Олена Розенблат: «Успіх – це праця, помножена на досвід, бажання й обставини»

Мабуть, я не типовий представник підприємця. Наш сімейний бізнес бере свій початок з лютого 1994 року. Перші три роки я була номінальним власником цього бізнесу. Тобто все проходило на моїх очах, але особливого права голосу я не мала.

 Після розпаду Радянського Союзу багато сміливих людей розпочали власну справу. Серед таких сміливих були мій брат і батько. То був час тотального дефіциту, шалених грошей та можливостей, з одного боку, але й величезного ризику, рекету і бандитизму – з іншого. «Кидалово» було на кожному кроці. Я рада, що нам вдалося втриматися на плаву в шалені 90-ті роки.

Статутний фонд компанії «Фаворит» на початку складав 51 грн. Частка кожного з трьох засновників складала 17 грн. Потім до справи долучилися дружина мого брата і мій чоловік.

Гроші допомагають бути незалежним і вільним. Але дуже важливо не потрапити в полон грошей і не стати їхнім рабом.

Я закінчила факультет іноземних мов. Потім отримала другу вищу освіту – економічну в Агроекологічній академії. Потім два роки навчалася в Німеччині і здобула спеціальність «Менеджмент зовнішньоекономічноі діяльності». Півроку проходила практику на підприємстві в Німеччині і два місяці у Великобританії. Навчання і практика за кордоном відкрили зовсім нове розуміння підприємництва. Навчання там відрізняється від навчання в Україні тим, що все, що ти вивчаєш, обов’язково знадобиться тобі в роботі. Воно дуже наближене до практики. Мене завжди дивувало в радянській (і пострадянській) освіті те, що з приходом на роботу після закінчення вузу ми постійно чуємо від колег: «Забудь усе, чому тебе вчили у вузі. На практиці все по-іншому».

Твердження про те, що бізнесом займатися легко – хибне. У різні часи – різні виклики, різні проблеми. У 90-х головною загрозою був рекет. Потім рекет змінив своє обличчя бандита на обличчя корумпованого чиновника або одягнув погони. Це все супроводжується кризами – то світовими, то політичними, то економічними. Загострюється конкуренція. На ринок приходять нові – більш ефективні, більш ризикові підприємці.

Підприємницька діяльність ніколи не може бути легкою. Ти несеш відповідальність за все сам: що сіяти, що виробляти, куди інвестувати, як організувати людей, яку техніку придбати, вчасно і якісно провести роботи, відповідаєш за стан справ на підприємстві, за своїх підлеглих, за промахи і невдачі, але й за успіх.

Робочий день не обмежується стандартним «з 9-ї до 18-ї». Буває так, що навіть закриваючи очі, продовжуєш думати про роботу або прокидаєшся серед ночі, згадавши, що щось не зробив.

Конкуренція спонукає до розвитку. Але в останні роки конкуренція замінювалася поняттями «свій – чужий». Даєш хабарі – «свій» і тобі зелене світло, не даєш – «чужий», отже, немає тобі що робити на ринку.

Останні декілька років я займаюся сільським господарством. Не можу передати словами те відчуття, коли на очах з маленького зернятка, посіяного в землю, виростає пшениця, соя, гарбуз. Дуже люблю бувати на полі і дивитися, як змінюється стан посівів.

Це дуже ризикована справа. Є багато складових, які впливають на врожайність і, відповідно, на успіх. Гірше за все, коли через причини, які не залежать від тебе, можна все втратити. І тут важливо подивитися на ситуацію ширше, і тоді здавалось би, у безвихідних ситуаціях знаходиться вихід.

Бізнес сімейний, тому моя сім’я ставиться до відсутності часу з розумінням. Дуже вдячна за це розуміння своєму чоловікові та дітям. У грудні 2013 року прийшло усвідомлення, що України як країни може не бути взагалі. Тому зараз багато часу приділяю громадській діяльності.

Моє дитинство було дуже світлим і радісним. Улюблена моя казка – про двох жабенят, які впали в глечик зі сметаною. Іноді я сміюсь і говорю, що жабенятко, якому вдалося збити зі сметани масло і вистрибнути з глечика, – це і є девіз мого життя – постійно боротися і не відступати.

Коли ввечері лягаєш спати – закриваєш очі, а в голові починають крутитися цифри, плани посіву, потреби… Я кажу собі: «Жах, терміново потрібно щось міняти». Саме через це люблю активно відпочивати.

Успіх – це праця, помножена на досвід, бажання й обставини (у потрібному місці в потрібний час).

Потрібно любити ту справу, якою плануєш заробляти, бути готовим до ризиків, не відступати, не "розкисати" від перших невдач, мати «холодну» голову і не втрачати її від першого успіху. А головне – не зупинятися, постійно розвиватися і йти вперед, інвестуючи у власну справу.