Стосовно зробленого нинішній очільник області спирався на цифри та показники рейтингів, які, час від часу, оприлюднюються службами, агенціями та засобами масової інформації. Житомирщина, згідно з цими рейтингами, у 2016-у році посіла чільне місце за темпами реформи децентралізації влади, оскільки упродовж року у нашій області утворилося аж 23 об’єднані громади. Третє рейтингове місце Житомирщини за підсумками сільськогосподарського сезону минулого року, четверте – за темпами впровадження енергоефективних технологій, п’яте – за наслідками роботи видобувної промисловості у 2016 році, дозволили Житомирській області увійти до «п’ятірки» кращих регіонів України. Навіть Інтернет-сайт Житомирської обласної адміністрації посів у 2016 році 2-е місце серед сайтів інших обласних адміністрацій України.

Звісно, губернатор під час звіту за перші 100 днів свого офіційного перебування на посаді головного чиновника області зауважив, що такі запроваджені ним новації, як «вільна п’ятниця» та спілкування з громадянами в онлайн-режимі (через Інтернет), однозначно є прогресивними. У якості аргументації своєї прихильності до співпраці з громадськими організаціями Ігор Гундич не забув сповістити про 1 мільйон гривень, які обласний бюджет виділяє для активізації роботи громадського сектора. Не забув губернатор розповісти і про найбільшу за усі роки незалежності України  кількість закуплених у 2016 році для освітянських потреб Житомирщини шкільних автобусів. Ще одним здобутком, який потрапив до «шкатулки» досягнень губернатора, названо відкриття у грудні 2016 року спеціалізованого терапевтичного відділення для постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС. На цьому доведеться й поставити крапку, оскільки  аж занадто грандіозною «спадщина» губернатора у 2016 році бути просто не могла. Хоча б тому, що призначений на посаду голови обласної державної адміністрації Ігор Гундич був аж у жовтні, коли до фінішу року залишалося зовсім небагато часу. Отож, більшу частину свого виступу перед журналістами Ігор Петрович зосередив на проголошенні задумів, планів та очікувань, якими нинішній рік, за словами губернатора, має бути особливо багатим.

2017-й – рік «великого перелому»?

Перш за все, тринадцятий (з 1995-го року,коли в Україні було запроваджено таку посаду) за ліком голова Житомирської обласної держадміністрації розповів про наміри відкрити Центр реабілітації інвалідів та учасників АТО в Житомирській області. Ігор Гундич висловив своє здивування тим, що у складі обласної клінічної лікарні вже не функціонує відділення інтенсивної терапії (так званої реанімації), яке зовсім скоро має відновити свою роботу. У складі цієї ж лікарні має бути відкритий у 2017-у році реперфузійний центр, куди потраплятимуть хворі з інфарктом. Й для повноти оснащення обласна лікарня у нинішньому році отримає високотехнологічну лабораторію. Щодо вдосконалення бази медичних установ в інших регіонах Житомирщини, тут губернатор анонсував лише реконструкцію амбулаторії в Іршанську. Освітяни Житомирщини продовжують отримувати у 2017-у році шкільні автобуси: за тією ж програмою співфінансування (30% місцевий бюджет і 70% – кошти Держбюджету) школи Житомирщини отримають ще 12 автобусів. Головний спортивний об’єкт Житомирщини – Центральний стадіон «Полісся», згідно з обіцянкою голови облдержадміністрації, має бути повністю відновлений, а футбольна команда МФК «Житомир» восени 2017-го проведе на ньому свої перші матчі Чемпіонату України. У Бердичеві обласна влада обіцяє відреставрувати театр, приміщення якого є пам’яткою історії. Проте найвартісніші проекти Житомирщини, які будуть втілюватися в життя упродовж 2017 – 2018 років – реконструкції ділянок міжнародних автомагістралей Київ - Чоп та Могилів - Подільський - Виступовичі. На ділянці автошляху Київ - Чоп північніше Житомира навесні 2017 року розпочнуться роботи з розширення смуги руху (ділянка довжиною у 22 кілометри) та з будівництва двох шляхових розв’язок. І хоча названі губернатором дорожні проекти фінансуються з коштів Держбюджету, обласна влада вважає початок у 2017-у році шляхобудівного «буму» неабияким своїм здобутком.

