди дотримуються всіх регламентів якості та безпеки.

Для дотримання всіх вимог Україна має повноцінно працювати за всіма новими стандартами. Для приближення до такої цілі науково-технічна рада при Міністерстві економічного розвитку рекомендувала Українському агентству зі стандартизації прийняти до 2021 року не менше 1,5 тисячі нових міжнародних та європейських стандартів. Залишається лише слідкувати за ефективним виконанням таких рекомендацій та реальною спроможністю впровадити такі стандарти. Як кажуть фахівці, врегулювати ринок можна за короткий час, але без зацікавленості самої держави це неможливо.

Від радянських ГОСТів до ДСТУ

Скасування державних ГОСТів разом з планами щодо повноцінного переходу на нові стандарти викликало низку питань та дискусій. Варто структуровано розібратися зі значенням самих ГОСТів у минулому, оскільки таке скасування відіб’ється на економіці нашої держави.

Що ж, так звані ГОСТи – це державні стандарти, які функціонували ще з Радянського Союзу. Ці нормативні документи детально описували технологію та процес виробництва. Саме в радянські часи обов’язковим застосування ГОСТів було для областей, які були передовими. Саме в ГОСТах все було чітко розписано для виробника. Великою допомогою виробникам були ті ГОСТи, в яких розписувалося, як проводити лабораторні дослідження тієї чи іншої продукції та за якими методами. Недотримання вимог таких документів мало жорсткі каральні санкції у формі великих штрафів. Така система контролю врегульовувала безпеку та якість продукції.

Державні стандарти України існують з 1993 року. Ці стандарти розроблені відповідно до чинного законодавства України.

Державні стандарти розроблені на основі консенсусу, що затверджується відповідним органом. ДСТУ можуть бути гармонізовані з міжнародними та європейськими стандартами. До такого нормативного документу додається ISO (міжнародної форми) та EN (європейської норми). Тобто такий документ є ідентичним за всіма показниками до таких норм. Це і є одним із зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію, що забезпечить якісну продукцію, яка буде сертифікована за відповідністю до європейських норм. Впровадженням таких стандартів займаються галузеві технічні комітети, до складу яких входять підприємці, представники центральних і місцевих органів влади, науковці та представники громадських і професійних об’єднань. Та чи можливе повноцінне впровадження нових стандартів та наближення до Європи – залишається загадкою. Зважаючи на ситуацію з переходом на нові стандарти, це малоймовірно.

Уповільнений перехід на євростандарти

Звісно, Угода про асоціацію зобов’язала Україну впровадити певні регламенти як у соціальному житті, так і у внутрішній економіці країни. Перехід від міждержавних ГОСТів до так званих стандартів міжнародного та європейського зразків мав багато труднощів та особливостей. Чому це необхідно?

Для того, щоб Україна міцно стояла на міжнародному ринку, її продукція має відповідати всім європейським і міжнародним стандартам безпечності та якості. Для цього ми маємо працювати за всіма стандартами, щоб продукція була конкурентоспроможною на ринку. Виникла складність в оперативному переході від ГОСТів до нових стандартів.

Станом на грудень 2015 року 12 776  ГОСТів було скасовано, але притому частково відтерміновано на період до 2018 року. За ці два роки Україна мала оперативно перейти на стандарти європейської норми. Як показала практика, термін дії деяких ГОСТів продовжили аж до 2019 року. У зв’язку з тим, що держава не надала повноцінної заміни на скасовані ГОСТи, прогнозуючий термін відтягування повноцінного скасування невідомий.

Якщо виробник користується інструкціями, що передбачені в скасованому ГОСТі, то він не може посилатися, що працює саме за цим стандартом. Цей ГОСТ використовується лише як додаткова інструкція.

Запровадження нових національних стандартів, які ідентичні європейським, ускладнюється тим, що це потребує великих коштів. Наприклад, якщо європейський стандарт не запроваджений як національний, то виробник має сам його купувати та робити переклад. Хоча є стандарти, які попри впровадження в ДСТУ не мають також перекладу, окрім назви. Для того, щоб підприємства могли структуровано працювати, має бути узгоджений один текст стандарту для всіх підприємств. Виробники мають ускладнення і в пошуку потрібних європейських стандартів, оскільки немає каталогів переліку за структурою. Окрім цього, нові стандарти, які стосуються саме методик дослідження лабораторії, регламентують встановлення сучасного дороговартісного технічного обладнання. Зрозуміло, що за два роки повноцінно перейти на нові стандарти важко через такі впливові чинники.

Добровільна стандартизація

«Для виробника нічого доброго немає від одномоментного скасування нормативних документів колишнього Союзу – ГОСТів. До певної міри це політичне рішення. Адже чим більше стандартів, тим легше виробнику працювати. Коли є чітко встановлені вимоги до будь-якої продукції або послуги, тоді це полегшує всю роботу. Та й держава у стислі терміни не може повноцінно дати заміну на всі скасовані ГОСТи. Потрібні великі кошти для впровадження відповідних європейських (EN) чи світових (ISO) нормативних документів. Це по-перше. А потім виробник ще мусить адаптувати своє виробництво до вимог міжнародних стандартів. Особливо це стосується випробувальної бази.

Наше підприємство – ДП «Житомирстандартметрологія» – на сьогодні має найбільший в області актуалізований фонд нормативних документів, а також займається перевіркою та внесенням технічних умов в єдину базу даних», – зазначив Григорій Миколайович Цимбалюк.

Взагалі ДП «Житомирстандартметрологія» допомагає виробникам та споживачам у донесенні інформації як про чинні, так і нові стандарти, а також про прийняті зміни і поправки до нормативних документів.

На сьогодні застосування стандартів є добровільним. Звісно, якщо виробник посилається на ці стандарти, то вони для нього стають обов’язковими вимогами. Тільки 9 типів продукції мають виконувати всі прописані пункти. До них входять виробники наступної продукції: нафтопродукти, вогнепальна зброя, охоронні системи, вогнепальна зброя, засоби самозахисту, будівельні вироби, радіаційна техніка, тютюнові вироби, електричний транспорт і продукція протипожежного захисту.

На сьогодні в Житомирі жодне підприємство не може на 100% працювати за європейськими нормами. Якщо ж підприємство має вузьке направлення, то воно повноцінно перейшло на нові стандарти, що відповідають європейським нормам.

У нас є потужні підприємства, які намагаються адаптуватися до нових стандартів. Та, звісно, є ті, які не знають, що їм робити, коли ГОСТ, за яким вони працювали, скасований і його дія не продовжена. В такому разі виходом може бути створення своїх технічних умов. Це такі нормативні документи, які розробляються за рішенням виробника до вимог самих споживачів. Та створення своїх технічних умов передбачає великі затрати.

В Україні станом на січень 2018 року діяло 23 677 національних стандартів. 13 211 з них ідентичні міжнародним та європейським нормам. Працівники ДП «Житмирстандартметрологія» не роблять точних висновків щодо подальшої ситуації зі скасованими ГОСТами та впровадженими новими. Надія на врегулювання цієї ситуації та мінімальний вплив на роботу підприємств не залишає як працівників, так і самих підприємців. Поки не визначена ситуація зі скасуванням та продовженням ГОСТів, підприємства мусять самі думати про подальшу долю та шукають вихід з такої ситуації. В цей час Європа продовжує чекати від нас повноцінного виконання всіх взятих Україною зобов’язань.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.