Унікальний Свято-Анастасіївський монастир відзначив 20-річчя

Унікальний Свято-Анастасіївський монастир відзначив 20-річчя

1 серпня в день пам'яті святого преподобного Серафима Саровського у Житомирському Свято-Анастасіївському монастирі відбулась урочиста Священна літургія з нагоди престольного свята нижнього храму головного собору обителі. Також відзначили 20-річчя створення монастиря.

Як повідомляє прес-служба Житомирської єпархії, очолив торжество молитви митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим. Владиці співслужили: архієпископ Гурій, архієпископ Бучанський Пантелеймон, а також духовенство Житомирської єпархії та гості.

На богослужінні були присутні сестри обителі та ігуменя Михаїла.

Із словом проповіді до вірних звернувся правлячий архієрей Житомирської єпархії.

На завершення літургії архіпастирі, духовенство та вірні обійшли собор хресною ходою. Владика Никодим привітав усіх із святом, побажав заступництва та молитовного ходатайства від преподобного Серафима Саровського, який серед вірян шанується по-особливому.

Навесні 1999 року неподалік Житомира, на руїнах колишньої графської садиби, почав розвиватися ставропігійний жіночий монастир святої преподобномучениці Анастасії Римлянині. Працею та молитвами монахинь тут з'явилися акуратні келії, невеликий храм і красивий собор. Район цей носить поетичну назву Мальованка.

Диво-собор є своєрідним відображенням духовної величі засновниці монастиря матушки Рафаїли.

«У рік заснування монастиря мені пощастило спілкуватися з цією неймовірно доброю, світлою і мудрою жінкою, яку можна назвати унікальною особистістю. З дев'яти років скована паралічем, вона не могла самостійно пересуватися і сама себе обслуговувати, була ростом з дитину і страждала цілим "букетом" захворювань внутрішніх органів, але при цьому матушка притягувала людей своєю людяністю і добротою, її очі світилися радістю і любов'ю, а спілкуватися з нею було неймовірно легко,» - згадують про неї відвідувачі монастирю.

Матушка Рафаїла багатьом допомагала при житті, до неї приїжджали за благословенням і порадою з усієї України та країн колишнього Союзу. Земне життя Матушки Рафаїли завершилося 2005 року. Схимонахиня була похована на території монастиря. І сьогодні велика кількість віруючих приходить до її могили і просить про допомогу. 

Серед духовних чад матушки Рафаїли були люди і досить заможні, і ті, що займали високі посади. Так, коли матушка за наполяганням лікарів проходила лікування в Ялті, мер міста, дізнавшись про її приїзд і познайомившись з нею, готовий був залишити всі свої адміністративні справи і перебувати при схимниці невідлучно. Один з меценатів посприяв у виготовленні художньої роботи литих соборних врат з зображеннями святої Анастасії і преподобного Серафима Саровського. Двері, за висновком експертів, визнані унікальним твором мистецтва і занесені до відповідного каталогу. 

Нижній храм собору - в ім'я преподобного Серафима Саровського — увінчаний унікальної краси різьбленим іконостасом. Захоплює і краса на всій території монастиря. Композиції із зелених насаджень навколо собору планував головний флорист-біолог відомої садиби-заповідника графів Потоцьких «Софіївка» в Умані. 

«Завжди радійте. Безперестанку моліться. Подяку складайте за все» - такий принцип життя насельниць цього дивовижного монастиря.

В статті використані матеріали з офіційного сайту Житомирської єпархії УПЦ.

 

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Житомира за сьогодні

keyboard_arrow_up