Парламентські слухання: «Ми  йшли на слухання з питань свободи слова, а прийшли на презентацію трибуналу проти журналістів»

Парламентські слухання: «Ми  йшли на слухання з питань свободи слова, а прийшли на презентацію трибуналу проти журналістів»

2 листопада ЮНЕСКО відзначило Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів. 

Саме до цієї дати у Верховній Раді України 6 листопада пройшли парламентські слухання на тему безпеки діяльності журналістів в Україні. Хоча спочатку ці слухання мали стосуватися свободи слова, але згодом змінили назву саме на «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення». 

Але і це вже був величезний крок вперед. Рівно десять років взагалі влада не звертала увагу на стан безпеки журналістів, проблему свободи слова. Рівно десять років тому у Верховнійї Раді проводилися подібні слухання. Тому на цей раз в сесійній залі не було вільних місць. Прийшли журналісти, представники ЗМІ з різних куточків нашої держави. На жаль, самих депутатів було вкрай замало для цього важливого заходу.

На подібних парламентських слуханнях щодо свободи слова ще у 2002 році Ігор Лубченко, голова Національної спілки журналістів України, наголосив: «Цензура кулі і зашморгу - найжорстокіша форма цензури!». І ці слова лишаються актуальними і по сьогодні.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко у своєму виступі з трибуни Верховної Ради визначив основні проблеми щодо свободи слова та безпеки журналістів в Україні.

«...Георгій Гонгадзе, Ігор Александров, В'ячеслав Веремій, Василь Сергієнко, Павло Шеремет, Вадим Комаров... Список загиблих журналістів збігається зі списком тих, чиї вбивці не встановлені або належно не покарані. І в цьому - найбільша трагедія… Сідаючи за монітор, український журналіст знає: якщо він напише правду, яка не сподобається фігурантам, - з ним може трапитись біда. І в цій біді його ніхто не захистить. І це страх!, який досі паралізує українське суспільство… 

...Кожна влада вважає, що вона - вічна. І кожна в цьому помиляється. Доведено всіма, хто був у цій залі до вас, шановні народні депутати й запрошені високопосадовці. І воювати з пресою та свідомо не захищати журналістів означає одне – свідомо скорочувати термін свого перебування при владі. Починати потрібно з безпеки. Захистіть базову цінність — людське життя. Життя і здоров’я українського журналіста! Спочатку захистіть журналістів, а потім уже лякайте кримінальною відповідальністю!»

Напередодні слухань Національною спілкою журналістів України була досягнута домовленість із міністром внутрішніх справ взяти під контроль розслідування усіх справ про напади на журналістів і запровадити в його відомстві щоквартальні звіти за результатами цієї роботи. Але про це можна казати з обережним оптимізмом. Будуть прецеденти покарань нападників, зможемо назвати прізвища журналістів, щодо яких відновлено справедливість - тоді будемо говорити про реальний прогрес у справі захисту журналістів. Поки цього немає - ми говорили і говоримо про одне: страх, безкарність і бездіяльність. 

Ми говорили і говоримо про те, що кожні п’ять днів в Україні б’ють чи виявляють агресію до журналіста. 

Це не гучна метафора, це дані моніторингу «Індекс фізичної безпеки українських журналістів», який НЦЖУ третій рік поспіль проводить у партнерстві з іншими авторитетними громадськими організаціями. Міжнародна федерація журналістів цього року через системну безкарність за атаки на журналістів навіть включила Україну до наступного переліку небезпечних країн - Філіпіни, Перу, Палестина і Сомалі! До списку країн, де не захищають журналістів!»

Тому Сергій Томіленко особливо наголосив у своєму виступі, що говорячи про безпеку журналістів, ми не ділимо їх на «своїх» і «чужих», «правильних» і «неправильних», «патріотичних» чи «неугодних». Журналістська спільнота також вдячна Верховній Раді, яка знайшла в собі сили нарешті послухати журналістів. Проведення цих парламентських слухань Національна спілка журналістів вимагала понад 2 роки - з моменту перших роковин по убивству Павла Шеремета. Публічні парламентські слухання з питань безпеки журналістів та свободи слова мають стати щорічними. На них мають публічно заслуховуватися звіти слідства про розслідування злочинів проти журналістів.



