3 місяці на роздержавлення: Житомирська область на 6-му місці у рейтингу реформування видань

Усього за попередні майже 3 роки з 752-х видань, що підлягають роздержавленню, реформувалось 260, серед яких 37% комунальних ЗМІ і 21% – державних. Житомирська область посідає 6-те місце у Рейтингу темпів роздержавлення в Україні, розробленому Центром демократії та верховенства права. В області реформувалось 13 із 28-ми видань. Більше половини і досі залишаються нероздержавленими.

Очолюють рейтинг за темпами роздержавлення Миколаївська та Рівненська області, де реформувалось вже 62% видань, за ними Чернігівська (58%), Вінницька, Тернопільська та Чернівецька області (по 57%). Натомість у Закарпатській області та місті Києві за майже 3 роки не реформувалось жодне комунальне видання, а у Львівській області роздержавились лише 8% друкованих ЗМІ.

Нагадаємо, завдяки реформуванню преси місцеві газети здобудуть незалежність від органів влади. Адже наразі місцеві медіа підконтрольні фінансово та змістовно місцевій та центральній владі. Медіа реформа полягає у виведенні державних і комунальних підприємств з числа засновників друкованих видань. Це припинить вплив чиновників на редакційні політики видань, адже газети не мають бути адмінресурсом для агітації та піару. Для того, щоб реформуватися, усі видання повинні виключити з числа засновників органи влади та здійснити перереєстрацію.

На втілення цієї реформи було відведено 3 роки і до кінця цього періоду залишилося останні 3 місяці. Ті видання, які не завершать передбачені законом процедури до 31 грудня 2018 року, втратять свої свідоцтва про державну реєстрацію. Практично, це означатиме позбавлення права надалі видавати газету.

Серед нереформованих комунальних видань області газети “Відродження” (Брусилів), “Древлянський край” (Коростень), “Житомирщина” (Житомир), “Життя Чуднівщини” (Чуднів), “Зоря Полісся” (Радомишль), “Іскоростень” (Коростень), “Малинські новини” (Малин), “Місто” (Житомир), “Нове життя” (Черняхів), “Новий день” (Любар), “Прапор” (Володарськ-Волинський), “Романівський вісник” (Романів), “Ружинська земля” (Ружин), “Сільське життя” (Житомир), “Чуднівська фортеця” (Чуднів).

Варто підкреслити, що відповідальними за перереєстрацію видань є саме органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Їхня бездіяльність та небажання позбуватись власних інформаційних майданчиків значно гальмують хід реформи. Вирішити у тому числі цю проблему мав би законопроект 8441, розроблений громадськими організаціями спільно із Комітетом Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики. Втім, 2 жовтня Верховна Рада провалила законопроект, не назбиравши необхідні голоси. Законопроект мав дозволити редакціям, у випадку бездіяльності органа-засновника, зберегти певні майнові права та назву видання; заборонити без згоди трудових колективів звільняти редакторів під час реформування; дати другий шанс трудовим колективам висловити свої пропозиції яким способом вони хочуть реформувати медіа та дозволити виділення редакцій зі складу державних органів та підприємств. Водночас депутати зберегли власне та кабмінівське видання, ухваливши закон, яким “Голос України” та “Урядовий кур’єр” були виведені з-під реформи роздержавлення.

Центр демократії та верховенства права у партнерстві з Музеєм-архівом преси створили “Залу комунальної преси” – інтерактивний онлайн-ресурс, на якому зібрані дані про всі комунальні друковані ЗМІ, що підлягають роздержавленню в Україні. У Залі комунальної преси можна погортати відсканований примірник газети та ознайомитись зі станом реформування кожного комунального видання.

Центр демократії та верховенства права