Пошук шляхів відбудови регіону

За півтора року після повного звільнення Житомирщини місцевою та обласною владою задіяно багато ресурсів на відновлення постраждалих від російської агресії об’єктів.

Досі наявна проблема прозорості планування і витрачання бюджетних коштів. Проте наступного року перед громадами постане ще більший виклик - як реалізовувати регіональний план відбудови при можливому урізанні податкових надходжень.
Відсутність належної комунікації та марнування місцевих бюджетів на перекладання плитки і облаштування скверів викликає вкрай негативну реакцію в суспільстві. Мітинг під стінами Житомирської міськради за участі близько двох сотень учасників підтвердила недоцільність під час повномасштабного вторгнення таких витрат.

- Я не обіцяю, що всі потреби будуть закриті. Я обіцяю, що ми зробимо все, щоб їх закрити, бо не все залежить тільки від нас, - переконував протестувальників мер Житомира Сергій Сухомлин.

На відміну закладених десятків мільйонів на сумнівні реконструкції, жодної гривні не знайшлося для відбудови ліцею №25. Спочатку пошкоджену внаслідок ракетного обстрілу будівлю планували просто знести, виділивши на демонтаж 18,6 млн грн. Щоб довести можливість відновлення навчального закладу батькам учнів довелося звернутися в суд. Завдяки публічному розголосу депутати скасували попереднє свої рішення коштів і мер Житомира пообіцяв, що поки не буде затверджений проект, демонтаж відбуватися не буде.

Звести сучасний навчальний заклад розраховують за підтримки Португалії. Планується створити освітній квартал і тому значну увагу приділено саме міжнародної співпраці:
- Коли буде чіткий план дій від Португалії, то тоді запросимо працівників ліцею і батьків до участі у цьому процесі. Якщо Португалія найближчим часом, в жовтні, не дасть чітких термінів щодо будівництва, бо діти не можуть чекати рік-два-три, то ми почнемо робити це самі, - заявив в інтерв’ю Сергій Сухомлин.
Наразі, завдяки уряду Естонії, вже збудований дитячий садочок в Овручі. Водночас для реалізації проектів в майбутньому слід врахувати цілий ряд проблемних сфер як в частині планування, так і розпорядження та контролю повномасштабної відбудови.

Пробіли в плануванні

У жовтні 2022 року парламент проголосував за важливі зміни до закону про державний бюджет на відповідний рік, створивши Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.

Незважаючи на появу Фонду, уряд довго не затверджував відповідний порядок використання коштів. Це призвело до того, що на кінець 2022 року фінансування відновлення критичної інфраструктури та інших об'єктів переважно продовжувалося за рахунок резервного фонду державного бюджету. Така ситуація породила обґрунтовані питання щодо належного використання Фонду для призначеного йому завдання – відновлення пошкоджених об'єктів та територій.
В лютому 2023 року уряд нарешті затвердив порядок використання коштів Фонду. За ним органи місцевого самоврядування наділили повноправним правом виступати ініціатором проектів, які після перевірки обласних адміністрацій надсилаються до Міністерства відновлення. Сформані узагальнені пропозиції з переліком проєктів та відповідним обґрунтуванням подають на розгляд Міжвідомчій робочій групі. За результатами розгляду пропозицій робочою групою, уряд приймає остаточне рішення про виділення коштів Фонду.
Методологію пріоритизації при відборі проектів затвердили тільки в жовтні цього року. До її прийняття Міністерством відновлення на розгляд комісії потрапили досить дивні об’єкти. Зокрема в категорії “Громадські будівлі” Житомирська ОВА подала на державне фінансування басейн і стадіон «Полісся» в Житомирі, басейн в Бердичеві, стадіони в Овручі та Олевську. На реконструкцію майнового комплексу стадіону “Колос” по вул. Промисловій, 8а в м. Олевську за рахунок коштів Фонду планували отримати 44,5 млн грн. І під 71,3 млн. грн на центральний стадіон «Полісся» в Житомирі департамент регіонального розвитку навіть провів тендер і визначив підрядника.

З розпорядження уряду такі об’єкти не потрапили. 900 млн грн в Житомирській області виділили на п’ять об’єктів і пошкоджені об’єкти в громадах фактично залишилися без підтримки.

Непрозорі закупівлі

У квітні минулого року з повним звільненням північних областей Уряд розпорядився виділити 1 мільярд гривень на ліквідацію наслідків військових дій та першочергового відновлення інфраструктури. З цієї суми 100 мільйонів направили Житомирській обласній військовій адміністрації (ОВА). Кошти резервного фонду державного бюджету призначені на обстеження пошкоджених об’єктів, ремонту і заміни віконних та дверних прорізів (поточний ремонт), капітальний ремонт конструкцій дахів та покрівель, поточний ремонт покрівлі, конструкцій фасадів.
Розпорядник субвенції, департамент регіонального розвитку Житомирської ОВА, з квітня по листопад 2022 року уклав 865 угод на розробку проєктів, технічний нагляд і відновлення будівель та приватних будинків в області. Майже усі — 90% від коштів — розподілено між чотирма виконавцями, які неодноразово отримували підряди департаменту. За процедурою “Українська Визвольна Війна”, тобто також без проведення торгів, більшість коштів надійдуть ТОВ "Артхаус". Отримавши аванси за ремонти на сотні об’єктів, виконавці затягують з їх виконанням, залишаючи людей зимувати в непридатному для проживання житлі.
Угоди укладають і з підрядниками без досвіду робіт. ТОВ “Житомир буд спец монтаж” довірили п’ять угод на ремонт та відновлення будівель загальною вартістю 8,8 млн грн, в тому числі ремонт гуртожитку в Овручі за 4,1 млн грн та приміщення будинку культури за 3,5 млн грн. Оскільки у системі «Прозорро» не опублікували ані укладеної угоди, ані тендерної документації, неможливо дізнатися причини такого вибору.
Звільнення від обов'язку проводити відкриті торги та публікувати інформацію призвели до зловживань на рівні громад. До прикладу, у вартість робіт з ремонту укриття КУ Вишевицький ліцей включили будматеріали, безкоштовно отримані сільрадою для будівництва фортифікаційних споруд. Договір Вишевицька сільська рада з фізичною особою-підприємцем Андрій Прокопенко не опублікувала, сплативши близько 970 тис грн. Це стало підставою для відкриття кримінального провадження щодо можливого розкрадання при ремонті укриття ліцею.
В серпні 2023 року, більш ніж через 3 місяці після початку розслідування Вишневецький ліцей публікує зміни в угоді на ремонт укриття. Оцінивши роботи в 7 млн 15 тис грн дію договору продовжено до кінця року. Андрій Прокопенко є не лише улюбленим виконавцем ремонтів у громаді, але одночасно депутатом Вишневецької ОТГ.

КНП Звягельська багатопрофільна лікарня підписала договір з ПП “БК “Доломіт” на ремонт укриття № 20862. Оскільки оплату за ремонт здійснили в стислі терміни, протягом червня 2022 року “наявні обґрунтовані сумніви щодо повноти та якості проведеного ремонту вищевказаної споруди цивільного захисту”.
Встановлені в скверах Житомира одномодульні укриття КП “Титан” Запорізької міськради обійшлися в 412,5 тис грн. Тоді як за угодами з комунальними підприємствами Житомирської міськради постачальник збільшив їх вартість рівно на 1 млн грн.
У Новогуйвинській ОТГ після витрачених більш ніж 7 млн грн, укриття у навчальних закладах в стінах тріщинах, цементний пилу та без вентиляції. Правоохоронці провели  8 санкціонованих обшуків та вилучили договірну, кошторисну та виконавчу документацію, платіжні доручення та інші фактичні свідчення. Розпочате за заявами жителів Новогуйвинської громади розслідування проводиться за ч. 4 ст. 191 ККУ “Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”.
Це ще раз підтверджує до чого може призвести приховування повної інформації про розпорядження коштами.