У МВС, Генпрокуратурі та інших правоохоронних органах мають з’явитися повноважні особи, які несуть персональну відповідальність за розслідування справ по злочинах проти журналістів, належне доведення їх до суду. А судова гілка влади має перестати бути «останнім бар’єром», де остаточно розбиваються сподівання на справедливі покарання кривдників журналістів. Захистіть українського журналіста - захистіть себе, своє майбутнє, свою державу, нашу державу - Україну. Ось тоді суспільство справді отримає сигнал — якщо журналіста атакувати, винний буде покараний незалежно від заслуг і посад! 

На жаль, враження від парламентських слухань, більш сумні, ніж радісні. 

Олеся Медведєва, журналіст видання «Страна.UA»:

«Я йшла на слухання з питань свободи слова та безпеки журналістів. Йшла розповісти, як за 4 роки роботи видання Страна.ua на нас тиснула влада, спецслужби, погрожували радикали. Але після виступів Бородянського і Ткаченка у мене склалося відчуття, що я присутня на презентації трибуналу проти журналістів. Вони погрожують журналістам кримінальними справами, загрожують телеканалам. І їм не соромно це все говорити в країні, де до сих пір не сидять у в'язниці вбивці Бузини. Де досі навіть немає підозрюваних по вбивству Шеремета. А ви зібралися журналістів до в'язниці кидати за інформацію, яка їм здасться маніпулятивною. Саме такі ваші заяви і є головною загрозою для свободи слова. Саме ось ці ось заяви про правильних і неправильних журналістів, про маніпулятівних ЗМІ, про п'яту колону і провокують і виправдовують агресію проти журналістів. Журналіст і письменник Олесь Бузина був убитий після декількох місяців цькування з боку націоналістів і через кілька днів після внесення на сайт "Миротворець". Його прізвище соромилися вимовляти в залі. Їм мало цього та інших вбивств журналістів? А може хочеться щоб і далі нападали і вбивали журналістів?»

Ще напередодні слухань президент Європейської федерації журналістів Могенс Блієгард в своєму відеозверненні до активу Національної спілки журналістів України заявив:

«Допоки не буде справедливих вироків - безкарність триватиме! Я дійсно вважаю проведення цих парламентських слухань в Україні чудовою ідеєю. На ділі це один зі шляхів для влади продемонструвати реальні дії у сфері гарантування безпеки журналістів. Ми маємо низку документів, резолюцій, конвенцій з питань безпеки журналістів, але ми потребуємо практичного дотримання цих норм і конкретної державної установи або інституції, що буде частиною цього процесу і братиме участь у практичному вирішенні цього питання. На цей час побудова такого національного механізму є вимогою ЮНЕСКО та Плану дій ООН з безпеки журналістів та питань безкарності. Проведення слухань - це лише один зі шляхів боротьби з проблемою, а не вирішення цього питання. Після слухань вам потрібно розробити й налаштувати дієвий механізм, який зможе на практиці продемонструвати перемогу над безкарністю, зупинити насилля проти преси, переслідування та вбивства журналістів. Це дасть змогу владі продемонструвати дійсну заінтересованість у свободі медіа та безпеці журналістів».

Журналіст Дмитро Василець в своєму коментарі був більш критичним:

«Сьогодні побував на парламентських слуханнях у Верховній Раді, присвячених свободі слова. Оцінив гумор Авакова щодо призначення одіозного Антона Геращенка головним захисником журналістів і ЗМІ в Україні. З такими захисниками і недоброзичливців не потрібно, «захисники» все самі організовують. Як і при Порошенку, головним замовником і бенефіціаром нападів на журналістів і ЗМІ залишаються вищі посадові особи держави, саме тому всі розслідування справ проти журналістів стоять на місці. Немає сенсу замовникам карати виконавців, роботи по всій видимості ще багато... Якщо напад на журналістів відбувається раз в п'ять днів, по статистиці НСЖУ, гадаю, фабрикація фейкових кримінальних справ проти журналістів відбувається щодня».

