Коронавірус наступає: ліки за власний кошт, гостра нестача кисню та інші факти, які від нас приховують

Рівно рік тому гонконзька газета «South China Morning Post» повідомила про перший підтверджений випадок COVID-19. З інфікованого 55-річного чоловіка почалася масштабна пандемія, яка невдовзі охопила цілий світ.

11 968 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 17 листопада 2020 року. З них – 516 дітей та 565 медпрацівників. За весь час пандемії в Україні захворіло 557 657 осіб, одужало – 250 983 особи, летальних випадків – 9 856.

До кінця місяця, за розрахунком Національної Академії наук України, ще 200 тисяч українців захворіють на коронавірус, помруть від наслідків інфекції понад три тисячі осіб. Вчені прогнозують, що до 29 листопада загальна кількість випадків захворювань на коронавірус може досягти 737 946, що на 192 257 випадків більше, ніж сьогоднішнє число випадків. Крім того, вчені прогнозують, що до 29 листопада загальна кількість померлих з COVID-19 досягне 12 797, тобто до кінця листопада кількість жертв хвороби збільшиться на 3 100 осіб.

Як повідомив в. о. директора ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр» Юрій Лутай, станом на ранок 17 листопада за попередню добу в області зареєстровано 600 хворих на COVID-19. Загалом на Житомирщині захворіло – 23 447, з яких одужало – 13065 осіб (зокрема за минулу добу – 578). Померло всього – 393 (зокрема за минулу добу – 14).

Викладачка Житомирського технологічного університету потрапила до реанімації 1-ї міської лікарні з діагнозом COVID-19 і повідомила, що у медзакладі немає кисню для пацієнтів. Про критичну ситуацію Ольга Грабар розповіла на своїй сторінці у соцмережі.

- Для людей в реанімації вже немає кисню. Сьогодні реанімація працювала через раз! А це – єдиний наш шанс на порятунок! Я не знаю, як нам зараз пережити ніч, а на ранок кисню немає взагалі! Я зараз сама тут лежу, кисень відключали за сьогодні вже 8 разів. Бідні лікарі в реанімації, не знають, що робити. Найстрашніше, що у нас немає часу, – написала викладачка Ольга Грабар 15 листопада о 21.12.

У коментарях під постом відповіла заступниця мера Житомира Марія Місюрова.

- Станом на 22.00 15 листопада 2020 року кисень є, всі відділення працюють, – запевнювала посадовиця.

Та, на жаль, 16 листопада у віці 39 років Ольги Грабар не стало. 

Про складнощі із ліками для хворих на коронавірус в лікарнях області ми говорили ще місяць тому (стаття «Як лікують від COVID-19 на Житомирщині, або Куди поділися гроші?»). 

У МОЗ стверджували, що на одного пацієнта, у якого є ускладнення від COVID-19, витрачається від 45 тисяч гривень. «Ліки включені в тариф. Це те, що ми переводимо лікарям», – зазначав глава МОЗ Максим Степанов.

З того часу минув майже місяць, і ми знову спробували зробити огляд, чим саме лікують від коронавірусної хвороби в Житомирській області та в які кошти це виливається для пересічного громадянина.

Протоколи vs лікування

За протоколами Міністерства охорони здоров’я України, при легкому перебігу хвороби призначають тільки вітамінні препарати.

Так, лікар-анестезіолог, професор Сергій Дубров розповів, що лікувати дитину від коронавірусу без ускладнень спеціально не потрібно, навіть з підвищеною температурою. Потрібно забезпечити якісною повноцінною їжею, теплими напоями та створити умови для відпочинку дитини. Тільки якщо температура тіла дитини буде вище +38,5 за Цельсієм, то з ліків призначається тільки парацетамол.

Особам старшого віку інколи призначають препарати цинку, магнікор (аспірин + магній, це кровозріджуючий засіб проти утворювання тромбів) та вітамінні препарати.

Інфекціоніст, доктор медичних наук Ольга Голубовська зазначила, що не потрібно застосовувати для лікування коронавірусної хвороби антибіотики всім пацієнтам без винятку. Антибіотики призначають тільки при ускладненнях, на кшталт пневмонії. Тоді це виправдано з точки зору доказової медицини.

З легкими випадками все зрозуміло. Молодий, здоровий організм самостійно виробляє антитіла до вірусу і надалі теоретично одужує. Але що робити, якщо організм виявився не настільки здоровим і молодим? І не обов'язково всі молоді люди у наш час, на жаль, мають 100% здоров'я. Хвороба почала вбивати досить молодих людей, у яких також виявлялися приховані патології, з якими вони могли б жити далі, навіть не здогадуючись про них.

За даними ВООЗ, кількість нових хворих у світі досягла 600 тис. чоловік у день, а кількість смертей – 10 тис. у день. 

Смертність від коронавірусу порівняно з квітнем цього року скоротилася майже у 6 разів: у квітні від корони помирав кожен 10-й хворий, зараз – кожен 60-й. Пов'язано це, найімовірніше, з тим, що люди вже навчилися більш-менш успішно боротися з цим вірусом, а також збільшили кількість ліжко-місць для хворих COVID-19.

Однією з найбільш відомих закупівель в Україні було придбання противірусного препарату «Ремдесивір». До 1 грудня 2020 року в країну мають привезти 28 200 флаконів ремдесивіру 100 мг у формі ліофілізованого порошку для інфузій по 686 гривень за флакон. Закупівлі проводило ДП «Медзакупівлі», повідомивши, що це – перший препарат, який продемонстрував успішні результати під час експериментального лікування хворих на COVID-19. Його використання тимчасово дозволено або затверджено для лікування хворих на COVID-19 у 50 країнах.

Водночас Всесвітня організація охорони здоров’я опублікувала проміжні результати дослідження, які показали, що «ремдесивір не знизив достовірно смертність (у пацієнтів без штучної вентиляції легень або у будь-якій іншій підгрупі), не вплинув на час початку штучної вентиляції легень або тривалість госпіталізації». «Медзакупівлі» з приводу цього наголосили, що дослідження ВООЗ ще не рецензоване науковцями та не опубліковане у наукових журналах.

Важливим критерієм діагностики COVID-19 є лабораторні аналізи ПЛР-діагностики та ІФА. Полімеразна ланцюгова реакція, тобто ПЛР-тест, є стандартом для встановлення діагнозу COVID-19 від ВООЗ. За допомогою ІФА тест-систем можна з високою чутливістю та специфічністю виявляти у сироватці/плазмі крові маркери інфекції – антитіла до збудника інфекції або його антигени.

Точне діагностування на коронавірусну інфекцію має значення для вибору адекватного лікування. 

Більшість випадків зараження супроводжується легким протіканням або проявами середньої тяжкості, однак є випадки із тяжким протіканням із задишкою та утрудненим диханням. Також у пацієнтів з SARS-CoV-2 може розвиватись гострий дихальний дистрес-синдром. Найбільша вірогідність тяжкого протікання хвороби серед людей похилого віку, особливо серед тих, у кого є супутні захворювання, включаючи серцево-судинні та діабет.

Точний діагноз COVID-19 має важливе значення не тільки для забезпечення належного лікування пацієнтів, але і для полегшення ідентифікації інфікованих SARS-CoV-2 людей, у тому числі безсимптомних носіїв, яких потрібно ізолювати для обмеження поширення вірусу.

Дорогі ліки – докуповуємо

Спочатку людину з підозрою на COVID-19 направляють на ПЛР-тест, який, за умови направлення від сімейного лікаря, виконується для пацієнта безкоштовно.

Після етапу діагностування наступним кроком є рентген або комп’ютерна томографія (КТ), які, знову ж таки за наявності направлення від сімейного лікаря, безкоштовні. Однак в основному лікарі направляють на рентген. Водночас саме комп’ютерна томографія дозволяє виявити у хворих на коронавірусну інфекцію двосторонню пневмонію «матового скла». Це досить небезпечне ускладнення при такому перебігу хвороби.

Далі вже йде власне лікування, яке часто відбувається власними силами й коштом. До редакції звернулася пацієнтка однієї з районних лікарень і підтвердила, що їй довелося 30 тис. грн витратити на купівлю препарату «Актемра». Син іншої при виписці сказав, що препарат не купували, але щодня витрачали по 800 грн на лікування.

Водночас вкрай дефіцитний препарат регулярно закуповують за бюджетні кошти. Тоцилизумаб, медична назва препарату, почали використовувати для терапії COVID-19 ще на ранніх стадіях пандемії. За процедурою спрощений торгів 9 лікарнями області придбано загалом на більш ніж 12 млн грн даного лікарського засобу.

Досить регулярно також купують такий необхідний препарат як Азитроміцин — антибіотик, який, за протоколом лікування COVID-19, призначається симптоматично при підозрі на супутню інфекцію. Починаючи з січня по листопад 2020 року в області його придбано на 40,9 млн грн під час 138 торгів. З них, за звітами про укладений договір для боротьби з COVID-19, підписані 51 угод на 5 млн 851 тис. грн. Основними замовниками ліків були лікарні Житомира та Коростеня, де зафіксовано найбільша кількість хворих на коронавірусну інфекцію.

