ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРЕСПЕКТИВИ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ДОСВІД ЖИТОМИРСЬКИХ ВУЗІВ

Продовження. 

Початок ТУТ.

  В Житомирському державному університеті ім. І. Франка  міжнародною діяльністю займається спеціально створений структурний підрозділ – відділ міжнародних та регіональних зв’язків. Основа діяльності відділу полягає в організації та розвитку міжрегіонального співробітництва в сфері вищої освіти, міжнародних зв’язків і співпраці навчального закладу в науковій та культурній сферах.

Загалом, міжнародна робота в ЖДУ ім. І.Франка зосереджена на налагодженні співпраці із європейськими ВНЗ, громадськими організаціями, фондами, участі в освітніх програмах, здійсненні стажування науково-педагогічних працівників, студентів та аспірантів за кордоном, отриманні міжнародних грантів, участі у міжнародних конференціях, а також їх організація, публікації наукових досягнень у закордонних виданнях, прийомі іноземних делегацій, підписанні міжнародних договорів про партнерство.    
  Керує роботою відділу також проректор з наукової та міжнародної діяльності університету Наталія Сейко, яка охарактеризувала принципи міжнародної співпраці з навчальними закладами країн Європейського Союзу. 

- Яким чином студенти університету зможуть прийняти участь в програмах академічної мобільності?

   Наразі основні вимоги до студентів мені відомі і залишається лише дочекатися остаточного підтвердження від академії-партнера «Ігнатіум»,. Перш за все це якісне володіння мовами, на яких проводитимуться заняття – польська, англійська та належність до окремої галузі, бо цей проект стосується гуманітарних галузей. Окрім  знання мов існує необхідність в орієнтуванні по змісту навчальних дисциплін, які викладаються в іноземному університеті. З цим є певна проблема. Це проблема не тільки нашого університету, а і загалом. Буде здійснено конкурс серед студентів та викладачів, які поїдуть, але я впевнена, що рівень володіння мовою В1 є занадто низьким. Але це якщо брати університет загалом, оскільки ніхто не ставить під сумнів рівень володіння іноземними мовами в ННІ Іноземної філології нашого університету. Зараз ми готуємось до відкритого відбору студентів, які поїдуть на семестрове навчання.

- Чи має університет досвід, коли відправляли студентів з метою навчання до закордонних вузів?      
  Так, такий досвід є, в плані отримання подвійних дипломів з Поморською Академією в місті Слупськ. У нас щороку виїжджає група студентів 15 осіб, які навчаються семестр в Поморській Академії і це зараховується теж, як академічна мобільність. Сподіваємось, що цей досвід матиме продовження ще, в рамках виграного гранту університету.  
- Чи має професорсько-викладацький склад університету досвід закордонного стажування?    
     Нами це вже давно апробована технологія. Протягом останніх років викладачі з ЄС, зокрема Австрії, Німеччини, викладають у нашому університеті і в той же час наші професори стажуються закордоном. Ми активно запрошуємо іноземних викладачів. Щороку, ми приймаємо від 25 до 30 зарубіжних делегацій і щомісяця хтось із зарубіжних викладачів викладає курс лекцій. Що стосується наших виїздів, наші викладачі стажуються в основному в Польщі та Німеччині. Професор Віктор Мойсієнко читав лекції в Берліні. Доцент Наталія Сейко регулярно викладає в академії «Ігнатіум» та університеті Казимира Великого в Бидгощі. Так що такий досвід практикуємо, і до того ж, без зарубіжного стажування викладачі не мо-жуть отримати науковий ступінь.    
- Порадьте студентам, як стати в майбутньому учасниками програм академічної мобільності в ЖДУ ім. І. Франка.

Згідно критеріїв відбору студенти мають підготувати власні проекти та наукові роботи. Окремо в університеті діятиме спеціальна комісія. Скоріш за все це буде Рада докторів наук. Створена експертна комісія буде дивитись на відповідність заявки студента, які подав документи та проект і буде визначатись з переможцями.    
- Поділіться планами на майбутнє вузу.