Також в своєму коментарі генеральний продюсер каналу «ZIK» Наталя Влащенко була не менш песимістично налаштована:

«Я обіцяла написати свої враження від слухань з безпеки журналістів. Спробую, тому що сьогодні відчувала багато різних почуттів: надію, відчай, гнів, інтерес і знову надію. Міністр Володимир Бородянський вважає, що за маніпуляцію громадською думкою потрібно карати. Не сказав тільки, а хто буде відокремлювати маніпуляцію від НЕ маніпуляції. І що робити з мистецтвом, яке теж маніпуляція масовою свідомістю в чистому вигляді. Виступаюча з ГО (вибачте, прізвище прослухала) закликала закривати канали і «розібратися - хто журналіст, а хто ні». Чому вона вирішила, що саме їй це вирішувати, - неясно. Я ось теж не знаю, якою мірою вона сама журналіст, але мене чомусь це абсолютно не хвилює. Депутат Смаглюк розповіла присутнім, що вона ініціювала ТСК (тимчасову слідчу комісію – авт.) щодо зміни власників інформканалов і забезпечення протидії інформаційному впливу Росії. В мене безліч запитань: чому тільки інформканалов? А решта - ні? Чому ні сайти, друкована продукція і радіо? І чому тільки Росії? Безумовно, це важливо. В нас війна. Але хіба ми хочемо, щоб на нас впливала будь-яка інша країна? У США з 1938 року є Закон про іноземних агентів. Давайте зробимо симетричний. світовий досвід і все таке. Ця ж депутат назвала один із сайтів «проросійським». І нікого це не обурило. Вважаю це результатом канібальську політики Порошенко, коли ярлики стали хорошим тоном. У нас є суди. Нехай вони вирішують, хто проросійський, а хто вам подобається».

Віра Андріюк, яка також була присутня на парламентських слуханнях, також сприйняла їх без ентузіазму:

«За 4 години слухань говорили різні доповідачі, говорили багато про побиття й утиски журналістів, про не розслідувані злочини, про байдужість і необхідність журналістської солідарності. Говорили й дурість! Представники влади говорили й відверту дурість – що треба відповідальність за «маніпуляцію суспільною думкою, свідомістю», знову про посилення кримінальної відповідальності за слова, оціночні судження, про необхідність розправи з деякими ЗМІ, вже звично про «правильних» і «неправильних» журналістів. Однак, жодного разу ніхто з понад 50 виступаючих не назвали прізвище Коцаби й інших, яких все ще тягають, Муравицького, який і досі під домашнім арештом, всіх репресованих».

Незважаючи на негативні враження, все ж журналістська спільнота змогла заявити про себе! Основним меседжем до влади були слова: «Свобода слова – це коли говоримо і ми!»

Забігаючи трошки наперед, нагадуємо, що не встигли вгамуватися пристрасті після парламентських слухань, як знову сталося кілька провокацій. Так, в прямому ефірі телеканалу «Прямий» відбулася інсценізація захоплення телеканалу силовиками у балаклавах - вкрай невдала і небезпечна ідея для телемарафону. Ця фейкова справа - надзвичайна ситуація. Другий випадок відбувся на львівському телеканалі, де в студії один з гостей дозволив собі образливу поведінку по відношенню до журналіста Руслана Коцаби. При чому ведучі зробили зауваження не нападнику, а самому Коцабі.

Всі зараз визнають, що ситуація, що стосується свободи слова в країні, просто катастрофічна. Під час виступу Нестора Шуфрича, який очолює Комітет Ради з питань свободи слова, було озвучено, що понад 60 журналістів на Україні були вбиті з 1993 року, при цьому більшість випадків залишаються безкарними.

