Зараз на ринку існує величезна кількість препаратів, які призначають для лікування від ГРВІ і полегшення симптомів застуди – від імуномодуляторів до сиропів від кашлю.

В Міністерстві охорони здоров’я повідомили, що не дозволяється використовувати під час лікування від ГРВІ дев’ять типів препаратів:

Антибіотики – не рекомендовані.

Противірусні препарати – не рекомендовано (крім «Озельтамівіру» та «Занамівіру» за показаннями).

«Імуномодулятори» – не рекомендовані. Можуть бути шкідливі.

Інтерферони – не рекомендовані. Ефективність співрозмірна з плацебо.

Антигістаміни – не рекомендовані. Ефективність при лікуванні ГРВІ не доведена.

«Сиропи від кашлю» – не рекомендовані. Можуть бути шкідливі дітям до 4 років.

«Комбіновані ліки від застуди» – заборонені дітям молодшого віку. Полегшують симптоми у дорослих.

Вітаміни – не рекомендовані. Ефективність не доведена.

Рослині препарати – ефективність не доведена.

Завідувач Житомирською поліклінікою №2 Іван Дідик пояснив, що безконтрольний прийом ліків спотворює справжню картину захворювання, ускладнює його діагностику і в результаті призводить до затягування захворювання замість того, щоб швидше вилікувати його.

«Зазвичай, такий прийом ведеться без урахування віку, спадкових захворювань, стану нирок, печінки, шлунково-кишкового тракту. Але ж практично всі лікарські препарати проходять «очищення» печінкою і нирками, тому вкрай важливий їхній стан на момент прийому препарату. Особливо шкідливий безконтрольний прийом антибіотиків, сульфаніламідних препаратів, зміїної отрути, деяких мазей. Особливо важкими наслідки можуть бути у людей, які страждають на алергічні захворювання: бронхіальну астму, алергічний нежить», – сказав Іван Дідик.

За словами Івана Дідика, не можна «призначати» самостійно антибіотики.

«Їх існує багато різновидів, і у кожного свій вплив на організм. Тому правильно підібрати лікування антибіотиками зможе тільки кваліфікований лікар. Але антибіотики ми призначаємо, тільки якщо бачимо, що йде і супутня бактеріальна інфекція», – наголосив він.

В жодному разі не можна пити аспірин – ми його вже виключили з нашої лікувальної практики. Аспірин допомагає вірусу грипу потрапити всередину клітини», – зазначив Дідик.

В полоні реклами

Серед педіатрії теж існує подібна проблема, з якою кожного дня стикаються житомиряни. Найчастіша причина звернення до педіатра – гострі респіраторні вірусні інфекції. Вони становлять 70% звернень до дитячих лікарів протягом року, а в осінньо-зимовий період – більш ніж 90%. Тому лікування застуди у дитини серйозно б’є по бюджету сім’ї і приносить колосальні доходи фармфірмам, адже нав’язлива реклама провокує людей купувати ліки від того чи іншого захворювання.

Часто на прийомі у лікаря батьки звертаються, щоб призначили їхнім дітям імуномодулятори або сиропи від кашлю тощо. Препарати, які в рекламі називають «сиропами від кашлю» насправді є «сиропами для кашлю», бо відносяться до групи відхаркуючих, що підсилюють кашель. Те ж стосується й муколітиків, що збільшують виділення харкотиння.

Про шкоду сиропів розповіла педіатр Ганна Зозуля: «Небезпечно призначати малюкам перших років життя муколітики. Вони підвищують виділення харкотиння в нижніх дихальних шляхах, а дитина ще не в змозі його відкашляти. Це називається «ефект заболочування», і це погіршує стан дитини.

Юлія Довбня