Україна в Давосі: між антикорупційною боротьбою та інвестиціями

МВФ і Антикорупційний суд

Однією із найважливіших подій у Давосі була зустріч Петра Порошенка із директоркою-розпорядницею МВФ Крістіною Лагард. Як зазначив глава держави, з 2014 року МВФ надав нашій державі 8,7 млрд доларів фінансової підтримки. Щоб їх отримати, влада виконала низку вимог: реформувала поліцію, створила антикорупційні органи, розпочала зміни у судочинстві тощо. За останні півроку була проведена також освітня і пенсійна реформи, розроблені закони про приватизацію та державні закупівлі. Однак ще залишається виконати одну з ключових вимог МВФ – створити Антикорупційний суд.

Після переговорів Крістін Лагард заявила, що «зустріч із Президентом Порошенком та членами його команди була дуже продуктивною», і вона сподівається на завершення обіцяних реформ.

«Я особливо ціную майбутнє призначення незалежного та постійного керівника НБУ, оскільки це дуже необхідно», – наголосила директорка-розпорядниця МВФ, маючи на увазі Якова Смолія, кандидатуру якого на посаду голови НБУ Президент уже вніс на розгляд Верховної Ради.

У свою чергу Петро Порошенко підтвердив, що питання створення антикорупційної інфраструктури, зокрема й Антикорупційного суду, обговорювалося під час багатьох зустрічей у Давосі.

Міжнародні партнери

У Давосі Петро Порошенко обговорив подальшу співпрацю України із низкою фінансових установ, зокрема зі Світовим банком. За словами глави держави, результати розмови з президентом організації Джим Йонг Кімом «дозволяють нам з оптимізмом дивитися в майбутнє».  

Українська делегація також провела перемовини із президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Сумою Чакрабарті, запропонувавши йому приділити більше уваги приватному сектору та децентралізації в нашій державі.

Крім того, у Давосі Петро Порошенко зустрівся із президентами Польщі та Литви, прем'єр-міністрами Хорватії та Великої Британії, держсекретарем США, а також лідерами Балтійських та Балканських країн. Із президентом Швейцарії Петро Порошенко обговорив важливість активнішої взаємодії щодо повернення в Україну заморожених активів, які були незаконно виведені колишніми українськими посадовцями. А з прем’єр-міністром Нідерландів глава держави скоординував зусилля, спрямовані на покарання винних у збитті МН-17.

Потенційні інвестори

Вперше цього року на Всесвітньому економічному форумі під гаслом «Україна: Креативність. Інновації. Можливості» працював Український Дім. Там бізнесмени представили вітчизняні проекти у сферах штучного інтелекту, блокчейну та науки про дані. Зокрема, справжнім хітом стали українські інтерактивні столи для ресторанів.

«Український дім у Давосі – це чудова нагода продемонструвати світовій діловій та політичній еліті потенціал України у сфері новітніх технологій та креативних індустрій», – пояснив виконавчий директор Асоціації «ІТ України» Олександр Кубраков.  

Загалом, за даними Адміністрації Президента, під час форуму понад 80 провідних компаній світу звернулися з пропозицією про зустріч з українською делегацією.

«Я пишаюсь тим, що цього року вперше я отримав багато запитів від іноземних інвесторів з пропозиціями про зустрічі. Велика кількість великих гравців інвестиційного ринку. Цього ніколи досі не відбувалось», – підсумував Петро Порошенко під час «Українського сніданку» в Давосі.

Більшість інвесторів, із якими зустрівся Президент під час форуму, хотіли б вкласти кошти у розвиток портової та дорожньої інфраструктури, харчову та переробну галузь, а також енергоефективні технології в Україні. Власне, така зацікавленість іноземних бізнесменів ще раз підтверджує той факт, що Україна повинна пришвидшити реформи, зокрема у податковій та агропромисловій галузях.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю