А «коней» на «переправі» міняти таки доведеться

У Житомирі вже котрий місяць продовжується історія з кадровими призначеннями на посади заступників міського голови. По суті, лише рік після виборів осені 2015 року нова «команда Сухомлина» встигла попрацювати у сталому складі, бо вже восени 2016-го у кабінетах «замів» мера Житомира розпочалися ротації.

 

А «коней» на «переправі» міняти таки доведеться

Після першого «тайму» виникла потреба у замінах

Сьогодні важко сказати точно, з чого розпочалися процеси переформатування управлінської команди в житомирській мерії, але точно зрозуміло, що кадрові зміни найближчого оточення Сергія Сухомлина назріли цілком об’єктивно і закономірно. Адже не секрет, що цілий ряд важливих питань виробничо-господарського життя обласного центру були просто провалені упродовж всього 2016 року. І вже під час свого річного звіту перед громадою міста мер Житомира повинен був озвучити наміри про заміну одного чи кількох своїх заступників. Проте Сергій Сухомлин у визначений законодавством України спосіб ані у листопаді, ані у грудні 2016 року перед громадою міста так і не прозвітувався, обмежившись лише прес-конференцією для журналістів.

Заступники житомирського міського голови у грудні 2016 року під час сесії міської ради звітувалися у повному складі, хоча у дещо дивному «форматі». Дивина чотирьох звітів (які депутати Житомирської міськради просто заслухали і «взяли до відома»), полягала у тому, що жодного висновку про ефективність роботи управлінської команди Сергія Сухомлина так зроблено і не було. За збігом обставин, через призначення головою Житомирської обласної державної адміністрації Ігоря Гундича, у ряди заступників нового губернатора зі складу заступників мера Житомира був відряджений Олексій Ясюнецький. Важко сказати, якої б оцінки заслужив перший «зам» Сергія Сухомлина у депутатів міськради під час свого сесійного звіту, якби це не був його «дембельський» виступ перед «стрибком» у приміщення обласної державної адміністрації. Бо ж не секрет, що саме Олексій Ясюнецький контролював у 2016 році процеси ремонтів та реконструкцій житомирських тротуарів. Депутати житомирської міськради очевидно ліберально поставилися до грудневого звіту Олексія Ясюнецького, який виявився провально-слабким і не стали висловлювати оцінок «першому заму», який збирався на підвищення «в область».

У такому ж самому «ключі» проходили й звіти інших заступників Сергія Сухомлина, які супроводжувалися запитаннями з депутатського середовища і не вельми вдалими відповідями заступників мера Житомира. Втім, сам міський голова вже у грудні 2016 року декілька разів недвозначно натякав, що має чіткі і конкретні претензії щодо роботи лише одного зі своїх заступників – Олександра Фещенка. Якщо асфальтування дворів та прибудинкових територій «на Польовій» упродовж літа - осені 2016 року Олександр Фещенко виправдовував недосконалістю будівельно-шляхових стандартів, то його «провали» у прибиранні житомирських вулиць під час першого листопадового снігопаду були більш як очевидними. Тим більше, прибирання снігу у Житомирі не покращилося ані у грудні 2016-го, ані у січні 2017-го року. Чи то комунальний «зам» вже зовсім «опустив руки», розуміючи приреченість свого перебування на посаді, чи й справді нинішня зима побила рекорди та перевершила норми опадів усіх попередніх років? Але сьогодні мер Житомира вже виголосив, що Олександр Фещенко звільниться одразу після завершення зими. А оскільки зима у цьому році виявиться затяжною (той же бабак про це попередив), то раніше квітня 2017-го очікувати на відставку нинішнього комунального «зама» не доводиться.

Лава «запасних» гравців у Сухомлина виявилась короткою…

Тим часом фактично вже третій місяць мер Житомира обходиться без свого першого заступника. Те, що Олексій Ясюнецький ще на початку січня 2017 року проводив засідання міськвиконкому, не означає, що колишній перший «зам», перебуваючи у стані нервового очікування призначення на нову посаду заступника губернатора, повноцінно працював. Власне кажучи, у житомирян склалося враження, що мерія Житомира взагалі на період новорічно-різдвяних свят завмирає, переклавши керівництво життям міста на плечі менеджерів різдвяного містечка, яке «окупувало» у цьому році не лише Михайлівську, але й майдан Корольова і особливо зручно «вмостилося» біля приміщення колишнього кінотеатру «Жовтень». Але як тільки свята в Житомирі завершилися, «зами» Сухомлина опинилися знову в епіцентрі поганих новин. Очікувані реформи від транспортного «зама» житомирського міського голови Дмитра Ткачука ще до свого старту набрали стільки критичних відгуків, що сьогодні вже й не зовсім зрозуміло, чи вистачить у колишнього «полум’яного» демальянсівського революціонера запалу та сил, щоб довершити намічене, намріяне та проголошене. Ну, хоча б доріжки для велосипедів від міськради облаштувати, бо ж може так вийти, що з міської ради пану Ткачуку доведеться їхати саме на велотранспорті.

