Про завод і про сміття – поговорили. А тепер – про висновки та уроки

Власне кажучи, висвітлювати ту подію, яка відбулася у Мирополі 28 травня 2021-го року, особливої потреби немає. Адже навіть сьогодні, коли остання травнева п‘ятниця 2021-го року потроху стає історією, можна віднайти запис трансляції давно не баченого у Мирополі дійства. Для цього знадобиться майже дві години часу, аби вислухати і почути усіх, хто прагнув виступити, або ж хто брався щось говорити.

Проте один аспект тієї знакової і справді важливої події сьогодні важливо виокремити і спробувати з’ясувати певні висновки, а тим паче уроки, як для Миропільської громади загалом, так і для її теперішнього керівництва. Адже від вечора п’ятниці, 28-го травня 2021-го року, минуло не так багато часу (всього-навсього 10 днів), але те, що чули багато людей (як мінімум, дві сотні) під час проведення громадських слухань, а також ті люди, які цікавились повним записом трансляції тієї події у мережі «Інтернет», має декілька трактувань. Ба більше, за допомогою нехитрої дискусії у соціальних мережах (йдеться про сторінки у Facebook) сьогодні певним чином спотворюється сам характер і хід загалом демократичного дійства, яке проходило 28 травня у Мирополі.

А тепер – до конкретики. Найперше багато учасників обговорення самого факту громадських слухань забувають наголосити на тому, що громадські слухання 28 травня 2021-го року організовували та проводили керівники Миропільської громади. Одна із газет місцевого масштабу вже за кілька днів після проведення громадських слухань підготувала для своїх читачів відповідний матеріал. У ньому з-поміж багатьох фактів, деталей, порівнянь та висновків йдеться про те, що громадські слухання мали низку вад і недоліків у ході своєї організації. Найперше зауваження автори замітки звернули на те, що слухання відбулися в умовах насування дощу, а ще одне зауваження стосувалося того, що захід проходив у робочий час. Хтозна, можливо, громадські слухання варто було б провести ще на день пізніше (тобто у суботу), однак це аж ніяк не означає, що людей було б більше (чи менше), а висновки зібрання громади були б іншими. Однозначний висновок: миропільчани, збурені кількамісячними побутовими розмовами, а потім ще й дискусіями у мережі Facebook, не могли погодитись з розміщенням на теренах їхнього селища сміттєпереробного підприємства. Але для того, щоб розмов (а тим паче – чуток чи пліток) було менше, керівництво Миропільської громади пішло на дуже і єдино правильний шлях спілкування із громадськістю. Громадські слухання якраз для таких потреб і проводяться, аби багато незрозумілих чи малозрозумілих питань та явищ, що виникають та існують у товщі громадського життя, отримали  чіткіший вигляд і повну зрозумілість. Так воно, власне кажучи, й сталося. Можливо, повної конкретики, абсолютно детальної інформації із перспективою на кожен майбутній тиждень люди і не отримали. Дехто із глашатаїв правди та демократії взагалі вважає і намагається пропагувати думку про те, щоб Миропільський селищний голова Світлана Власюк поклялася чи дала якесь особливе слово перед людьми, що не допустить будівництва сміттєпереробного заводу на території Мирополя. Хоча і так кожен, хто під час проведення громадських слухань хотів почути, а тим паче – прагнув зрозуміти, той мав усі підстави для висновку про те, що перспектива будівництва сміттєпереробного заводу у Мирополі є суто символічною. Якщо точніше – фактично неможливою. Без будь-яких клятв селищного голови. Адже кожен, хто хоча б трішечки розуміється на питаннях створення виробництва, будівництва заводу (фабрики), відкриття кар’єру і т. д., знає, що ледь не основним підготовчим етапом такого відкриття знову ж таки є ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ. Щоправда, організувати та провести  такі слухання законодавець зобов’язує власника (директора) новоствореного підприємства (заводу, фабрики, кар’єра і т.п.). Але остаточний висновок під час будь-яких громадських слухань все ж таки – за людьми.

Імовірніше, оці розмови, а тепер вже й дискусії про те, що Світлана Власюк щось там не зробила чи не доробила у питаннях із керівником ТОВ «Мінерал-2013», ведуться, аби знову і знову, як і перед проведенням громадських слухань, нагнітати громадську і навіть суспільно-політичну ситуацію з певною метою. З якою саме метою – однозначно і вичерпно повну відповідь дати неможливо, або ж ще й рано. Адже неспроста С. Власюк у одному із своїх виступів під час громадських слухань зауважила, що не дасть більше паплюжити у будь-який спосіб своє чесне ім’я. Як мінімум, селищний голова може звернутися до суду із позовною заявою стосовно моральних страждань чи моральної шкоди. Тим паче, що вже після проведення громадських слухань у Мирополі опоненти Світлани Власюк навіть у публічному просторі починають активно сумніватися у тому, чи сумлінно, правильно та успішно працювала нинішня очільниця громади на своєму попередньому місці. Якщо точніше, чи сіяла вона на посаді директора гімназії добре і вічне. Опоненти чи конкуренти Світлани Власюк мали б розуміти, що такі моменти у ході публічного спілкування (а Facebook – це все ж таки публічний простір) пахнуть не чимось іншим, а саме образою, висловленою у бік конкретної особи. Хоча образи та провокації у бік публічної особи (а селищний голова – однозначно публічна особа) вже давно увійшли у своєрідну традицію суспільно-політичного життя України. І саме із цієї причини дехто із активістів ще під час громадських слухань намагався заспокоїти Світлану Власюк, що, мовляв, робота у неї така – слухати зауваження і критичні висловлювання. Іншими словами – доведеться слухати і образи.

Але повернемося ще раз до самого факту проведення у Мирополі громадських слухань. Вони, як ми зауважили вище, були організовані із ініціативи керівництва громади, були проведені згідно з відповідними вимогами законодавства, а під час слухань були ухвалені цілком конкретні рішення. Тепер висновки та ухвали громадських слухань треба обговорити під час найближчої сесії селищної ради. І також – ухвалити певні, вже сесійні рішення. Але знову ж таки головне – рішення чи рекомендації сесії Миропільської селищної ради щодо висновків громадських слухань мають бути відомими і зрозумілими у кожній оселі миропільчан. А це, як мовиться, шматок роботи. Такої ж відповідальної, як і прибирання та вивіз сміття чи навчання дітей. Її обов’язково потрібно систематично проводити. Аби не було бажання та простору для глашатаїв демократії за допомогою зовні палких та правильних заяв чи звернень збурювати і маніпулювати думкою громадян. Зрештою, права на заяви, на листи, на розслідування і на спілкування у мережі Facebook ніхто нікого позбавляти не може. Але і звернення, і спілкування, і заяви, які так чи інакше направлені у бік влади, повинні швидко отримувати характер діалогу. Спробу налагодження і вдосконалення такого діалогу у Мирополі було успішно продемонстровано 28 травня 2021-го року. І сам факт такої події є суто позитивним.

Віктор Першко

Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах

• Telegram 
• Facebook 
• Instagram