«З 1993 по 2019 рік вбито більше 60 журналістів. Сьогодні випадки силового тиску і нападу на журналістів, на жаль, стали звичайним явищем в нашій країні», - сказав він з трибуни Верховної Ради.

При цьому Шуфрич підкреслив неефективну роботу правоохоронних органів по розслідуванню протиправних дій щодо журналістів. За його словами, 92% таких випадків залишаються безкарними, тільки кожне 12-а справа доходить до суду, а підсудні, як правило, після нанесення побоїв, пошкодження техніки журналістів, виплачують невеликий штраф в розмірі 1 тисячі гривень (близько 40 доларів). Шуфрич нагадав, що до сих пір залишаються не розслідуваним вбивство українського журналіста і письменника Олеся Бузини, який за кілька місяців до трагедії говорив про отримання погроз, вбивство журналіста Павла Шеремета і громадянської активістки Катерини Гандзюк. 

Глава комітету Ради також підкреслив, що міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» в щорічному індексі свободи ЗМІ в світі за 2019 рік помістила Україну на 102 місце, що на один щабель нижче в порівнянні з торішнім показником.

 Журналістам загрожує небезпека фізичної розправи

Як повідомила директор Інституту масової інформації Оксана Романюк в ході слухань у Верховній Раді по темі «Безпека діяльності журналістів в Україні», тільки з початку цього року в країні через професійну діяльність постраждали 208 журналістів.

Таким чином медійна спільнота лише може с сумом констатувати факти збільшення агресії проти журналістів і свободи слова в України та повну відсутність бажання влади хоч в будь-який спосіб вирішити цю проблему. Особливо це стосується часу, коли наближаються вибори на місцевому рівні в наступному році, та тиск на журналістів значно зростає.

Руслан Мороз

Коментарі (1)
  • Natali Pavlovskaya

    А у Житмоирі міська влада на чолі з мером Сухомлиним намагається вбити - отруїти 2000 людей (ПРОЕКТ СМЕРТЬ - АЗС на проспекті Незалежності, 29). Серед нас є і журналісти, і лікарі, і вчителі, і військовослужбовці, в тому числі і ті, що повернулися з АТО, є школярі та студенти, є зовсім маленьки дітки, які тількі починоють ходити. А мер Схомлин пропонує їм вчитися ходити по отруйній газовій камері у яку він вже два роки намагається перетворити наш дитячий майданчик. Нашій Житомирській міській раді на чолі з мером, можна нас вбивати?
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Житомира за сьогодні

12:34 Прокуратура Житомирщини винесла підозру Наталії Чиж 12:22 У Житомирі подружжя викрили на закладці наркотиків 12:18 У Музеї космонавтики в Житомирі з`явиться новий експонат 12:02 У грудні «Чорний ворон» для житомирян виявився непомітним Від читача 21:13 Як ЗМІ впливають на вибір новобудови? 12:02 З наступного тижня чекаємо на потепління, - прогноз синоптика 11:40 З 2021 року ЗНО з математики стане обов'язковим 11:20 Українці створили безкоштовний додаток для тих, хто сортує і переробляє вторинну сировину і віддає речі на реюз 11:00 На Романівщині відзначили День місцевого самоврядування 10:39 Смерть від недопалка: в Народичах під час пожежі загинув 51-річний чоловік 10:18 Стратегія чи профанація? Або знову «публічне обговорення», про яке ніхто не знав... 10:07 У Коростені ДТП: загинув мотоцикліст 10:01 Як відновити загублений паспорт? 09:40 Вручення нагород, акція протесту, звернення громадян та розмова про розвиток промисловості – як проходив візит Дмитра Разумкова на Житомирщину 09:21 Де у Житомирі відключать воду 09:10 Курс валют на 11 грудня: євро здорожчав, долар - на місці 09:00 Плюсова температура, туман і вірогідність дощу, - прогноз погоди на 11 грудня 17:55 Щодо оподаткування новорічних подарунків 17:30 26 жінок Житомирщини отримали звання «Мати-героїня» 17:00 З 1 січня 2020 року змінюються реквізити бюджетних рахунків
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up