Та що там Ткачук, навіть найуспішніший «зам» Сергія Сухомлина Матвій Хренов у 2017-у році «знайти себе» поки що не може. То під час засідання виконкому Матвій Володимирович виявив очевидну чоловічу слабкість, дозволивши активістам зчинити гучний скандал. То історія з інфекцією у гімназії №23 також славу «успішного зама» суттєво «підмочила». А пошук кандидатів на посаду першого заступника житомирського міського голови також перетворився на окрему історію, яка поки що далека від свого завершення. У такій ситуації, аби додати конструктиву у процес керівництва містом, мер Житомира ініціює появу у колі своїх заступників ще одного «зама». З питань розвитку міста. Такої посади в історії Житомира поки що не було, однак Сергій Сухомлин вважає таку ситуацію очевидним недоліком, чи принаймні – резервом для розвитку міста.

Цікаво виходить, мер Житомира спочатку знайшов підходящого кандидата, а тоді вже й вирішив, що для цього треба запроваджувати нову посаду. Але, якщо уважно простежити за тим, що майбутній «зам» із розвитку Борис Пахолюк раніше займав посаду начальника управління з муніципального розвитку, а потім завідував відділом економічного аналізу та стратегічного планування (у житомирській мерії все це давно є), то виникає запитання – а навіщо Сергієві Сухомлину новий заступник із розвитку, коли посада начальника управління того ж таки муніципального розвитку дозволяє абсолютно успішно залучати до Житомира інвестиції, вигравати гранти і здійснювати так зване «стратегічне планування»? Тим більше, що у складі заступників мера Житомира й досі відсутній «зам» із будівництва, а перерозподіл обов’язків між кураторством секретарки міськради Наталії Чиж та заступника мера Матвія Хренова досі очікуваних результатів не дає. До речі, тут виникає дуже пікантне питання про повноцінне виконання своїх обов’язків секретарем Житомирської міської ради. Раніше людина, яка обіймала «не першу, але й не другу» посаду у місті, як мінімум, опікувалася питаннями культури та зв’язків з громадськістю (робота зі ЗМІ, громадськими організаціями, партіями, релігійними конфесіями). Сьогодні усі вищезгадані питання роботи міської ради «зависли» у повітрі, оскільки саме у такому стані опинилася уся діяльність секретаря Житомирської міськради за минулий рік. Наталія Чиж наче «випала з ритму» життя міської ради, перебуваючи у відпустках, на лікарняних і пропускаючи не лише засідання депутатських комісій, але й пленарні засідання сесій Житомирської міської ради. Звісно, все це суттєво послаблює позиції «команди Сухомлина», яка фактично вже кілька місяців перебуває у вочевидь «розібраному» стані.

Попереду весна 2017-го року. Вочевидь – не лише холодна і затяжна, але й буремно-неспокійна за багатьма ознаками державного життя. Те, що у Житомирі вона буде особливо складною з огляду на недовиконане, недороблене і недбало втілене у 2016-у році – очевидний факт. Те, що коштів бюджету розвитку у 2017-у році у Житомирі значно поменшає, можна не сумніватися. За таких умов ледь не останньою надією на успішне подолання труднощів та складнощів муніципального виживання (йдеться вже не про розвиток) може бути лише злагоджена робота дружної, згуртованої і кваліфікованої управлінської команди житомирського міського голови. Однак поки що говорити про колектив однодумців, друзів-побратимів, готових підставити один одному плече підтримки, у головному штабі життя Житомира не доводиться. Якщо згадати відому у народі мудрість про те, що «коней на переправі не міняють», для Житомира це означає чи то відсутність у запасі гарних «коней», чи невизначеність із місцем самої «переправи». Але чітко зрозуміло інше – мости для відступу вже спалені.

Микола Корзун
Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up