До Житомирського краєзнавчого музею передані особисті речі письменника Валерія Шевчука
Юліанна Шевчук на власній сторінці в соціальній мережі Фейсбук повідомила про те, що до Житомирського краєзнавчого музею передані особисті речі письменника Валерія Шевчука:
"Передали для Житомирського обласного краєзнавчого музею, у складі якого діє і Музей літератури, особисті речі з дачі мого батька, письменника Валерія Шевчука. У музеї хочуть зробити меморіальну кімнату Валерія Шевчука. У Житомир, де він народився і виріс, поїхали: письмовий стіл і стілець, настільна лампа, костюм, вишиванка, ліжник, люльки, тютюнець, ручки, окуляри, бритва, кам'яна сокира, яку тато знайшов на розкопках, ікона, розарій і попільничка та ручка з чортиками - такий різний і "багатоликий" він був. А також дві друкарські машинки, коростенський сервіз, книги, записки, афіші, фото - відцифрував фотограф, щоб залишилися у сімейному архіві, та ще багато всякої всячини - картини, корзини, картонки...
Для когось, може, на перший погляд, мотлох і непотріб, але це вже історія, це пам'ять, це свідчення епохи шістдесятників, боротьби за Незалежність Української держави, її утвердження, самодостатність, європейськість. Постаті творців історії та її літописців вивчатимуть науковці, а артефактам місце в музеях. Все спакували, завантажили в стареньку "Газель", але коти (чужі) й миші (свої) залишились у Кончі. Трохи печально, адже тут, на дачі у Кончі-Озерній, пройшла частина його довгого і яскравого життя. Тут ще стоїть під плетеним виноградом його лавочка, де він курив люльку і обмірковував нові романи, похилився старий сарай, перекосилися ворота, під дубом лавочки вже нема, а пляжна парасолька і шезлонг на балконі розлізлися під сонцем, дощем і снігом. Поїхали назад у Житомир і "сіточки", "заборчики", які сплітав ще дід Шура, лєски, спінінги та інше рибацьке причандалля, яким колись жваво ловилася риба на Тетереві (плоточки, єльчики, окунці й подеколи навіть щука).
Але життя плинне, мінливе, змінюються часи, епохи, віхи, а з ними - і постаті та герої, деякі з них і надалі житимуть на сторінках його творів. І саме в музеях уміють атмосферно зберігати пам'ять і дух минулих епох та буремних і знаменних подій. Дачна книгозбірня В. Шевчука вже в Інституті літератури і бібліотеках. Холодильник віддали погорільцям внаслідок обстрілів із сусіднього села, телевізор - охороні, дитячі книжки - переселенцям. Щоправда, забули дістати з льоху домашнє вино, яке сам робив тато - можете ще приїхати за ним. А з університетською мантією взагалі якась містика - вона десь зникла. Якщо знайду, обов'язково передам чи перешлю.
Дякую співробітникам Житомирського обласного краєзнавчого музею за ініціативи, креативну кропітку працю на ниві просвітництва і збереження історичної пам'яті. Тепер кожен експонат описуватиметься і обліковуватиметься. Приємно вражена, що в музеї працюють і молоді співробітники - Альона і Віктор. До зустрічі в Житомирі на відкритті музейної експозиції. Спочивай у мирі, тато, мирного неба нам усім".
