На суходолі і на морі: розбудова міжнародних морських сполучень з ЄС

У  країнах ЄС майже 90% вантажів прямує через порти. Безперечною перевагою такого шляху доставку товарів є його дешевизна та простота. Для України цей показник значно нижчий, що не може не позначитися на кінцевій вартості товарів. Звідси, через низький рівень використання морського транспорту, кожен з нас, купуючи більшість привозних товарів, переплачує через їх більш коштовну автомобільну доставку.

Необхідні зміни у транспортній інфраструктури держави багато в чому гальмуються через відсутність відповідного законодавства. Верховна Рада так і не спромоглася прийняти законопроекти про розвиток морегосподарського комплексу, про концесію та внутрішніх водних шляхів.

Більшість паромних переправ, які так активно використовувалися в недалекому минулому, закрилися. Одною з перших відновили паромну переправу між українським містом Чорноморськ та грузинським Поті.

Під час прес-туру, організованого Харківським прес-клубом, журналісти з різних куточків України могли наочно впевнитись в існуючих бюрократичних перепонах. У митному пункті пропуску порту Чорноморськ відсутні навіть мінімальні умови для очікування пасажирами свого рейсу. Щоб потрапили на корабель люди не рідко змушені годинами стояти в дощ, сніг чи під палючим сонцем.

До всього сказаного додається кіпа паперової роботи, яка затягує і ускладнює роботу капітанів суден.

• Якщо в більшості країн давно впровадили електронний документообіг в Україні ще досі все ведеться в паперовій формі. Щоразу капітану, перед тим як вийти в море, необхідно від 800 до 1500 разів проставити печатку на документах, - прес-секретар Асоціації судновласників України Олександр Федоров.

Віднедавна Україна взяла на себе зобов’язання гармонізувати внутрішні правила та вимоги до європейських. Завдяки проекту AnNA — т.зв. морське «єдине вікно» (SafeSeaNet), асоційованим членом якого стала Україна — всі морські порти ЄС об’єднані в єдину електронну систему. Це забезпечує можливість всім учасникам портового співтовариства обмінюватися інформацією виключно в електронному вигляді. Морське «єдине вікно» успішно функціонує в усіх морських портах Європейського союзу. Впровадження SafeSeaNet у вітчизняних портах спрямовані на реалізацію Директив 2002/59/ЄС та 2010/65/ЕС згідно з наданими експертами Євросоюзу рекомендаціями.

Дані рекомендації в основному стосуються внесення змін до законодавства. Тобто перехід на обов'язкове надання судновласниками (або їх представниками) в електронному форматі XML стандартизованих форм FAL, визначених Конвенцією IMO щодо полегшення міжнародного морського руху. Внесення змін в нормативно-правових акти для електронного  оформлення судна контролюючими органами на підставі переданої інформації. Контроль на судні здійснювати виключно за результатами аналізу ризиків.

Не менш важливо внести зміни порядки проведення митного огляду товарів та їх зважування. Рішення про проведення митного огляду товарів та зважування, яке приймається в морському порту, повинно узгоджатися з начальником митниці чи митного поста і проводитися у виняткових випадках.

Контроль має покладедатися на митну службу без участі прикордонників. У законодавстві України прописати обов'язок суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у морському порту, надавати повну інформацію, визначену законодавством ЄС і вимогами IMO.

Наразі важливим кроком з інтеграції українських портів до європейської транспортної інфраструктури став вступ Адміністрації морських портів України до ESPO - Організації європейських морських портів. По суті виконана переумова для реалізації проектів в рамках розвитку транс’європейської транспортної мережі.
В провадженні даних реформ Європейський союз та міжнародні фінансові організації зі свого боку готові надавати необхідну технічну допомогу. Зокрема 9 українських портів потрапили до переліку перспективних інфраструктурних проектів до 2030 року із запланованим загальним обсягом інвестицій в 844 млн євро.
Також пришвидшити модернізацію української портової інфраструктури має стати надання Україні можливості отримувати гранти ЄС на реалізацію інфраструктурних проектів. Не зважаючи на певні труднощі з цим питанням, за словами Генерального Директора з питань мобільності та транспорту Європейської Комісії робота в цьому напрямку ведеться, що дає можливість нам сподіватися на якісну зміну роботи морського транспорту та появи нових регулярних сполучень з портами ЄС.