Чи відчули українці медичну реформу?

Як змінилась медична сфера за цей час, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Електронний запис і декларації

У квітні розпочалась національна кампанія з вибору сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів. До кінця року кожен українець повинен укласти декларацію з обраним спеціалістом. Вперше громадяни можуть не прив’язуватись до місця реєстрації, а отримувати медпослуги у будь-якому закладі. За даними МОЗ, за сім місяців підписної кампанії свого лікаря обрав майже кожен другий українець. На сьогодні підписано понад 21 тисячу декларацій. При цьому у будь-яку мить лікаря можна змінити і підписати декларацію з іншим спеціалістом, навіть приватної практики, якщо він укладе угоду з Національною службою здоров'я України (НСЗУ).

Пацієнти розповідають, що нова система їм подобається. По-перше, можна обрати лікаря, якому довіряєш, по-друге, можна консультуватись телефоном. За словами київської пенсіонерки Марії Ступак, вона була одною з перших, хто підписав декларацію у їхній поліклініці. Жінка одразу змінила терапевта. За її словами, ключовим чинником стало ставлення до пацієнтів.

Ті, хто ще не встиг обрати свого лікаря, також відчули зміни в медицині. Нарешті зникли паперові талончики – запис на прийом тепер здійснюється через інтернет. Створивши особистий кабінет в електронній медичній системі HELSI.me, можна легко знайти потрібного спеціаліста й вибрати зручний для себе час. Якщо ж у пацієнта немає доступу до інтернет-мережі, записатись можна, як і раніше, в реєстратурі. У МОЗ зазначають, що це перший крок до переходу на електронний документообіг у медицині.

Гроші за кожного пацієнта

За даними Міністерства охорони здоров’я, уже 623 медзаклади, зокрема 85 приватних, а також лікарі-ФОП первинної ланки уклали договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Це більш ніж половина закладів первинки в Україні. Ще декілька сотень готуються підписати угоду. Договір із НСЗУ потрібен для того, щоб перейти на нову фінансову модель «гроші йдуть за пацієнтом», що передбачає оплату реально наданих пацієнтам послуг. Тепер держава платить лікарні 240 грн на рік за пацієнта, який ще не підписав декларацію, і 370 грн – з підписаною декларацією. При цьому останній тариф множиться ще на коефіцієнт залежно від віку пацієнта. «Найдорожчими» є діти до 5 років, за них лікар отримує – 1480 грн.

НСЗУ вже виплатила за договорами 1,6 млрд грн. У міністерстві наголошують, що медзаклади, які уклали угоду з НСЗУ, мають повну фінансову свободу. Вони не обмежені штатним розписом і можуть самостійно вирішувати, як розподіляти отримані кошти: скільки йде на зарплату лікарям та медсестрам, а скільки – на потреби закладу. Експерти зазначають, що це дозволило головним лікарям підвищити зарплату працівникам. Наприклад, у Бахмутському центрі первинної медико-санітарної допомоги у Донецькій області лікар-педіатр з оптимальною кількістю декларацій отримує 18 767 грн, а сімейний лікар – 17 887 грн.

«Гроші нарешті пішли за пацієнтами і тисячі терапевтів і педіатрів вже відчули це з новою істотно підвищеною зарплатою», – наголосила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун на засіданні уряду в жовтні.

Нові амбулаторії в селах

Минулого року Верховна Рада також ухвалила президентський законопроект про розвиток сільської медицини. Він передбачає модернізацію наявних та створення нових фельдшерсько-акушерських пунктів, амбулаторій та центрів первинної медико-санітарної допомоги у сільській місцевості. На виконання закону цього року було затверджено 513 проектів будівництва нових амбулаторій у всіх областях. Також було заплановане придбання для них 497 автомобілів.

Об’єкти споруджуються за типовим проектом, розробленим Мінрегіонбудом. На будівництво цього року держава виділила 2,7 млрд грн, а загалом на зміни у сільській медицині – майже 5 млрд грн.

«Хочу окремо наголосити, що левова частина цих грошей має походження з повернутих до державної скарбниці мільярдів доларів, які були вкрадені попередньою владою. Це вища форма соціальної справедливості», – наголосив Президент Петро Порошенко на урочистостях з нагоди Дня медичного працівника.

Глава держави поставив перед урядом та місцевою владою завдання ввести у роботу до 500 нових амбулаторій у селах до кінця року. Однак реальні темпи будівництва повільніші.

«Наразі по Україні зареєстровано повідомлення про початок будівництва 81 об’єкта», – заявив на початку листопада Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

За його словами, області-лідери з будівництва – Кіровоградська, Дніпропетровська, Луганська, Харківська та Рівненська. Решта регіонів повинні прискоритись із оформленням документації та оголошенням тендерів.

Повністю завершене будівництво у селі Протопопівка Приютівської ОТГ на Кіровоградщині. Амбулаторія площею 335 м2 уже готова до введення в експлуатацію. Медзаклад розрахований на 8 працівників та прийом до 30 пацієнтів за зміну. На території є також житлова частина для чергового лікаря.

Як зазначає заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк, наступного року відомство планує повністю перейти на нову систему у первинній медицині і запровадити електронні інструменти для лікарів та пацієнтів. Це – електронні медичні картки, направлення до спеціалістів, рецепти на «Доступні ліки», лікарняні листи, а також інтернет-зв'язок між сільськими лікарями та спеціалістами в місті. Також серед завдань МОЗ на наступний рік – запуск програми «Безкоштовна діагностика» та реформа екстреної медичної допомоги.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю