Зради і перемоги нових законів про бізнес

Експерти Центру громадського моніторингу та контролю проаналізували, які закони мають полегшити життя українським підприємцям, а які – навпаки. 

Без покарання за фіктивний бізнес 

18 вересня Верховна Рада підтримала в другому читанні закон щодо зменшення тиску на бізнес. Відповідно до нього, з Кримінального кодексу виключили статтю 205, яка передбачала кримінальне покарання за фіктивне підприємництво.

Тим самим законом депутати підвищили суми ухилення від сплати податків, за несплату яких можна притягнути до відповідальності. Якщо раніше для реєстрації кримінального провадження податкова повинна була недорахуватись 960 500 грн надходжень, то тепер ця сума має бути мінімум 2 881 500 гривень.

За словами голови комітету з фінансів і податків Данила Гетманцева, декриміналізація фіктивного підприємства та підвищення нижньої планки притягнення до відповідальності дозволить прибрати зловживання з боку податківців, які «кошмарять бізнес» під виглядом розслідування.

«Цей законопроект полегшить життя бізнесу, оскільки неможливо криміналізувати статті, які передбачають покарання за помилку. Помилитися під час заповнення документів може будь-яка людина – літня жінка чи навіть досвідчений бухгалтер. Особливо якщо у документах присутні великі цифри. Тому впроваджувати кримінальну відповідальність за такі огріхи некоректно. Після набуття чинності цього законопроекту такі ризики для ФОПів будуть повністю усунуті», – наголошує економічний експерт Владислав Старинець.

Експерти погоджуються, що закон справді може спростити життя малому та середньому бізнесу, але він може нівелюватися на тлі інших запланованих нововведень, як, наприклад, обов’язкові касові апарати.

Касові апарати для всіх 

Уже за рік у кожному кіоску чи маленькій кав’ярні має з’явитись касовий апарат. 20 вересня український парламент остаточно підтримав закони №1053-1 та №1073 про використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для приватних підприємців. 

Згідно з ним, касові апарати стануть обов’язковими для ФОПів 2-4 групи, що платять єдиний податок і мають понад 1 млн грн доходу на рік. 

Тобто новації стосуватимуться як тих, хто займається сільськогосподарською продукцією, так і тих, хто продає товари онлайн. 

Для підприємців, які займаються торгівлею побутовими товарами, лікарськими засобами та ювелірними виробами, норми почнуть діяти 1 жовтня 2020 року. Для всіх інших, хто працює як ФОП, закон набере чинності з початку 2021 року. Без РРО зможуть працювати лише підприємці першої групи – з річним оборотом до 300 тисяч гривень та без найманих працівників. 

Голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» Оксана Продан попереджає про ризики ухваленого закону. На її переконання, запровадження касових апаратів – в інтересах великого бізнесу, а не малого. Така вимога закону знищить дрібних підприємців. 

«Для чого ці зміни ініціює великий бізнес? Вони не хочуть конкуренції. Через встановлення касових апаратів вони змушують маленьких підприємців піднімати ціни, а за це все сплачуватимуть покупці», – критикує закон ексдепутатка.

Натомість автори закону кажуть, що головна мета – вивести з тіні розрахунки за товари та послуги. За словами Гетманцева, зміни стосуватимуться переважно «великого бізнесу, який видає себе за малий». Проте як це перевірятимуть на практиці, урядовці не уточнюють. 

Розрахунки у смартфоні

Новий закон передбачає, що ФОПи зможуть зекономити на придбанні касового апарату і встановити спеціальне програмне забезпечення, зокрема, у вигляді додатка у смартфоні.

Як пояснюють у Міністерстві фінансів, зареєструвати програмний РРО можна буде через електронний кабінет у режимі онлайн без подання будь-яких реєстраційних документів. Законом передбачена також можливість створення розрахункового документа в електронній формі вигляді QR-коду для зчитування, який можна отримати електронною поштою.

«Відтепер чек у телефоні стане нормою. Це захистить нас з вами як споживачів і полегшить життя підприємцям. Звичайно, ми не забули й про державу, бо це детінізація процесів», – прокоментував закон прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Щоб придбати і встановити РРО, підприємці матимуть трохи більше року – до 1 жовтня 2020-го. У перехідний період (до січня 2021 року) за торгівлю без касового апарату передбачені штрафи – 10% від вартості товару при першому порушенні та 50% вдруге. Після 1 січня 2021 року штрафи складатимуть 100% та 150% відповідно. Також новий закон передбачає запровадження так званого «кешбеку», який дає можливість покупцям поскаржитися до контрольних органів щодо невидачі чеку й отримати компенсацію.

 «Легко говорити, що касовий апарат може замінити будь-який ґаджет. Але при цьому забувають вказати, що для нормальної робити такого РРО потрібен безперебійний доступ до інтернету. Ви знаєте, який інтернет у селах? Як власник сільського магазину може забезпечити достатню швидкість мобільного інтернету? Суть спрощеної системи не в тому, щоб платити менше податків, а в тому, що вона має бути настільки простою, аби будь-яка людина могла в ній розібратись і забезпечити себе роботою. А разом з РРО з’являється додаткова звітність. Для адміністрування цього РРО треба або наймати бухгалтера, або самому присвячувати цьому кілька годин на день. І будь-яка помилка коштуватиме дорого», – нарікає голова Асоціації малого та середнього бізнесу Руслан Соболь. 

Експерти погоджуються, що ініціативи вивести розрахунки з тіні дуже конструктивні, але насторожує відсутність діалогу влади із малим бізнесом. Чи встигнуть усі встановити касові апарати і чи не стануть високі штрафи новим методом тиску на бізнес, покаже час. 

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.