ЄВРОПЕЙСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ДОСВІД ЖИТОМИРСЬКИХ ВУЗІВ

Три роки тому Україна зробила впевнений крок на шляху до поступового зближення з Європейським Союзом. Влітку 2014 року було підписано Угоду про асоціацію – міжнародний договір, який дає змогу перейти від простого співробітництва з країнами-членами ЄС до політичної асоціації та економічної інтеграції. Його підписання передбачає посилення співробітництва майже в усіх сферах людської діяльності (також й у сферах освіти, науки та технологій).

 

ЄВРОПЕЙСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ДОСВІД ЖИТОМИРСЬКИХ ВУЗІВ

Метою такої співпраці є розвиток і зміцнення освітнього, наукового потенціалу для вирішення національних і глобальних викликів. Окремим пунктом в Угоді прописано реформу вищої освіти задля її модернізації та сприяння зближенню в рамках Болонського процесу. Зміни в системі вищої освіти передбачають підвищення якості освіти, поглиблення співробітництва між ВНЗ, розширення їх можливостей, активізацію мобільності студентів і викладачів, спрощення доступу до отримання вищої освіти.

Реформування системи вищої освіти України в рамках підписаної Угоди про асоціацію підвищує рівень міжнародного співробітництва серед ВНЗ – важливого аспекту створення спільного європейського наукового консорціуму. Українські виші долучилися до формування європейського освітнього горизонту ще у 2005 році. Тоді міністр освіти Станіслав Ніколаєнко на конференції міністрів освіти країн Європи, що проходила в норвезькому місті Берґені, підписав Болонську декларацію. Одним із пунктів цієї декларації прописано розширення мобільності для студентів, викладацького складу та іншого персоналу з метою взаємного збагачення європейським досвідом.

Спробуємо перевірити, як реально працюють підписані міжнародні угоди в освітньому просторі Житомира, зокрема спираючись на їх досвід участі у програмі Європейського Союзу ERASMUS.     

Ця програма надає можливість навчатися, проходити стажування чи викладати в іншій країні. Терміни навчання і стажування можуть складати від 3 місяців до 1 року. Програму ERASMUS названо на честь видатного голландського вченого XV століття, Еразма Роттердамського, який багато мандрував Європою, навчався і працював у різних університетах. Після смерті він залишив весь свій статок Базельському університету. Латинське слово «mundus» означає «світ» і відображає глобальну та міжкультурну орієнтацію програми.

Програма ERASMUS MUNDUS має три напрями:    

Перший – спільні магістерські та докторські курси та програми, а також стипендії для студентів цих програм;

Другий – утворення партнерств між університетами ЄС та третіми країнами з метою обміну студентами всіх академічних рівнів навчання та обміну науково-педагогічними кадрами;

Третій – проекти спрямовані на підвищення привабливості вищої освіти в ЄС, її популяризації, посилення міжкультурного співробітництва, поширення та поглиблення міжкультурного діалогу.    

Вимоги та умови участі для студентів:

- кандидат повинен бути громадянином країни, що бере участь у програмі «Навчання протягом життя»;

- кандидат не повинен отримувати додаткове фінансування з інших європейських освітніх програм;

- володіння мовою країни, де проходитиме навчання. Необхідно надати визнаний у Європі сертифікат, що підтверджує знання іноземної мови (ECL, TOEFL, BEC тощо);

- участь можуть брати студенти від другого року навчання;

- навчання студента має бути успішним;

- студент може взяти участь в програмі «Еразмус» тільки 1 раз.

Система вузів міста, яка має міжнародний досвід академічної мобільності, сформована двома провідними навчальними закладами – державним університетом ім. І. Франка та державним технологічним університетом.

Житомирський державний технологічний університет

Цей ВНЗ можна справедливо вважати лідером у сфері міжнародного співробітництва регіону. Контакти з вищими навчальними закладами інших країн дозволяють значно підвищити кваліфікацію співробітників університету. Система співробітництва багатовекторна: проведення спільних наукових досліджень, організації стажування професорсько-викладацького та студентського складу, розробка нових освітніх програм і дисциплін, організація обміну викладачами та студентами, проведення літніх шкіл.

Організацією міжнародного співробітництва вишу займається спеціально створений відділ міжнародних зв’язків.

Очолює відділ Мамрай Василь Васильович, висококваліфікований фахівець з європейським досвідом і цінностями.

– Важливим аспектом діяльності роботи ЖДТУ є міжнародні контакти з іншими університетами, участь у європейських програмах обміну. Розкажіть, як Ваш відділ забезпечує таку співпрацю?

