Якщо зупинитися на розі вулиць Великої Бердичівської та Михайлівської і підняти очі на рівень ліхтарів, то можна побачити досить цікаві, подеколи оздоблені ліпниною фасади будівель, котрі істотно відрізняються від шаблонних радянських «бетонних коробок».

Що «вбиває» житомирську архітектуру?

Однак якщо придивитися пильніше, то часто-густо ці ж таки фасади спотворюють кондиціонери, котрі окрім того, що виглядають не найкращим чином, ще й руйнють ліпнину через те, що з них постійно стікає вода. Та й там, де немає кондицінерів, свій відбиток добряче накладає час, оскільки через тривалий недогляд з будівель починає просто осипатися штукатурка.

Ми поцікавилися у головного архітектора міста Євгенії Черкасової, чи збираються у цьому році якимось чином рятувати фасади в Житомирі.

«На цей рік заплановано закінчити капітальний ремонт Михайлівської. Минулого року ми збирали всіх власників об’єктів торгівлі, громадського харчування, які знаходяться на Михайлівській. Мова йшла тільки про заміну вивісок і реклами, яка знаходиться на фасадах, відповідно до архітектурно-художньої концепції. Реконструкція фасадів на цей рік не запланована», – розповіла Євгенія Черкасова.

У той же час проблема кондиціонерів є болючою не тільки для Житомира зокрема й України загалом. Однак якщо наші фасади завішені білими «коробками», то в Європі вчаться боротися з цим явищем без шкоди комфорту мешканців. Досвід Європи показує, що розміщення кондиціонерів на фасадах будівель є не тільки грубим «непорозумінням» у зовнішньому вигляді будівлі, але й негігієнічним, оскільки конденсат крапає на перехожих, зрошуючи не тільки одяг, але і неприкриту голову та обличчя.

Куди ховають кондиціонери в Європі?         

Європейці так само, як і ми, знемагають від спеки влітку і також намагаються охолодити повітря в приміщенні. Кондиціонерів там нітрохи не менше, ніж у нас, проте в багатьох містах Європи місцева влада старанно «воює» з любителями заощадити і розмістити обладнання ближче до вікна, тобто на фасаді будівлі. Як і у нас, в Європі популярні спліт-системи з виносними блоками, але виносяться вони подалі від людських очей.

Так, у містах Франції кондиціонери заборонено вішати на фасадах будівель (вони встановлюються тільки на задній частині будинків). Однак у деяких передмістях (наприклад, Каркассон) таки можна зустріти «відмітини» любителів комфорту, які встановлюють кондиціонер на фасаді. Проте це велика рідкість, оскільки муніципальна влада щосили намагається боротися з подібним явищем.

Влада Флоренції, Рима та інших італійських міст знайшли вихід із ситуації та дозволила власникам кондиціонерів розміщувати техніку на дахах або ж на балконах внутрішнього двору будівлі.

Також в європейських містах активно використовують мульти-спліт-системи з декількома внутрішніми блоками, що дозволяє істотно скоротити кількість зовнішніх блоків-коробок, замінивши їх одним-двома.

Приклад Європи дозволяє зробити кілька висновків щодо найбільш оптимального розміщення зовнішніх блоків спліт-систем:

- переміщення зовнішнього блоку на лоджію або балкон з подальшим їх маскуванням – варіант найбільш бюджетний для тих, хто не може собі дозволити інші варіанти;

- перенос спліт-систем на задню частину будівлі або на дах, подалі від фасадів. Це може бути затратно через необхідність більшої довжини системи відведення конденсату й електричних проводів. Але варто зауважити, що для встановлення подібного обладнання на даху необхідно узгодити свої дії з ЖЕКом;

- встановлення мульти-спліт-систем для суттєвого зменшення кількості чужорідних «коробок» на будівлі. Правда, такі системи кондиціонування коштують набагато дорожче. Крім цього, будуть й інженерні витрати (на придбання додаткових контролерів зовнішнього блоку, призначених для регулювання температурних режимів і управління вентилятором/компресорами).

Анастасія Кузьмич