Прощавай, горілчаний заводе! Житомирський ЛГЗ приватизують

Президент Володимир Зеленський підписав Указ № 412/2020, яким передав державне підприємство «Житомирський лікеро-горілчаний завод» в управління Фонду державного майна для подальшої приватизації підприємства. Про це повідомляє пресслужба Офісу Президента.

Як наголошується в документі, мета такого рішення – оптимізація переліку об'єктів держвласності, які перебувають в управлінні ДУС.

В Офісі Президента пояснили, що оскільки ЖЛГЗ є непрофільним активом для Держуправління справами, глава держави підтримав пропозицію ДУС про його передачу Фонду держмайна для подальшої приватизації.

«Очікується, що результатом реалізації цього кроку буде збільшення надходжень до державного бюджету України», – наголошується у повідомленні.

23 квітня 2001 року ЖЛГЗ був переданий в пряме управління Державного управління справами. Контроль за ефективністю управління заводом здійснювало безпосередньо Мінекономіки.

У листопаді 2019 року повідомлялося, що на Житомирському лікеро-горілчаному заводі склалася критична ситуація: з кінця жовтня підприємство не отримувало спирт для виготовлення продукції, виробництво скоротилося. Депутати Житомирської міськради звернулися до Президента, Кабміну і керівництва Держуправління справами і попросили стабілізувати ситуацію. У кінці листопада підприємство зупинилося.

У лютому 2020 року Кабмін дозволив ЖЛГЗ оптову торгівлю і експорт спирту етилового.

У кінці серпня Фонд держмайна анонсував великий розпродаж активів Укрспирту. Перші 18 з 78 об'єктів вже проходять активну підготовку до аукціонів. Перший конкурс відбудеться 15 жовтня.

Нагадаємо, що ще навесні 2014 року становище підприємства ускладнилося. 30 квітня 2014 були відзначені ознаки підготовки до рейдерського захоплення ЛГЗ, до 21 травня 2014 року робітники заводу відбили дві спроби силового вторгнення. Керівництво заводу було знято, для управління діяльністю ЛГЗ було створено робочу комісію за участю представників МВС, податкової служби та обласної адміністрації. 2014 рік завод завершив з чистим прибутком майже 1 млн гривень.

Саме тоді, за повідомленням в українських ЗМІ, Житомирський лікеро-горілчаний завод заганяли у переддефолтний стан, щоб дешевше приватизувати, – заявив глава Держуправління справами при Президенті Сергій Березенко: «Навесні багато говорили, що підприємство треба терміново приватизувати. Але там колектив боїться приватизації, підозрюючи, що завод «розпиляють», розпродадуть по частинах, а їх звільнять. В результаті колектив не пустив на завод новопризначених директорів, які приходили з якимись озброєними молодчиками».

Тоді Сергій Березенко не заперечував факт, що підприємство готуватимуть до приватизації, і відмовлявся коментувати версію, що на житомирський завод претендував колишній глава АП Сергій Пашинський.

Знаменитий Житомирський лікеро-горілчаний завод у 2011 році відсвяткував ювілей – 115 років

Можна стверджувати, що історія Житомирського ЛГЗ (лікеро-горілчаного заводу) пускає своє коріння у далеке XIX століття, коли волинський губернатор з примітним прізвищем Синельников розпочав реконструкцію Житомира, в результаті якої виникла нинішня вулиця Першого травня, на якій і розташований лікеро-горілчаний завод.

Власне кажучи, не з'явитися він не міг, адже передумови для цього були більш ніж достатні – горілка, на жаль, була культовим напоєм місцевого населення протягом багатьох століть. Ще Павло Алепський, який відвідав наші краї в середині XVII століття, зазначав, що «горілка в землі козаків занадто дешева, як вода».

Статистика ще більш красномовна: у кінці XVIII століття у Житомирі діяло 10 винокурень, у 1801 р. на Правобережній Україні діяло 2735 винокурень, з них 1857 – у Волинській губернії. До того ж кожен бажаючий міг власноруч виготовляти «сем». У 1850 році лафа для самогонників закінчилася – в Російській імперії був введений акциз. Остаточно держава прибрала до рук настільки прибуткову справу 10 червня 1894 року. У цей день було видано «Положення про казенний продаж напоїв». Ось так просто і нехитро.

Оскільки Житомир від Петербурга відокремлює відстань, дані заходи затрималися тут на два роки. 1 липня 1896 року відбулося урочисте відкриття Житомирського казенного очисного винного складу. Саме з цієї пам'ятної дати і починає свою історію Житомирський ЛГЗ. На радощах губернатор видав окремий циркуляр, який рекомендував розповсюджувачам оковитої «крайню ввічливість і люб'язність до публіки».

Важливим фактором була ціна горілки. Ціни встановлювалися державою і залежали від міцності напою. Горілка міцністю 40% коштувала 7 рублів за відро, 57% коштувала 10 рублів, вино найвищої очистки коштувало стільки ж – 10 рублів за відро. Дуже насторожують ці мірні ємності!

Але це все справи давні, а ось не так давно, у 1995 році, до ЛГЗ звернулося посольство США з проханням виготовити горілку «Президент», щоб гідно зустріти у Києві Білла Клінтона. Горілку зробили, а етикеточку американці самі надрукували – Білл Клінтон у шапці-бирці і вишиванці. Тому горілка сподобалася, адже ексклюзив все-таки. 

З історії заводу відомо, що під час Другої світової війни підприємство постраждало в ході бойових дій, а також під час німецької окупації міста (9 липня 1941 – 31 грудня 1943), але у 1944 році відновило виробництво, а відповідно до четвертого п'ятирічного плану відновлення і розвитку народного господарства СРСР було повністю відновлено. У цей час ЛГЗ випускав горілку «Пшенична», «Московська», спирт-ректифікат, денатурат, гіркі і солодкі настоянки, а також лікери.

У 1967 році інженер заводу І. А. Юргутіс розробив рецепт горілки високої якості «Житомирська ароматна» з настоянкою березових бруньок (у 1969 році горілка отримала золоту медаль на виставці у Москві, а у 1977 році – приз на виставці у Лос-Анджелесі).

Також випускався заводом безалкогольний напій «Лісова казка», який поставляли для радянських космонавтів, підводників і збірної команди СРСР з футболу на Олімпійських іграх 1968 року в Мехіко.

У 1984 році завод розробив рецептуру і почав випуск горілки «Житомирська ювілейна», але розпочата в перебудову антиалкогольна кампанія ускладнила діяльність підприємства, обсяги виробництва були знижені. Щоб зберегти підприємство, завод був тимчасово перепрофільовано: він випускав безалкогольні напої, а також сиропи «Апельсиновий», «М'ятний» і «Лимонний».

За радянських часів завод входив до числа провідних підприємств харчової промисловості міста.

Руслан Мороз

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.