Разом з тим пацієнти повідомляють, що у реанімації вартість лікування пацієнта становить 5-6 тисяч гривень на добу. Ті, хто перехворів, зазначають, що «самі медики не винні у цій ситуації. Вони не витримують навантаження у лікарнях». Ніхто в них «додатково грошей не просив». Гроші йдуть тільки за ліки. Але «люди, які не мають можливості купити ліки, закінчують летально».

Інколи пацієнти говорять, що «не готові були зустрітися з вірусом». Із симптомів – першіння у горлі протягом двох днів, температура 37-37,2, яка трималась 3 дні і потім почала підніматися до 37,8 і 38. Коли через тиждень хвороби зробили флюорографію, «ковідну» пневмонію вона не показала.

Жінка на умовах анонімності розповіла, що після тижня поганого самопочуття та температури поїхала разом з чоловіком у приватну лабораторію. Сплативши за ПЛР-тест на двох 1830 гривень, отримали підтвердження наявності вірусу. Також аналізи показували, що у чоловіка пневмонія.

Тоді швидка відвезла до лікарні, а КТ показала, що уражено понад 70% легень. Витрати на лікування чоловіка: КТ (комп'ютерна томографія) – 850 гривень, друга КТ – 900 гривень. Ліки на початку хвороби, 2 дні у лікарні – 6000 гривень. Після діагностування COVID-19 у жінки на власне лікування вона витратила близько 4 450 гривень.

Перших кілька днів лікування було повністю безкоштовним. Далі зрозуміли, що просто закінчились медикаменти, тому більшість ліків доводилось купувати.

Сам на сам вдома

50-річний житомирянин (ім'я не називаємо за особистим проханням) поділився власним досвідом лікування від коронавірусу вдома. За неускладненої форми перебігу хвороби він витратив близько 7-8 тисяч гривень. Це вартість тестів й ліків, без госпіталізації. Він каже: «На перший тест дуже неохоче відправляють… Можна було дочекатися, коли сімейна дасть направлення на тест, і зробити його безкоштовно».

За його словами, у приватній лабораторії ПЛР-тест коштує від 1500 гривень до 2100 за терміновий: «Їдеш всюди сам. На КТ, на тест… ніхто не повезе».

У цей час з високих трибун посадовці запевнюють, що хворі на COVID-19 українці повинні лікуватися безкоштовно

- Хворі коронавірусною інфекцією, які лікуються вдома, мають право одержувати безоплатно всі послуги та ліки, передбачені пакетом допомоги від держави, спрямованим на боротьбу з COVID-19, – заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль в ефірі телеканалу ICTV.

За його словами, держава виділила достатньо коштів для лікування і закупівлі необхідних ліків. Питання в тому, щоб вимагати цього від лікарів у лікарнях, які ці гроші отримують за розподілом на «ковідні пакети».

Змінами до бюджету 2020 року для НСЗУ у квітні під «COVID виплати» виділили 15,2 млрд грн. Станом на сьогодні витрачено тільки 8,7 млрд грн за 1400 договорами з медичними закладами. До кінця року НСЗУ планує заплатити за лікування COVID-19 пацієнтів ще 12 млрд грн (з урахуванням суми, яку додатково просять). Разом з цим залишок не використаних коштів до кінця року – 6,440 млрд грн.

Тобто кошти начебто є. Але чи достатньо, щоб рятувати тяжких хворих?

Боротьба з коронавірусом

Ми знову звернулися за коментарем до наших житомирських лікарів, які надають допомогу хворим на коронавірусну інфекцію. Про реальний стан справ вони воліють більше мовчати.

На підґрунті повної анонімності один з провідних лікарів розповів більш детально про не дуже радісну картину на фронті боротьби з пандемією, яка повністю відрізняється від райдужних повідомлень з трибуни Верховної Ради:

- Є ліки дорогі, які не в протоколі, які у всьому світі застосовують, це, наприклад, біовен. Він входить в американський протокол. Я вважаю, що вихід і порятунок – це імуноантитіла, біологічні препарати. Він має дослідження, але його не включили в український протокол. А він – необхідний, і ціна його буде на курс лікування хворому – від 120 до 180 тис., – розповідає наш співрозмовник.

Розповідаючи про державну медицину, яка ніколи не оплачувалась, потім усю вину перекладають на лікарів, роблячи їх «стрілочниками». 

