Нове в організації трудових відносин

Нове в організації трудових відносин
  • Зміни внесено до Кодексу Законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про відпустки», Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»

Визначено, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX  поширюється також на державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування.

ЩО НОВОГО?

НОВІ НОРМИ щодо інформування працівників :

- роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення, при цьому порядок та процедуру інформування працівників про відповідні вакансії не визначено.

- до початку роботи роботодавець зобов’язаний В УЗГОДЖЕНИЙ ІЗ ПРАЦІВНИКОМ СПОСІБ поінформувати працівника додатково про: місцезнаходження роботодавця; організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено); тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці; процедуру та строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець. Визначено, що таке інформування працівників роботодавець здійснює також і при укладенні трудового договору про дистанційну роботу.

Особливості обміну документами:

- ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), іншими документами роботодавця допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з НАКЛАДЕННЯМ УДОСКОНАЛЕНОГО ЕЛЕКТРОННОГО ПІДПИСУ АБО КВАЛІФІКОВАНОГО ЕЛЕКТРОННОГО ПІДПИСУ.

- у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.

НОВІ НОРМИ ЩОДО ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ:

 (пункт 8¹, 8², 8³ ст. 36 КЗпП України):

Нова підстава звільнення «ВІДСУТНІСТЬ ПРАЦІВНИКА НА РОБОТІ ТА ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПРИЧИНИ ТАКОЇ ВІДСУТНОСТІ ПОНАД 4 МІСЯЦІ ПОСПІЛЬ».

Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані 2 обов'язкові умови: фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль та відсутність у роботодавця інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).

Недотримання цих умов може бути підставою для визнання звільнення незаконним.

Доповненими пунктами 8¹ та 8² ст. 36 КЗпП України врегульовано колізію щодо визначення юридичних підстав для припинення дії трудового договору в зв'язку зі смертю роботодавця або працівника (визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим).

Звільнення працівника в зв’язку зі смертю роботодавця  здійснюється шляхом подання  заяви про припинення трудового договору з викладенням відповідної інформації та копії документів, що підтверджують обставини смерті роботодавця, (за наявності) до будь-якого районного, міськрайонного, міського центру зайнятості. Датою припинення трудового договору вважається день подання відповідної заяви.

ДОПОВНЕНО ДОДАТКОВІ ПІДСТАВИ РОЗІРВАННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ З ІНІЦІАТИВИ РОБОТОДАВЦЯ З ОКРЕМИМИ КАТЕГОРІЯМИ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ПЕВНИХ УМОВ (ст. 41 КЗпП України):

НЕМОЖЛИВІСТЬ забезпечити працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій З ВИПЛАТОЮ ВИХІДНОЇ ДОПОМОГИ У РОЗМІРІ НЕ МЕНШЕ СЕРЕДНЬОГО МІСЯЧНОГО ЗАРОБІТКУ без згоди профспілки.

Працівник, з яким розірвано трудовий договір з даної підстави протягом 1 року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо роботодавець проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Порядок вивільнення за цією підставою наступний:

Не пізніше ніж за 10 календарних днів до запланованого вивільнення роботодавець:

- персонально попереджає про наступне вивільнення цих працівників;

- надає первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів,  включаючи інформацію про причини вивільнення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення;

- якщо вивільнення працівників є масовим повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників, а також протягом 5-ти календарних днів проводить консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

На рівні закону закріплюється поняття СУМІСНИЦТВА та основний принцип оплати роботи за сумісництвом.

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Скасовано норму, згідно з якою умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінету Міністрів України. Водночас, це не виключає можливість встановлення обмеження щодо сумісництва для окремих категорій працівників.

 

НОВІ НОРМИ щодо мобілізованих:

За працівниками, призваними на військову службу ЗБЕРІГАЮТЬСЯ МІСЦЕ РОБОТИ І ПОСАДА (ст. 119 КЗпП України). Раніше зберігався середній заробіток

Період коли за працівниками, призваними на військову службу, зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову не зараховується до стажу роботи, що дає право на відпустку (ст.82 КЗпП України).

Звільнення в зв’язку з мобілізацією або призовом працівникам здійснюється без згоди профспілки.

ВИПЛАТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗАТРИМКУ РОЗРАХУНКУ ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ:

Встановлюється, що разом з копією наказу про звільнення роботодавець зобов'язаний видати працівникові також і ПИСЬМОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ про нараховані та виплачені йому суми при звільненні.

У разі затримки розрахунку при звільненні, працівнику виплачується його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як ЗА 6 МІСЯЦІВ.

ВНЕСЕНО ЗМІНИ ЩОДО СТРОКІВ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ ЗА ВИРІШЕННