Рівень забруднення у Відсічному та Денишівському водосховищах постійно зростає, - висновки "Житомирводоканалу"

Забруднення водойм є однією зі складових глобальної екологічної проблеми, яка з кожним роком набуває все більших масштабів. Людство забруднює воду промисловими та побутовими відходами, скидами шкідливих хімічних речовин, які шкодять не лише водоймам та їхнім мешканцям, а й здоров'ю людей.

Протягом багатьох років КП “Житомирводоканал” здійснює моніторинг стану води, яка надходить у водосховище Відсічне. На прикладі стану нашої річки ми вирішили показати вам, яким чином із плином років змінюється стан усіх без винятку водойм, з яких ми беремо воду для нашого споживання. Для демонстрації загрозливої тенденції порівняли середнє арифметичне значення за 2010 та 2018 рр. таких показників, як амоній, марганець та нітрати, а також ХСК (хімічне споживання кисню) — показник, який вимірюється для того, щоб визначити ступінь забрудненості води. ХСК ми почали вимірювати з 2015 року, тому використали середньоарифметичні показники за 2015 та 2018 роки.

Про процес моніторингу води у водосховищах та, власне, про те, від чого потерпають наші річки розповіла начальник контрольно-вимірювальної лабораторії Олена Слободенюк:

“Ми систематично моніторимо якість води у Відсічному та Денишівському водосховищах. Щойно помічаємо якісь проблеми на Денишівському — розуміємо, що “завтра” стикнемося з ними у Відсічному — єдиному джерелі водопостачання житомирян. Нам одразу доводиться думати над тим, які позиції у технології очищення води посилити, щоб справитися із тією водою, яка буде “іти” на наші очисні споруди з Відсічного”.

 Кількість шкідливих речовин у наших річках зростає з кожним роком, що відображається і на стані самих водойм, і на людському здоров'ї. Олена Слободенюк розповіла, як впливає життєдіяльність людини на зростання у річках такого хімічного елементу як амоній:

“Під час відлиги, сильних дощів, все, чим забруднена берегова смуга, зокрема й продукти життєдіяльності тварин та людей, змиваються у річку. Коли мені хтось говорить про те, що у нас погана вода, я завжди запитую, чи замислювалися вони над тим, що, власне, самі ж люди шкодять річкам так, що нині не кожен хоче і купатися в них. Адже ні для кого не секрет, що дехто з “господарників” виводять труби зі своїх вбиралень прямо у водойми. Водночас, якщо говорити про річку Тетерів, то вона є єдиним джерелом централізованого водопостачання для міста Житомира. Кількість амонію у нашій річці з кожним роком зростає, що свідчить про інтенсифікацію процесів гниття. А підвищення рівня концентрації амонію у воді може призвести і до загибелі риб, і до проблем зі здоров'ям людини за умови недостатнього її очищення”.

Поверхневі та підземні води також потерпають від забруднення нітратами, спричиненого антропогенним навантаженням — сільськогосподарською діяльністю людини.

 “Екологічний стан водних об'єктів погіршує також і використання людьми засобів хімізації з порушенням технології їх застосування. За останні 8 років рівень нітратів у водосховищі зріс майже удвічі. І якщо водоканал для житомирян очищує питну воду таким чином, щоб уміст нітратів у ній не перевищував встановлених нормативів, то вода із колодязів та джерел здебільшого характеризується підвищеним рівнем цього та інших показників. Нітрати не мають присмаку та запаху, тому на перший погляд така вода здається “гарною” та безпечною”, — зауважила науковець.

 Багато змін, які відбуваються у хімічному складі води у річках, зумовлені кліматичними змінами. Людині важко боротися і з екологічними катаклізмами, і з їхніми наслідками. Підвищення рівня марганцю у наших водоймах науковці пов'язують саме із кліматичними змінами. Олена Слободенюк пояснила, яким чином зростання температури впливає на рівень вищезгаданого хімічного елементу у воді:

“Підвищення температури повітря зумовлює нагрівання води, унаслідок якого зростає кількість марганцю у ній. Тільки-но підвищується цей показник у воді водосховища — відразу погіршуються такі показники як “кольоровість” та “каламутність”. Зростання рівня марганцю у водоймах на нас завжди чатує влітку — у цю пору року часто вода, яка тече з наших кранів має жовте забарвлення. Зарадити цьому за даного стану споруд водопідготовки та технології очищення практично неможливо”.

Один із найважливіших показників, який засвідчує ступінь забруденості води у річках є ХСК, який красномовно характеризує “самопочуття” наших водойм. Результати моніторингу стану поверхневих вод протягом останніх трьох років демонструє невтішну тенденцію, про яку розповіла начальник контрольно-вимірювальної лабораторії:

 “З кожним роком наші річки все більше “задихаються” від нестачі кисню внаслідок евтрофікації водойм. У поверхневі води разом із неочищеними стоками, продуктами господарської діяльності людей, надходить велика кількість як органічних, так і неорганічних речовин, які потребують великої кількості кисню для окиснення. Високе значення хімічного споживання кисню (ХСК) “говорить” нам про те, що нашим річкам дедалі важче справлятися із забрудненнями, рибам у водоймах дедалі важче виживати. Якщо у 2015 році цей показник у воді нашого водосховища дорівнював 23,6 мгО₂/дм², то за 3 роки він виріс утричі і вже у 2018 році сягнув позначки 67,5 мгО₂/дм^2.. При цьому, згідно нормативного документу, ХСК має становити не більше 15 мгО₂/дм^2. для води водних об'єктів в пунктах господарсько-питного водопостачання та не більше 30 мгО₂/дм² для води водних об'єктів, призначених для купання та відпочинку населення”.

Отже, результати аналізу поверхових вод свідчать про те, що стан річок з кожним роком погіршується, а тому потрібно вживати заходи для захисту та збереження водних ресурсів і на рівні держави, і на рівні місцевого самоврядування, і на рівні кожного окремого громадянина.

Держава повинна приймати закони, покликані захистити водні ресурси від руйнівного антропогенного впливу, сприяти модернізації водоканалів, щоб вони мали змогу якісніше очищувати стічні води, впроваджувати ефективні методи впливу на промислові підприємства, які б стимулювали їх встановлювати сучасні водоочисні споруди задля зменшення шкідливих викидів у водойми. Порушники встановлених державою вимог та нормативних документів щодо охорони вод повинні бути притягнені до відповідальності.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.