Житомирському велоспорту – 127 років!

Гонка за лідером. 1909 рік

Продовження. Початок ТУТ.

На жаль, про перебіг змагань у період з 1893 по 1899 роки інформація повністю відсутня. Перше відоме змагання житомирських велосипедистів детально описала газета «Волынь» від 1 червня 1900 року: «28 мая 1900 г. на циклодроме житомирских велосипедистов-любителей состоялась первая в нынешнем сезоне гонка. Публики собралось сравнительно довольно много. Гонки начались общим выездом, который повел распорядитель циклодрома старый спортсмен Локостов. Под звуки марша вереница гонщиков по два ряда, описав несколько кругов по площадке, плавно и не спеша выехала на трек, по которому прошлась умеренным ходом. Затем состоялись состязания…». Не буду зупинятися на результатах змагань, скажу тільки, що звання «первого ездока за 1899 год» виграв Чернявський. До програми змагань входили гонки від 1/2 версти (2 кола) (зазначу, що 1 верста = 1066,8 м) до 7 1/2 версти (30 кіл). Із 1900 року найсильнішим гонщиком стає Юрій Райтер, який протягом декількох років не зазнав жодної поразки. Змагалися наші велосипедисти і в шосейних гонках на 20 та 50 верст. Приїздили позмагатися на житомирському циклодромі і найсильніші гонщики з Києва, але завжди гості зазнавали фіаско. На мою думку, якби українські та житомирські гонщики взяли участь у І і ІІ Олімпійських іграх 1896 та 1900 років, то обов’язково повернулися б з медалями. (Росія вперше взяла участь в олімпіаді 1912 року). У 1897 році товариство велосипедистів-любителів відкривається у м. Бердичеві. Велотрек Рогова був розташований на місці сучасного стадіону «Прогрес». Досить часто там проводили матчеві зустрічі з футболу. Приміром, у 1917 році збірна Житомира розгромила бердичівлян з рахунком 6:2.

У 1907 році у Житомирі організовується товариство любителів фізичних вправ, правління якого очолив керівник управління землеробства і державного майна Волині Дмитро Олександрович Діческуль (обіймав посаду керівника управлінням з 1898 року), «человек живой, энергичный, душа общества, горячий поклонник спорта (охотник и велосипедист)». Житомирський меценат, барон Іван Максиміліанович де Шодуар… «сочувствуя благим целям общества и задачам оздоровления молодежи, оказал мощную материальную поддержку, пожертвовав обществу 1000 рублей». Маючи досить таку значну фінансову підтримку, голова правління Д. О. Діческуль орендує садибу по вул. Міщанській (тепер – І. Мазепи) і як любитель велоспорту будує «дорогостоивший велосипедный трек для езды и публичных гонок, от которых рассчитывали извлекать доходы». Найвірогідніше, велотрек був розташований на розі теперішньої вул. Героїв Крут і провулку М. Кудрицького (нині – територія дитячого садка № 39). Але, як виявилося в подальшому, це була авантюрна помилка. Адже із 1893 року вже існував циклодром (велотрек), де проводилися тренування та змагання велосипедистів. Для такого відносно невеликого міста (населення Житомира станом на 1907 р. складало 88261 особу, – авт.) двох треків було забагато. І, як писав спортивний журналіст газети «Жизнь Волыни» Ад. Ф. Гриневский, «этот нелепый трек поглотил значительную часть полученной субсидии, и мало-помалу дела стали приходить в упадок». Правда, в зимовий час майданчик велотрека заливали під каток. «Плата за вход предположительно 10 коп, а при музыке – 20 коп, с учащихся половина, члены общества с семейством пользуются катком бесплатно». Офіційно Житомирське товариство любителів фізичних вправ «как прекратившее свою деятельность» було закрите 28 квітня 1912 року.

 У 1914 році міська влада Житомира планувала на місці велотреку побудувати стаціонарний цирк братів Єфімових, однак грянула Перша світова війна, і таким чином вдалося зберегти велотрек, де житомирські велогонщики продовжували змагатися аж до 1926 року. У 1924 році на першій всеукраїнській спартакіаді житомирянин Річард Герман сенсаційно виграв змагання у гонці на 5 кілометрів із роздільного старту і став першим чемпіоном спартакіади. До речі, він виграв також змагання з важкої атлетики. У 1948 році 42-річний Р. Герман стає чемпіоном Житомирської області і бере участь у першості України з важкої атлетики. Ось гідний приклад спортивного довголіття, приклад для наслідування. У 1926 році велотрек закрили, і тільки зусиллями одного із кращих довоєнних велосипедистів Василя Бистрова у тому ж році було побудовано велотрек на стадіоні «Динамо», який проіснував до 1935 року. Правда, у 1928 році планувалося будівництво велодрому, про що газета «Робітник» писала: «Міськгосп має складати кошторис на дообладнання стадіону (мова йшла про теперешній стадіон «Спартак») та устаткування циклодрому (велотрек, – авт.) в садибі за рогом вулиці Ленінської (Київської) та Хлібної вулиці проти стадіону. Там мають зробити велодоріжку на 500 метрів, всередині другий футбольний плац та ряд майданчиків. Все це мають включити в кошторис громадських робіт». Однак, як завжди, нічого не побудували.

