У ВУЗах навчатимуться найкращі

Країни Заходу добре знають систему тестування і тому уже багато десятиліть застосовують її до випускників шкіл. В Україні навпаки, вступ до вищих учбових закладів за результатами шкільного тестування - новина, і тому викликає у деяких людей нерозуміння. Проте, як відомо, усе складне є простим. За ініціативою Українського Центру оцінювання якості освіти, 1100 учнів міста Хмельницького та Красилівського району взяли участь в експерименті. Украінська мова, історія, математика - предмети для тестування. Шкала оцінювання - дванадцятибальна, що прирівнюється до вузівських балів. Результати зовнішнього оцінювання з української мови опрацьовувалися за такою схемою: бланки, до яких учасники тестування вносили відповіді на завдання закритої форми (відповіді на тести), сканували й опрацьовували за допомогою комп’ютерної програми. Відкриті завдання з розгорнутою відповіддю (творча робота) перевіряли два або три незалежні екзаменатори за єдиними критеріями та схемами оцінювання. До складу груп незалежних екзаменаторів Центр запросив 400 фахівців з мови – досвідчених учителів шкіл, викладачів університетів та інститутів країни, які пройшли попередню підготовку. Тест з української мови, найбільш поширений при вступі до вищих навчальних закладів предмет, висловили бажання скласти десятки тисяч учнів. За експертною інформацією ми звернулися до проректора Хмельницького обласного інституту післядипломної освіти Валерїї Мельник. Як повідомила Валерія Вікторівна:"Учні мали обрати, з яких предметів складатимуть іспит (один або два). Тести містять два рівні, де другий є найважчим, адже вимагає від учня не лише "зазубрення", а й творчого, критичного і логічного мислення". За 135 хвилин учні повині вирішити 50 тестових завдань. Далі інструктор збирає роботи учасників і спаковує у спеціальні пластикові пакети, -які відправляють до Києва. В Українському центрі оцінювання якості освіти роботи учасників тестування реєструють і сканують, після чого їх отримують незалежні екзаменатори. “В результаті, роботи з Києва можуть перевірятися у Харкові чи у Львові і навпаки”, – про це 30 травня в ефірі Національного радіо сказала, директор Українського центру оцінювання якості освіти Лілія Гриневич. Мета незалежного тестування – не тільки реальне оцінювання знань випускників, а й відбір їх до вищих навчальних закладів. Найцікавішим є те, що результати тестування є конфіденційними, а кожен учень впізнає себе за певним кодом. Задля чого така таємничість? "Щоб жоден фактор не вплинув на остаточний результат, адже він залежить лише від учня", - відповідає Валерія Вікторівна. У кожній окремій аудиторії, де відбувається тестування, перебуває до 15 випускників, з якими працюють два інструктори – вони спостерігають за ходом тестування. Інструктор – це вчитель або викладач з іншого навчального закладу, який пройшов відповідне навчання для цієї роботи, він не має права відповідати на запитання учнів, що стосуються змісту завдань тесту. До проведення цьогорічного зовнішнього оцінювання залучено 6300 інструкторів. В аудиторії також може знаходитись громадський спостерігач. Ним може бути представник батьківського комітету чи журналіст. Громадський спостерігач дивиться за проведенням зовнішнього оцінювання і не може втручатися в хід роботи в аудиторії. Якщо під час проведення тестування громадський спостерігач вийшов з аудиторії, він не має права повертатися, щоб не відволікати увагу учасників тестування. письмового тестування з дотриманням однакових вимог і умов для всіх його учасників. За словами проректора: "Учні задоволені, що у державі розпочалося об’єктивне оцінювання, хоча завдання і складні. Проте це не завадило більшості отримати по десять балів". Цьогорічний експеримент із тестування буде враховуватись ВУЗом по бажанню учня.Отримані бали стануть перепусткою до вищої школи знань. У наступному році для вступу до коледжу, інституту чи академії абітурієнт обов’язково мусить пройти тестування. Така методика відкриває шлях розумним дітям, бо саме вони навчатимуться за кошти держави. Гаманець "схудне" у тих абітурієнтів, які не складуть тести. "Гроші-- це ще не все, щоб отримати освіту. Всі ми розуміємо, що країні потрібні розумні люди. ВУЗ має приймати лише найкращих!" - говорить Валерія Мельник.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.