Відновити чи закрити? Житомирському онкологічному диспансеру загрожує реорганізація

У січні 2017 року житомирські онкологи мали б відзначати ювілей – 70 років від дня заснування онкологічної служби в області. Та замість урочистостей лікарі і пацієнти одержали від обласної влади неприємний «сюрприз»: недалеку перспективу кардинальної реорганізації.

- Безперечно, онкологічний диспансер потребує реконструкції, – розповідає головний лікар Житомирського обласного онкодиспансеру Борис Гуля. – Це питання я сам неодноразово піднімав перед очільниками області. Але, на жаль, замість очікуваної допомоги можемо отримати великі проблеми. На нараді в облдержадміністрації 12 січня поточного року за участі губернатора Ігоря Гундича та голови Житомирської обласної ради Володимира Ширми обговорювалось питання про перенесення хірургічних відділень до обласної клінічної лікарні. Нібито тимчасово, на період проведення ремонту. Але скільки триватиме реконструкція, і чим мають займатись у цей час кваліфіковані хірурги і медсестри? На ці питання немає відповіді.

Традиційно при прийнятті важливих, а подекуди й неоднозначних рішень, на подібні наради громадськість намагаються не запрошувати. Так сталося і цього разу. За словами заступника голови громадської ради при Житомирській облдержадміністрації Олександра Марголіна, питання про переведення хірургічних відділень онкодиспансеру до обласної лікарні з громадськістю не обговорювалось.

- Керівники області повинні турбуватись про поліпшення умов перебування хворих на рак у диспансері, а не створювати додаткові перепони для них, – зазначив Олександр Марголін.

- На сьогодні є три основних методи лікування раку: хірургія, хіміотерапія і радіологія, – продовжує Борис Гуля. – Доволі часто доводиться застосовувати комплексне лікування, і після проведення операції призначати хіміотерапію. Якщо хірургічні відділення онкодиспансеру переведуть до обласної лікарні, пацієнтам буде вкрай важко. Уявіть, після складного хірургічного втручання треба перебиратись до іншого лікувального закладу, щоб зробити необхідні процедури, продовжити лікування. Щороку ми робимо 3500 операцій. Сьогодні весь кваліфікований медичний персонал зосереджений в одному місці. І це є важливою перевагою для одужання, продовження життя. За офіційними даними онкохворі, які лікуються в спеціалізованих закладах, живуть на 18-20 відсотків довше, ніж ті, хто проходить лікування в медичних закладах загальної практики.

Лікарі запевняють: якщо гроші на ремонт онкодиспансеру знайдуться в обласному бюджеті, реконструкцію можна буде провести без його закриття.

Пацієнти, яким вже відомо про сумнівну перспективу, зовсім не в захваті від ідеї обласної влади перевести хірургічні відділення до обласної клінічної лікарні. Ось що каже Галина Дмитрівна, в якої тиждень тому прооперували чоловіка, і тепер йому необхідно пройти курс хіміотерапії:

- Я навіть не уявляю, як до такого можна додуматись? Людина після операції мусить ходити до диспансеру, аби продовжити лікування. Нехай би чиновники, які це вигадали, по морозу та по слизьких тротуарах спробували самі походити на хіміотерапію.

Чи зважаться керівники області на таку реорганізацію? Наразі це питання лишається відкритим.