Під час прес-конференції Ігор Гундич не оминув і теми продовження децентралізації влади. Він зауважив, що упродовж року на Житомирщині очікується поява не менше 17-ти новоутворених (об’єднаних) громад. А допомагатиме громадам у процесі об’єднання новостворений Центр розвитку місцевого самоврядування. Таким чином, голова Житомирської ОДА розраховує залучити «під децентралізацію» майже 80% території Житомирщини. Й до фінішу 2017-го року в «основному» завершити її проведення. Під час спілкування з журналістами на адресу Ігоря Гундича надійшли запитання стосовно напруги у стосунках між радами новоутворених територіальних громад та керівниками деяких райдержадміністрацій. Губернатор пообіцяв найшвидшим чином посприяти залагодженню «недоречностей», які йому відомі, а також запевнив представників ЗМІ у тому, що його симпатії будуть повністю на боці новоутворених громад.

Ледь не найголовнішою сенсацією, яку губернатор Житомирщини оприлюднив на прес-конференції 3 лютого, стало проголошення намірів влади області створити комунальне підприємство з видобування бурштину. Ігор Гундич послався на те, що незрозуміло коли «бурштинова лихоманка» в Україні буде врегульована на рівні центральної влади. А тому досвід Волинської області, де створення обласного комунального підприємства розпочали ще минулої осені, житомирян влаштовує. Тим більше, що ситуація на півночі Житомирщини особливого часу для розмірковування владі не надає.

Про що у Гундича не запитали, і чого він не сказав?

Звісно, журналістів цікавили і багато інших запитань різного «характеру». Одна лише тема стосовно переміщених на Житомирщину осіб з районів проголошеної на Донбасі АТО досі вимагає окремої розмови. До речі, і сам Ігор Гундич, після завершення доволі динамічного і продуктивного спілкування з журналістами, мав би зрозуміти, що лише однієї прес-конференції за 100 днів перебування на посаді, вочевидь недостатньо для налагодження співпраці з засобами мас-медіа. Адже журналістів, як завжди, хвилюють цікаві для читача, слухача чи глядача питання про кадрові призначення, які І.П.Гундич вже зробив чи ініціював, або ж зробить вже найближчим часом. Те, що нинішній голова Житомирської обласної держадміністрації намагається організувати, створити і зміцнити «команду Гундича», журналісти почули. Проте цікаво було б довідатися, згідно з якими критеріями губернатор та його найближчі помічники формуватимуть таку «команду». Поки що зрозумілими є задекларовані Ігорем Гундичем наміри замінити більше половини нинішнього складу Житомирської ОДА, а також проголошений губернатором під час прес-конференції  лозунг про те, що «з корупціонерами нам не по дорозі». Проте досі залишаються «за кадром» співпраця голови обласної адміністрації з депутатами Житомирської  обласної ради – досить строкатої за своїм політичним «забарвленням» і часто непередбачуваної у своїх рішеннях.

Навіть попри те, що губернатор анонсував у 2017-у році дуже багато гучних та соціально значимих проектів, багато запитань щодо розвитку економіки Житомирщини залишилися не озвученими. І не лише тому, що присутні у залі готелю «Рейнкарц» журналісти отримали достатньо інформації, а запросити журналістів з районів та міст Житомирщини «команда Гундича» не змогла чи просто забула. Україна в цілому, а Житомирщина зокрема, переживає сьогодні  надзвичайно скрутні часи. Аби швидше і з найменшими втратами подолати біди та труднощі, влада у першу чергу має налагодити хоча б змістовне спілкування з людьми. Народу важко, він зневірений і прагне бути почутим. А запитань у нього завжди вистачатиме.

Микола Корзун