Комунікація та підзвітність

Для забезпечення житлом українців, які були змушені залишити свої домівки внаслідок збройної агресії росії, Європейський Союз розпочав фінансування спеціальної програми під управлінням НЕФКО. Проєкт «Житло для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та відновлення звільнених міст в Україні» має до кінця 2024 року вирішити проблему для частини ВПО щодо забезпечення постійних та стабільних умов проживання. Грантову угоду з Європейським союзом мер Житомира підписав в кінці минулого року. Загальна сума гранту на будівництво 110 одно- та двокімнатних квартир склала 8 млн євро.
Проте Житомирська міськрада не оприлюднила взяті зобов’язання щодо підготовчих будівельних робіт, витрат на підключення до тепло- та електромереж, водопостачання та водовідведення і загальне впорядкування території з благоустроєм. При вкладі міського бюджету в 138 млн грн, загальна вартість будівництва понад 100 квартир складе майже півмільярда гривень. За можливих змін в бюджет країни виникають сумніви в спроможності місцевої влади цілком усе профінансувати.
З прийняттям відповідного закону в березні 2023 року запрацював механізм компенсації за пошкоджене та втрачене житло. Розгляд пакетів документів від громадян на місцевому рівні покладено на комісії при органах місцевого самоврядування. Задля більшої прозорості їх роботи 30% їх складу мають становити представники громадянського суспільства. Однак далеко не усі громади дотрималися даної вимоги або ж підійшли досить формально до її виконання. Інформація про відбір представників громадських організацій не оприлюднюється і про можливість долучитися до роботи комісій дізнаються лише наближені до влади організації. Оголошення про відбір не публікували оскільки порядок не зобов’язує до цього. Тому кого та як повідомляти, відповідно й включати до комісії, чиновники вирішують на власний розсуд. Зокрема в склад комісії при Житомирській територіальній громаді увійшла представниця фонду, через який міськрада збирала благодійну допомогу, та очільниця іншої організації - міський депутат від партії “Слуга народу”.

Суттєви недопрацювання в комунікації присутні в підрозділах Житомирської ОВА. На запити деякі з них або ж не надають інформацію, або ж вона є недостовірною. В квітні 2023 року ГО “Антикорупційний штаб” звернувся з проханням надати дані про отриману міжнародну допомогу та копії угод про іноземними організації щодо підтримки та фінансування проектів відбудови. Проте керівниця обласного департаменту регіонального розвитку у відповіді вказала, що така інформація відсутня. Хоча на сайті Житомирської ОВА неодноразово з'явилися публікації про укладені меморандуми про надання міжнародної підтримки.

Лише через два місяці, після звернення до Уповноваженого з прав людини, ця ж керівниця за своїм підписом надала копії угод, які увесь цей чаc перебували у рохпорядженні департаменту.

Міжнародні донори з самого початку наголошували про необхідність повної підзвітності та прозорості на всіх етапах реалізації проєктів відновлення. І в жовтні цього року, після низки скандалів довкола раніше проведених закупівель, в областях заходилися створювати робочі групи “Прозорість та відзвітність”.  При Житомирській ОВА в її склад включили заступників обласної прокуратури, управління Служби безпеки України, Національної поліції в Житомирській області та районних військових адміністрацій. Подібний склад та формат роботи повністю повторював раніше створені групи:
- У нас щотижня відбуваються наради, ми обговорюємо вектор напрямків. Ви безумовно про це знаєте. Рухаємося задля абсолютного подолання корупції в нашому регіоні, - запевнив під час першого засідання голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко.
засідання робочої групи
Боротися не в сухих цифрах, а по-справжньму очільник області закликав ще 4 роки тому, майже відразу після призначення на посаду. Однак, зважаючи на звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, за проведеною у 2022 році перевіркою аудитори в Житомирській ОВА встановили порушень на понад 3,5 млн грн. Якщо пригадати проведений цьогоріч обшук НАБУ в департаменті регіонального розвитку боротьба з корупцією залишається здебільшого лише на словах:
- Взагалі, напевно, що гарна практика і ми повинні звітувати на загал, щоб не було жодних маніпуляцій з боку нашої громадськості у використанні бюджетних коштів, - додав на засіданні Віталій Бунечко.

На жаль, очільник обласної адміністрації не конкретизував які саме маніпуляції від громадськості він мав на увазі. Замість спільного моніторингу зловживань, від представників громадянського суспільства вирішили повністю абстрагуватися. За таких умов навряд чи варто розраховувати на проголошену результативність подібних ініціатив.

Матеріал підготовлений в рамках проєкту ГО «Антикорупційний штаб»: “Дорожня карта відновлення регіонів в Україні: пошук рішень на прикладі трьох областей”, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.