- Ви сидите всі, розказуєте, які всі погані лікарі, а ми – «стрілочники». Ніхто не може зрозуміти, що це пов’язано взагалі не з лікарями, а з фінансуванням у сфері медицини, яка фінансується на скільки там відсотків, не знаю, – доводить лікар. – Я вам ще раз говорю, ми виходимо з того, що ми бідна країна третього світу. На що ви сподіваєтесь? Ви сподіваєтесь, що у бідній країні третього світу будуть запроваджені наймодніші американські протоколи?

Навіть на сьогодні чинний мінімальний протокол з'явився завдячуючи головному інфекціоністу, це вже великий прогрес.

- Це дійсно дуже хороша робота, звичайно, туди все не включиться, зрозумійте, що є й дорогі ліки. Наприклад, перелік ліків МОЗу, що входять у цей протокол. Ви навіть не розумієте, що таке цей протокол. Ви думаєте, що протокол, якщо він є, його потрібно дотримуватися, і все буде добре. Це неправда, протокол – це маленька стежечка, і відхилення від протоколу, додаткові речі визначають у всьому світі лікарі.

Лікар впевнений, що хворобу потрібно зупиняти на ранніх етапах. Якщо цей ранній етап пройшов – допомогти пацієнту дуже й дуже складно. Американський анестезіолог, один з авторів рекомендації з лікування COVID-19, наголошує, що лікування повинно бути швидким і максимально правильним. У тому числі з можливістю включення до протоколів таких дорогих препаратів, як біовен, який має підтверджену ефективність на основі міжнародних досліджень.

- Я не винен, що дослідження є, а системи охорони здоров’я у багатьох країн не можуть постачати. Сучасна медицина – це дуже дорога річ, це треба зрозуміти. І система охорони здоров’я встановлює обмеження. Держави жадібні – саме тому вони не дають коштів на медицину, – впевнений наш співрозмовник.

Переважно при лікуванні застосовують гормональну, антибактеріальну або ж дезінтоксикаційну терапію. Мова йде про призначення саме біопрепаратів, які гальмують хворобу на ранньому етапі. Ці препарати дуже дорогі, й зараз вони не включені в протокол, хоча в американському протоколі вони є.

- Потрібно, щоб було багато актемри. Ми її капаємо, але був період, коли у нас вона була закуплена, потім вона пропала, що її взагалі не можна було в Україні купити. Зараз вона в наявності, але якщо ми її почнемо масово використовувати, ситуація може повторитися. Ситуація є системною, бо закупівлі робить лікарня із грошей, наприклад, НСЗУ, а оплата хворого COVID-19 за НСЗУ передбачає 20 тис. грн. Спеціально виділено малу кількість грошей. Як держава може виділити препарат і багато, якщо ми вже обмежені НСЗУ, бо вони вже передбачили суму за лікування, – додає лікар.

У переліку протиковідних препаратів відсутні сучасні ефективні антибіотики. Немає й гормонів, зокрема метилпреднізолону. Є й включений до оновленого протоколу антибіотик «Тігацил». Однак у списку ліків його немає – протокол обновляється, а ліки у списку залишаються незмінні ще з березня.

Поряд з цим відчувається брак апаратів ШВЛ. З усіх закуплених цьогоріч – лише один портативний ШВЛ. Решта – за кошти міського бюджету. Тому слід негайно збільшити розмір фінансування з держбюджету на одного хворого.

- Утричі, напевно. Є дуже важкі форми, якщо це легка – можна вкласти лікування в 15-20 тис. грн. Я вважаю, що навіть на нашу бідну країну потрібно з цих 20 тис. робити 60 тис. грн або навіть і більше, – вважає наш співрозмовник.

Нагадаємо, що 17 листопада 2020 року у Верховній Раді висловили незадоволення діяльністю уряду з протидії коронавірусу. У стінах парламенту звучало, що Словаччина протестувала людей за тиждень, а в Україні цього не змогли зробити за 8 місяців. Відсутні тести українського виробництва, немає тестів на антитіла і на їхню закупівлю витрачаються колосальні кошти.

У відповідь прем'єр-міністр повідомив, що для цього в Україні недостатньо фінансової можливості та людських ресурсів. А, можливо, річ в ефективності управління цими ресурсами: збільшивши заробітні плати чиновникам, прокурорам і суддям, держава переклала власну відповідальність на рівень громад, які самостійно не здатні впоратися з подібними викликами. І без термінових дієвих рішень кількість хворих зростатиме, і за нею збільшуватиметься негативна статистика.

Тарас Боросовський, Руслан Мороз

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.