Продовження історії мандрів житомирської лисиці: ніхто за неї не відповідатиме

Мешканці м. Житомира не на жарт занепокоєні цією ситуацією. Одні – через те, що тварина голодна і загублена, блукає містом і не може самостійно полишити його межі, а інші – взагалі стурбовані питанням, а чи не є цей хижак хворим на сказ?

«Годувала її печінковим паштетом. Приходить поїсти. Близько до людей не підходить. Бачила, що кота відганяла. А втік від собаки. Це чиясь потеряшка. Явно не дикий. Він безпечний, сам тримається на відстані. Не бійтеся його», – приязно коментують перебування лисиці в місті житомиряни.

«Це застереження!!! Тільки хворі тварини не бояться людей...Може бути сказ, і лисиці є переносниками...», – є і такі люди, що відверто нервуються за свою безпеку.

Тож ми вирішили зайнятися цим питанням та дізнатися, хто у м. Житомирі справді може вирішити проблему, що виникла та попередньо перевіривши стан здоров`я  лисиці, завезти її ближче до природи. Але, як виявилося, жодна з комунальних структур не клопоче над цим питанням.

«До нас зверталися люди з цього питання. Ми написали листа до КП «Центр захисту тварин», щоб вони її виловили та повернули в те середовище, де вона живе. Її треба повернути.», – відповіли нам у Державній екологічній інспекції у Житомирській області на запитання про те, хто займається цією проблемою в місті.

Тоді, ми звернулися і до Житомирського центру захисту тварин, де працівниця закладу чемно відповіла, що це не входить в їхню компетенцію.

«Ми займаємося лише домашніми тваринами, а лисиця – хижак. З цього приводу варто звертатися до екологічної інспекції», –  таку «суху» відповідь ми отримали у телефонному режимі.

А раптом тварина дійсно потребує допомоги, а може, і взагалі хворіє та становить суспільну небезпеку? Саме такі думки після вищезгаданих дзвінків панували в голові, і наступний вибір «компетентної жертви» пав на Держпродспоживслужбу в Житомирській області.

«Ми – ветеринарна служба. Займаємося лікувально-профілактичними справами. От на карантин ми взяти можемо її, або обстежити її на сказ – це завжди, будь ласка, а от виловом ми не займаємося», – і навіть тут з нами та лисицею не знали, що робити.

Отож, мораль з цієї ситуації наступна: молімося, щоб лисиця була здоровою та спокійно самотужки вибралася з міста, бо їй у нас точно не допоможуть.

Ірина Хоцька

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Google