Що зміниться для лікарів?

Уже в травні Верховна Рада може ухвалити низку законів, які повинні здійснити «переворот» у вітчизняній системі охорони здоров’я. Ключовим серед них є законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», яким офіційно закріплюється принцип «гроші ходять за пацієнтом». Тобто держава оплачуватиме медичні послуги, якими скористалася людина, а не утримання ліжко-місць у напівпорожніх шпиталях.

Зміни насамперед торкнуться «первинної» ланки, а саме амбулаторій, поліклінік, центрів медико-санітарної допомоги, тобто лікарів, до яких звертаються в першу чергу. Ключова роль тут відводиться розвитку сімейної медицини. Адже попри те, що вона впроваджується в Україні не перший рік, професія сімейного лікаря так і не стала популярною серед студентів-медиків через низьку оплату праці, велике навантаження та ненормований робочий день. Однак невдовзі й прибутки, і графік медпрацівників будуть залежати винятково від них самих.

Починаючи з липня, сімейні лікарі зможуть працювати як у державних медустановах, так і «на себе», тобто оформити статус ФОП (фізична особа-підприємець) і вести приватну практику. За новими правилами, лікар отримуватиме не фіксовану заробітну платню, а кошти за кожного окремого пацієнта. Це 210 грн на рік за особу.

«Це середній тариф. Він буде удвічі більшим за маленьку дитину до 5 років і за людину за 65 років, – розповідає Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я. – Так само будуть проміжні тарифи – за дітей від 5 до 18 і так далі».

За рекомендацією МОЗ, оптимальна кількість пацієнтів, яких має право вести такий спеціаліст, повинна перебувати в межах 2000 осіб. За таких умов доходи лікаря можуть сягнути 420 тис. грн на рік або 35 тис. грн щомісячно. Цифра, на перший погляд, приваблива, втім, викликає сумніви у багатьох опонентів реформи. Адже з цих коштів медик приватної практики повинен буде оплатити оренду приміщення, його оснащення, зарплатню медсестрі, комунальні та транспортні витрати тощо.

На яку ж реальну суму він зможе розраховувати у процесі роботи? У міністерстві провели детальну калькуляцію: видатки, які підуть на діагностичні тести, витратні матеріали та амортизацію оснащення, заберуть 9 тис. 81 грн на місяць. Віднімаємо податки ФОП: єдиний соціальний внесок у 704 грн на місяць і єдиний податок у 640 грн на місяць. Таким чином, на руки медпрацівник має всі шанси одержати 24 тисячі 575 грн.

Якщо сімейний лікар не захоче працювати самостійно, він має право залишитися у поліклініці або амбулаторії. Але тоді зароблені ним гроші держава переводитиме на рахунок медзакладу і врегульовувати питання заробітної платні йому доведеться з адміністрацією установи.

Що зміниться для пацієнтів?

Уже з 1 липня медику та пацієнту необхідно буде офіційно «оформити стосунки» – підписати угоду про надання послуг, так звану «декларацію про вибір лікаря пацієнтом». Для укладання такого договору пацієнту потрібен лише паспорт. Угода діятиме безстроково. Якщо особа укладає контракт з іншим спеціалістом, попередня угода просто анулюється. Змінювати сімейних лікарів тепер можна за бажанням і без прив’язки до місця реєстрації. «Прикріплення» до дільниць скасовується. Тобто пацієнт має право обирати не лише серед персоналу найближчої поліклініки, а й серед медпрацівників інших установ.

«Кожен громадянин отримає персонального лікаря первинки, – розповідає Олександр Ябчанка, експерт групи з реформи системи охорони здоров’я Реанімаційного Пакету Реформ. – Завданням лікаря стане профілактика і рання діагностика хвороб, а також моніторинг стану здоров’я громадян і занесення цих даних до єдиної електронної бази пацієнтів».

Декларація між пацієнтом і медиком заповнюватиметься в електронному вигляді. Втім, людина зможе отримати також і паперовий варіант. МОЗ планує запровадити цей процес уже влітку – разом із запуском eHealth – електронного реєстру медичних закладів, пацієнтів та їхніх діагнозів, куди будуть вноситися і дані декларації. 6 квітня розпочалося тестування демо-версії програми.

Нововведення стосується лише лікарів сімейної медицини, терапевтів та педіатрів. Підписувати угоди з кардіологами, отоларингологами, урологами та іншим вузькоспеціалізованими фахівцями не потрібно. Направляти на лікування до них – як і раніше – буде сімейний лікар. Також на нього покладається обов’язок консультувати пацієнта, нагадувати про планові обстеження, аналізувати їхні результати, виписувати ліки та довідки, здійснювати діагностику і лікування у межах своєї компетенції. Він також має право вести неускладнену вагітність.

Запровадження нового формату відбувається завдяки переходу на страхову модель медицини. Під дію страховки потрапляють усі громадяни України без винятку – від новонароджених до пенсіонерів. Втім, додаткових податків або відрахувань із зарплат поки що не передбачається. Наповнення страхового фонду відбуватиметься з непрямих податків, які сплачує кожний українець – з акцизів, ПДВ, товарів.

«Ми маємо кардинально змінити всю галузь системи охорони здоров’я, і реформування полягає в тому, що охорона здоров’я – це не ліжко і не лише обладнання. Це зміна взаємовідносин між пацієнтом і лікарем, це кардинально нова система страхової медицини, це система захисту малозабезпечених», – зазначив Президент України Петро Порошенко на одній із прес-конференцій, відповідаючи на запитання про майбутнє медицини в Україні.

За досвідом європейських сімейних лікарів, більше 80% проблем та звернень пацієнтів можливо вирішити на первинці. Саме тому зміни на цьому щаблі медичної допомоги є ключовими в реформі системи охорони здоров’я України. А як на практиці це відбуватиметься в наших реаліях – покаже час.

Матеріал підготовлений Центром громадського моніторингу та контролю