– Відділ міжнародних зв’язків в університеті функціонує з 1997 року. Загалом у нашому відділі працює три працівники – це я, начальник відділу, провідний спеціаліст – Марія Байда та перший проректор Оксана Олійник. Основні функції, які покладено на роботу нашого відділу, можна окреслити так:

- по перше, це участь у підготовці і реалізації міжнародних програм, проектів;

- по-друге, це залучення викладацько-студентського складу до виконання міжнародних проектів;    

- по-третє, це пошук і залучення до співпраці нових іноземних партнерів, фондів, організацій.

Також відділ займається розробкою і реалізацією договорів про співробітництво із закордонними партнерами. Ми допомагаємо у візовій підтримці співробітникам і студентам у рамках міжнародної діяльності університету, надаємо консультації викладачам і студентам стосовно пошуку фінансування під час програм стажування.

– Під час планування роботи відділу якими програмами чи планами розвитку Ви керуєтесь?    

– Пріоритетні напрямки роботи відділу міжнародних зв’язків прописано в Концепції розвитку міжнародного співробітництва Житомирського державного технологічного університету на 2014-2017 рр. Зокрема в ній вказуються пріоритетні напрямки роботи нашого відділу.

– Окресліть, будь ласка, які напрямки роботи Ви вважаєте пріоритетними, та що вже вдалося реалізувати?

– Головним є багатостороння співпраця в галузі освіти і науки в рамках програми «Еразмус +», «Горизонт 2020» та «Програми співробітництва країн Балтійського Регіону». Завдяки реалізації перерахованих програми ЖДТУ використовує переваги індивідуальної мобільності – це індивідуальні стипендіальні програми, що пропонуються закордонними установами та фондами спільно з нашими  університетами-партерами.

Іншим видом такої роботи, в рамках договорів про співпрацю, є читання лекцій провідними фахівцями із закордонних навчальних закладів, участь в організації та реалізації міжнародних конференцій, семінарів.

Також у ЖДТУ практикується реалізація програм подвійних дипломів, коли студенти нашого університету одночасно навчаються за кордоном.

Як додаткову роботу можна назвати заходи з організації ознайомчих візитів до закордонних навчальних закладів.

– Вузи яких європейських країн-партнерів співпрацюють з ЖДТУ?

– На сьогодні ЖДТУ має договори про співробітництво з навчальними закладами Литви, Бельгії, Німеччини, Італії, Чехії, Великобританії, Швеції, Литви, Польщі, Нідерландів. Також наш університет входить до складу декількох міжнародних організацій: Європейської асоціації міжнародної освіти, Європейської асоціації інженерної освіти, Європейської асоціації дистанційної освіти.

– Василь Васильович, в яких міжнародних програмах ЖДТУ бере участь в останні роки після підписання Угоди про асоціацію?

– Якщо говорити конкретно про європейські програми, то в ЖДТУ постійно ведеться робота з підготовки проектів по ряду напрямків, включаючи обмін студентами та викладачами за програмою Erasmus+/KA. Також це розвиток та вдосконалення структури ВНЗ за програмою Erasmus+/KA2.

– Розкажіть детальніше про проекти університету за програмами «Еразмус+».

– В університеті впродовж останніх років триває реалізація проектів за програмою «Еразмус+/КА1»та «Еразмус+/KA2».

Метою програми «Еразмус+/КА1» «Міжнародна Кредитна Мобільність» є організація академічної мобільності студентів, аспірантів і викладачів між ЖДТУ та університетами учасниками проектів. Між ними створюється науковий консорціум, в який входили у 2015 році 3 вузи, а в 2017 році – вже 10.

– Хто входить до спільного консорціуму з ЖДТУ? Які це університети?

– Після підписання Угоди про асоціацію, з 2015 року наш університет налагодив співпрацю з університетами різних європейських країн. Це і навчальні заклади країн східної Європи – Польща, Болгарія, Чехія. Географія співробітництва включає в себе також і Технічний університет «Гірнича академія» міста Фрайберг (Німеччина), Університет країни Басків міста Більбао (Іспанія) та Вища школа міста Лілль (Франція).

– Які проекти за цією програмою успішно реалізовано?