Із утворенням спортивних товариств (1935–1939 рр.) велосипедний спорт на Житомирщині почав набувати нового імпульсу. Спортивні секції із велоспорту з’являються у товариствах «Динамо», «Спартак», «Знання», «Локомотив», «Буревісник», щорічно організовуються змагання, проводяться велотури, кращі гонщики Житомирщини беруть участь у всеукраїнських та всесоюзних велотурах. Серед учасників велотурів – Юліан Міодушевський, Василь Бистров, Гараджі, Роман Фефлер. 

Чергове відродження велоспорт набув відразу після закінчення Другої світової війни. Вже у липні 1950 року Володимир Патутін і Надія Химич стають чемпіонами України і у складі збірної команди України беруть участь у Всесоюзних змаганнях сільської і колгоспної молоді. Вагомий внесок у розвиток велоспорту зробили спорттовариство «Колгоспник» та сільські спортсмени Житомирщини. У різні роки чемпіонами та призерами всеукраїнських та всесоюзних змагань були Леонід і Галина Колбасенки, перша чемпіонка України та перший майстер спорту СРСР Житомирщини серед жінок Людмила Павлюк, чемпіонка України, почесний майстер спорту СРСР Марія Тиркут (в області цього звання удостоєно всього троє спортсменів), Володимир Золотцев, Святослав Толмачов і десятки інших знаних велосипедистів. 

Першим срібним медалістом першої спартакіади народів СРСР 1956 року у багатоденній гонці став житомирянин Йосип Болдижар. Чемпіоном колишнього Радянського Союзу, чемпіоном спартакіади народів СРСР 1979 року, членом олімпійської збірної СРСР був вихованець радомишльської ДЮСШ Володимир Барановський (тренер Сергій Кострицький). Ще один його вихованець Юрій Метлушенко – учасник двох чемпіонатів світу. На його рахунку 75 перемог на етапах багатоденних велогонок серед професіоналів, 73 рази він ставав призером цих змагань, 4 рази вигравав чемпіонати України. Учасниками Олімпійських ігор були Ірина Денисюк-Чужинова, Максим Поліщук, Альона Андрук, Тетяна Рябченко. Вихованка тренера Леоніда Котвицького Ольга Сидоренко у 1982 році встановила рекорди світу, Європи, СРСР з трекових гонок на 100 кілометрів. Взагалі учні Леоніда Котвицького здобули чимало досягнень на міжнародних змаганнях. Так, Ірина Денисюк п’ять разів брала участь у чемпіонатах світу (найкращий результат – 5-е місце). Чемпіонка СРСР Світлана Гігілєва – учасниця семи чемпіонатів світу, Олена Огуй посіла 6-е місце на чемпіонаті світу 1996 року, успішно виступала в гонках серед професіоналів «Тур де Франс», «Джиро Італія». Наталія Кириченко-Бігун – чемпіонка та рекордсменка СРСР, України. За високі досягнення Леонід Котвицький у 1995 році отримав нагороду Міжнародного олімпійського комітету. У 2018 році вихованка КДЮСШ «Колос» та тренера Михайла Столяра Тетяна Ященко блискуче виграла гонку всесвітньої Гімназіади в Марокко і принесла для Житомирщини єдину золоту нагороду. Шість спортсменів Житомирщини здобували звання чемпіона колишнього  СРСР, 37 – чемпіона України, підготовлено 13 майстрів міжнародного класу, 81 майстра спорту. Цей перелік перемог можна продовжувати і продовжувати. Безумовно, без копіткої праці тренерів неможливо було б досягти таких результатів. Назву насамперед тренера житомирської ДЮСШ Валентину Іцковську, заслужених тренерів України Марію Тиркут, Сергія Кареву, Леоніда Колбасенка, Сергія Кострицького та Леоніда Котвицького. Чималий внесок у розвиток велоспорту Житомирщини зробили тренери І. Реміньш, І. Троян, А. Тарабукін, А. Паламарчук, Л. Нікіфорова, С. Толмачов, Ю. Малецький, А. Максимчук, В. Кедись, В. Раченко, М. Столяр.

Олександр Кухарський

Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах

• Telegram
• Facebook 
• Instagram