  По-перше, таких програм ERASMUS  в майбутньому має бути 3-4 на рік за різними спеціальностями. Це мають бути не тільки гуманітарні науки, а і біологія, і хімія, і фізика.

Ще в перспективі нам необхідно, аби студенти кожного факультету мали можливість проходити практику закордоном. Наприклад, якщо це хімія – то це якась хімічна лабораторія, наприклад Вільнюса. Якщо соціальна робота – то це практика в соціальних службах не України, а закордоном, щоб студенти могли перейняти зарубіжний досвід. Це амбіційне завдання, але я впевнена, що ми впораємось. Все впирається в знання. Оскільки в університеті діє спеціальна концепція мовних стратегій, то вважаю, що студенти щороку краще володіють англійською. Невипадково англійська є латиною 21 століття. Це мова міжнародного наукового спілкування, і від цього нікуди не подінешся.

В перспективу закладаємо подання 4-5 проектів на отримання грантового фінансування разом з науковцями з інших університетів Європи.                 

    Власним досвідом участі в європейській програмі академічної мобільності поділився викладач ЖДУ ім. І. Франка Віктор Мойсієнко:

«Сучасна наука є відкритою для розгортання дискусій на спільних конференціях, семінарах, симпозіумах. Основний спосіб, через який відбуваються такі контакти – особисте спілкування та ознайомлення через відкриті джерела з науковими працями. Всі вони знаходяться у вільному доступі і очевидно, що провідні науковці світу, для створення міжнародного діалогу запрошують один одного, щоб знайти єдину відповідь, розробити спільну концепцію низки проблемних питань. Мої статті, що присвячені походженню української мови, мої виступи на міжнародних конференціях дали змогу мені двічі стажуватися в університетах Польщі, зокрема університеті імені Марії-Кюрі Складовської (Люблін) та Ягелонському університеті (Краків). Також я брав участь у роботі міжнародних конференцій, які проходили, зокрема на території Білорусі  - у Мозирі та Пінську, Польщі - Люблін, Влодав, Краков, Познань, Чехії - Оломоуц. У жовтні 2008 р. на запрошення професорів А. Золтана та М. Кочіша мною було прочитано лекції для студентів відділення україністики Сегедського, Будапештського університетів та Вищої школи м. Ніредьгаза (Угорщина).    
     Слід відзначити, що в кожному столичному університеті Європи є відділення, де навчаються студенти за спеціальністю україністика, досліджуючи актуальні проблеми української мови, сучасного її стану. Саме на них націлені лекції щодо походження та розвитку української мови, проблем автентичності окремих давніх пам’яток, функціонування української літературно-писемної мови в різні часові періоди.

Кафедрою ЖДУ ім. І. Франка також було організовано міжнародні наукові конференції, виступати на яких мали змогу провідні науковці – Василь Німчук, Григорій Півторак, Валентин Таранець.    
    Окремим аспектом наукової співпраці є Міжнародний науковий проект спільно з інститутом славістики Берлінського університету імені братів Гумбольдтів. Співпрацюючи з професором Роландом Маєром (м. Берлін), було започатковано дослідження «Корпусу староукраїнських текстів ХVI-XVII ст.». Основним завданням проекту є формування корпусу текстів ХVI-XVII ст. в електронному вигляді.

