Медреформа: геноцид чи шлях до здоров`я?

Нова медична реформа передбачає зміну моделі фінансування. Серед ключових пунктів ухваленого закону: страхова медицина, плата лікарям за надані послуги, вибір сімейного лікаря та міжнародні протоколи лікування.

Умовно безкоштовна медицина «відмучилася» – з 1 січня 2018 року в країні почне діяти реформована система охорони здоров’я, яка зробить частину послуг дійсно безкоштовними, зупинить повальну лікарську корупцію й дозволить хорошим лікарям добре заробляти. Про це йдеться в матеріалі «Нового времени».

Нова система охорони здоров’я докорінно змінить принцип фінансування медицини

Як обіцяють у МОЗ, нова система охорони здоров’я докорінно змінить принцип фінансування медицини в Україні: прибере корупційні ризики, підвищить якість послуг для пацієнтів, в рази збільшить зарплати лікарів і дозволить максимально ефективно витрачати гроші на охорону здоров’я. Тепер у країні будуть платні й безкоштовні медичні послуги, а гроші «підуть за пацієнтом». У підсумку, як прогнозує в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, українці отримають якісну та дійсно безкоштовну допомогу за життєво важливими напрямками, а також конкурентний ринок медицини в цілому. Опоненти вже назвали новації «геноцидом», лякаючи співвітчизників нечуваними цінами на лікування, масовим закриттям лікарень та безробіттям серед лікарів.

Перші симптоми нової реформи українці виявлять вже з першого дня 2018 року. Із цього моменту всім потенційним пацієнтам доведеться обрати собі сімейного лікаря – терапевта або педіатра – й укласти з ним декларацію на надання медичних послуг. Після цього картка пацієнта з’явиться у всеукраїнській електронній системі e-Health, і держава почне виділяти гроші конкретно під нього й під послуги, які надаються саме цій людині. Всім пацієнтам, які уклали декларацію, держава вже з 1 січня гарантує дійсно безкоштовний пакет послуг.

Перш за все це торкнеться первинної або сімейної медицини, яка покриває 80% всіх звернень до медустанов, пояснює Дмитро Шерембей, голова координаційної ради Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ, й один з прихильників реформи. Крім того, держава повністю оплатить екстрену допомогу за «швидкою», паліативну допомогу, лікування у вузькопрофільного лікаря за направленням сімейного лікаря, а також пологи й реабілітацію.

З платними послугами все дещо складніше. Щоб розрахувати їхню вартість і попит на них, МОЗ бере «перехідний період» на два роки. Лише після того, як з’являться точні цифри, а сама медицина вийде «з тіні», чиновники зрозуміють, що держскарбниці по кишені, а що – ні. Тему платної медицини підняли на щит противники реформи. Ольга Богомолець, голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я та один з найактивніших опонентів Супрун, за день до голосування пред’явила громадськості значні – з п’яти – та шестизначними сумами – «післяреформені» прайси на медпослуги, нібито розраховані за погодженням з МОЗ. Вартість деяких у півтора-два рази перевищували ті, що є зараз у «Борисі» –  одній з найдорожчих приватних клінік країни. Але страхітливі картини, які малюють противники реформи, у МОЗ відкидають. Точні прайси, за словами заступника міністра охорони здоров’я Ковтонюка, стануть відомі наприкінці 2019-го, а сама платна медицина запрацює лише в 2020-му.

«Саме для звичайних медиків реформа повинна стати благом. Раніше, незважаючи на кваліфікацію і таланти, доктор заробляв офіційно лише певну ставку, яка часто залежала від особистого ставлення головлікаря його установи. А після реформи дохід такого фахівця визначить кількість пацієнтів, які записалися до нього на прийом. У затребуваного лікаря, за підрахунками МОЗ, заробіток зросте у 3-7 разів, до 15-30 тис. грн», – підсумували у статті «Нового времени».

Як ринкові тарифи на медпослуги ліквідують корупцію в лікарнях

Про це розповів заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Основний ризик медреформи – доведеться платити двічі. Подолати його дозволять конкурентні тарифи на медичні послуги.

Держава витрачає на охорону здоров’я 3,5% ВВП. В принципі, не так вже й багато. Однак ще 3,5% ми докладаємо зі своїх кишень – купуючи власним коштом ліки та даючи лікарям неформальні платежі.

«Коли ми планували медичну реформу, ми поставили перед собою дві основні цілі.

Перша – побудувати систему, при якій тягар витрат людей на охорону здоров’я буде з часом знижуватися, систему, яка дозволить перекласти фінансові ризики з людини на державу. Друга – покращити сервіс, підвищити якість надання медпослуг. Це можливо за умови, якщо постачальники послуг (лікарні та лікарі) конкуруватимуть за пацієнтів», – зазначає Павло Ковтонюк.

Найголовніша «цеглина» медреформи – принцип «гроші ходять за пацієнтом». Він полягає у тому, що держава припиняє сліпо утримувати медзаклади. Держава укладатиме з медзакладом угоду, згідно з якою виділятиме йому кошти за конкретні послуги, надані конкретній людині. Медичні заклади перетворяться на некомерційні підприємства. Вони зможуть залишатися у державній або комунальній власності, але вже в статусі підприємств. Для того, щоб отримати дохід, їм потрібно буде його заробити.

За словами заступника міністра охорони здоров’я, своєю чергою людина отримає реальне, а не номінальне право обрати собі медичний заклад і лікаря. Фактично пацієнт «своїми ногами» визначатиме, куди держава повинна буде спрямувати кошти. А в медичного закладу буде чітке розуміння – за кожним пацієнтом прийде реальне фінансування.

Основний ризик медреформи: доведеться платити двічі

Найбільша «ракова пухлина» медичної економіки – це неформальні платежі. Вони є просто величезними. Подолати їх буде важко, бо вони дуже глибоко вкоренилися в систему.

Але коли держава розрахує тарифи на медпослуги і платитиме лікарні за цими тарифами, і медзаклади, й пацієнти зможуть відмовитись від неформальних платежів.

Важливий момент – тарифи мають бути достатньо високими, щоб оплатити лікарні усі видатки на надання цієї послуги.

Чи вистачить у держави коштів на покриття цих витрат?

Вже зараз можна сказати, що відповісти на це питання буде непросто, оскільки у держави виникне багато спокус: пообіцяти людям забагато безкоштовних послуг, встановити трішки нижчі тарифи, щоб зекономити на видатках.

Свого часу низькі тарифи встановили Молдова та Киргизстан, однак це не вирішило проблему з корупцією. Медичні заклади отримували низький дохід, люди продовжували нести неформальні платежі.

У 2020 році, коли реформа розповсюдиться на всі види медичної допомоги, основним завданням держави буде – встановити чесні ринкові тарифи на медичні послуги.

Алла Гетьман

Матеріал підготований у рамках співпраці з проектом «VoxConnector».

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.