– Після підписаної угоди про асоціацію в ЖДТУ відкрито спільний проект між 22 університетами, 6 з яких – європейські – ERA MUNDUS-EMA21 «Ініціатива технічних університетів Кавказького та Атлантичного регіонів в забезпеченні високих освітніх стандартів» (2013-2017). Мета проекту – організація академічної мобільності студентів, аспірантів і викладачів університету між університетами-учасниками консорціуму проекту. Виконавці: від ЖДТУ – Василь Мамрай, від Польщі (координатор проекту) – др. Роберт Глибоцькі. Обсяг фінансування 3.264.950,00 євро.

– Також це проекти за програмою «Темпус» – «Безпека людини (охорона навколишнього середовища, контроль якості продуктів харчування, охорона здоров’я та соціальний захист) на територіях, забруднених радіоактивними речовинами». Завдяки проекту студенти ЖДТУ мають змогу отримувати подвійний диплом (диплом ЖДТУ та одного з університетів ЄС, що беруть участь у проекті). Інші 9 програм академічної мобільності були підписані раніше, перша з яких 1996 року.

– Як проходить відбір студентів, які планують стати студентами закордонних вузів за програмами академічної мобільності?

– Коли оголошується початок такої програми, наш відділ за допомогою всіх можливих засобів оголошує про це. На сайті університету, офіційній сторінці ЖДТУ в Facebook, на дошках оголошень розміщується інформація про майбутню програму. Наші закордонні університети-партнери надсилають нам умови для прийняття студентів. Також в університеті створюється спеціальна комісія з відбору майбутніх претендентів. Ця комісія розглядає проекти кожного з кандидатів на майбутнє навчання відповідно до науковості, новаторства. Також вивчається наукова активність, якщо це викладач чи аспірант. Якщо це студент – до увага береться його рейтинг.

– Хто вже досяг успіху в програмах міжнародного обміну зі студентів ЖДТУ та пройшов стажування на базі закордонних університетів-партнерів?

– За програмою «Темпус» «Модернізація міського транспорту» викладачі факультету інженерної механіки: проф. Рудзінський В. В., доц.. Мельничук С. В., доц. Ільченко А. В., ст. вик. Шумляківський В. П. підвищили свою кваліфікацію під час проходження стажування в Університеті міста Лінчопінг (Швеція). У 2015-2016 н. р пройшли стажування: доц. Коваль А. В., кафедра автоматизованого управління технологічними процесами та комп’ютерних технологій – Університет Країни Басків місто Більбао (Іспанія); доц. Соболевський Р. В., кафедра маркшейдерії – Чеський технічний університет місто Прага, (Чехія); Карімбетова Н. П., аспірант кафедри розробки родовищ к/к ім проф. Бакка М. Т. – Політехнічний університет міста Турін (Італія).

– На завершення, Василь Васильович, поділіться планами на майбутнє.

– У майбутній перспективі відділ планує працювати з підвищенням якості підготовки студентів, а також їхнього професійного росту завдяки участі в міжнародних проектах, програмах. Також будемо намагатися підвищувати імідж ЖДТУ на національній і міжнародній арені.

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА

Мамрай Василь Васильович

ПОСАДА: начальник відділу міжнародних зв’язків Житомирського державного технологічного університету

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО: Протягом 2009-2013 рр. організував проведення 3 навчально-ознайомчих візитів студентів ГЕФ до профільних (гірничих) ВНЗ Німеччини та Польщі

 

Розвиток міжнародного співробітництва впливає не тільки на загальний імідж вузу, а й на кожного його студента. Таке твердження стає актуальним сьогодні, коли ведеться мова про європейський освітній простір, де високо цінується індивідуальність – цінність окремої особистості.

Про свій досвід співробітництва з європейським університетами розповідає студентка ЖДТУ Діана Охрімчук, яка зараз навчається у Франції: «Я тут лише три тижні. Зараз у нас проходить місяць адаптації. Я потроху звикаю до нової системи. Враження позитивні. Багато емоцій від можливості спілкування зі студентами з усього світу та висококваліфікованими викладачами. Всі дуже привітливі й намагаються допомогти, якщо в тому є потреба. Лише одне «але»: навчання починається з восьмої раку і триває до шостої години вечора. Часу на відпочинок мало. Хоча воно, на мою думку, того варте. Вдосконалити англійську, вивчити французьку та перейняти досвід європейських спеціалістів – це неймовірна можливість».

А ось викладач ЖДТУ Мартін Богдановський, який перебуває в чеському місті Ліберці, коментує своє навчання через «Facebook»: «Сьогодні був уже перший робочий день. Відвідування лабораторій, знайомства з колегами та кураторами – освоєння робочого місця». Із записів на сторінці в соціальній мережі видно, що в університеті активно проходять конференції та семінари, учасником яких є Мартін, і вказано на одну з поширених проблем – знання мов: «Сьогодні запрошений на конференцію, присвячену сучасним засобам та методам розпізнання зображень та технічному зору. На жаль, усе чеською, але в кулуарах буде англійська».