   - Порівнюючи системи освіти різних країн Європи, можу зробити висновок, що такої недолугої системи освіти, як в Україні я не зустрічав ніде, - переконаний Віктор Мойсієнко. - Принцип організації української  та європейської систем освіти побудований загалом за однаковою схемою – ми також, як і в Європі, використовуємо кредитно-модульну систему.  Відмінним є сама система оцінювання знань. Якщо в Європі цінується рівень знань, то в Україні незалежно від того знаєш ти чи не знаєш, володієш ти матеріалом чи не володієш – ти отримуєш позитивну оцінку. Це на мою думку основна проб-лема такої нашої «відсталості». Відмінним є також матеріальний бік. Якщо ти професор європейського університету – ти окрім свого поважного статусу маєш і належну оплату власних наукових досягнень. Твоя сім’я забезпечена всім, і тобі залишається лише займатися науковою працею. В Україні ситуація кардинально відрізняється, хоча професійний рівень однаковий.    
    Перспективу своєї подальшої міжнародної наукової роботи вбачаю в розширенні горизонтів дослідження та активній співпраці в рамках вже існуючих міжнародних проектів».

     Пам’ятаймо, що  структурні реформи, які відбуваються в українській системі вищої освіти, є особливо важливим для студентів – молодих фахівців, інтеграція в суспільство яких стає справжнім соціальним випробуванням. Вектор розвитку освіти після підписання Угоди про асоціацію змінюється. Високо цінується неформальна освіта – отримання знань та  професійних вмінь поза освітньою системою, зокрема волонтерство. Пріоритетним стає безперервність розвитку системи освіти та навчання – подальше підвищення кваліфікації протягом трудової діяльності повинно відповідати реаліям в контексті змін умов ринку праці. Сподіватимемось, що «наших» в закордонних вузах ставатиме більше з кожним роком!

Можливості співпраці з ЄС в сфері вищої освіти

Перший напрям.

Участь в заходах для науковців, конференціях та симпозіумах. Житомирський університет проводить приблизно 40 конференцій і приблизно половина з них має статус міжнародних. В результаті до міста приїжджають або подають на публікацію свої матеріали провідні науковці з країн західної та східної Європи.

Другий напрям.

Реалізація студентської та викладацької програм академічної мобільності через долучення до європейського освітнього простору за програмою ERASMUS. По-перше, перевагою для українських університетів є передбачене значне фінансування за рахунок фондів ЄС. По-друге, з’являються можливість побудувати тісні зв’язки з університетами європейських країн. Як правило, в програмах ERASMUS залучаються одразу декілька країн-партнерів. Нещодавно повернувшись з Кракова, представник ЖДУ ім. І.Франка спільно з польською академією «Ignatianum» вперше за останні 5 років виграли грант за європейською програмою ERASMUS. Окремою угодою про колективну співпрацю передбачено академічну мобільність студентів та викладачів. Студенти зможуть поїхати на семестрове навчання, а викладачі також поїдуть викладати в польську академію.

Третій напрям.

Створення міжнародних дослідницьких груп та проектів. В житомирському університеті такі групи створюються на кафедрі екології з Вільнюським екологічним центром (Литва). По завершенню початкового етапу роботи передбачений наступний, більш поглиблений етап співпраці. Аналогічні спільні дослідницькі групи створюються на соціально-психологічному факультеті в галузі психології в рамках співпраці з університетом Казимира Великого в Бигдоші. Схожа дослідницька група створена в Інституті іноземної філології ЖДУ ім. І.Франка, який співпрацює з університетом в Карлсбурзі (Німеччина) з питань дослідження творчості Бертольда Брехта. За наявності  досвіду дуже багато залежить від особистих контактів. Університету націлені на те, щоб наші викладачі якомога більше виїздили закордон, спілкувалися з колегами, публікувалися, що дозволить розширити перелік подібних програм.

Четвертий напрямок.

Передбачено створення спільних наукових видань – журналів, збірників, де б могли публікуватися різними мовами викладачі з різних країн. До прикладу, це «Українська полоністика», засновником якого є ЖДУ ім. І.Франка та університет в Бигдоші, та видання в галузі історичних наук «Intermarum»

П’ятий напрям.

Залучення студентів-іноземців, що дозволяє пожвавити міжнародне співробітництво в університеті. Іноземних студентів, насамперед, залучається до навчання на факультеті довузівської підготовки. Потім вони самі обирають собі спеціальність та університет, де б хотіли продовжити навчання.