Своїм досвідом також поділився ще викладач Володимир Шлапак: «За умовами програми ERASMUS К2, я мав змогу поділитися своїм досвідом з колегами найстарішого гірничого університету світу – «Фрайберзької гірничої академії». Це інтернаціональний вуз, де навчаються студенти зі всього світу: Африка, Азія, Індія, Росія. Навчаються також і українські студенти. Термін перебування делегації ЖДТУ становив 10 днів. Протягом цього часу ми мали змогу провести презентації мінеральних ресурсів України, природних копалин Житомирського регіону, способи рекультивації земель. Окремі презентації стосувалися технології обробки та видобутку облицювального каменю, розповідали про досвід житомирських підприємств. Також була презентація щодо бурштину, популярність якого останнім часом збільшується. На наші презентації приходили потоки студентів, тобто це були різні студенти, навчальний предмет яких був схожий за змістом до наших презентацій. Коментування відбувалося англійською мовою.

Наші німецькі колеги, своєю чергою, представляли матеріально-технічну базу університету. До неї входить три лабораторних комплекси: фізична, хімічна та механіки гірських порід. На сучасному обладнанні в цих лабораторіях у студентів проходять практичні заняття, вони мають змогу проводити власні дослідження. Хотілося б зазначити, що технічні спеціальності потребують гарної технічної бази. Гірнича академія є лідером у цьому плані. В рамках представлення структури університету, нас ознайомили з бібліотекою. Студенти в таких сучасних бібліотеках мають доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus. Вони мають змогу слідкувати за основними науковими  тенденціями, знайомитися з науковими статтями кращих вчених-дослідників. Вражає також оснащення мультимедійними засобами аудиторій університету. Крейдою майже ніхто не користується. Створено цілі мультимедійні комплекси з інтерактивними дошками, мультимедійними проекторами. Технічний рівень дуже високий. Стосовно ж знання мов – кожен співробітник, від лаборанта до професорів, знають англійську. Без англійської не може здійснитися будь-яка комунікація. Найголовнішим є володіння мовою.

Також ми мали змогу відвідати культурні заходи, які відбувалися на території студентських кампусів – це були відкриті концерти, влаштовані на відкритій площі.

Цікавим є розклад навчання. Взагалі навчальний день триває приблизно з 7:30 до 16:00, проте, якщо перше заняття – на 7:30, то наступне може бути вже в другій половині дня. Студент, хоча і має велику кількість вільного часу, змушений знаходитись на території університету, що передбачає певну його зайнятість. Це підготовка до інших занять чи відвідування бібліотеки – тобто він весь час у навчальному процесі.

Дуже високим є рівень забезпечення побутових умов у гуртожитках. Усі вони на пристойному рівні, що не менш важливо при розмірі стипендій (у середньому 800 євро). В майбутньому ми плануємо знову підписати програму подальшої співпраці, щоб студенти та аспіранти мали можливість стажуватися».

Етапи участі в програмі обміну ERASMUS:

Крок 1. Відділ міжнародних зв’язків створює після оголошення початку конкурсу спеціальну Google-форму. Студент чи викладач має заповнити цю форму. Це перший етап, коли збирається інформація про майбутніх учасників.

Крок 2. Далі студент чи викладач повинен ознайомитись з пакетом документів, які вимагає університет-партнер. Переважно це Skype-співбесіда на перевірку рівня знання мов і рейтинг успішності для студентів. Якщо це аспірант чи викладач, то він має коротко представити свій проект дослідження.

Крок 3. Комісія обирає переможців і повідомляє їм про це.

Крок 4. Останній етап – організаційний: збір документів, візова підтримка та організація перельоту до іншої країни.

Публікація підготована в рамках проекту «Просування реформ в регіони», за підтримки Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі

На ремонт відділення неврології з блоком інтенсивної терапії для пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу передбачено...

12 грудня координатор програми ПРООН «Відновлення та розбудова миру» у Донецькій, Луганській та Житомирській областях Жанна...

На центральній алеї парку Гагаріна біля пішохідного мосту планують встановити 22-метрову копію знаменитої Ейфелевої вежі.

Збірна команда ветеранів з легкої атлетики Житомирської області зайняла 3 загальнокомандне місце на чемпіонаті України серед...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up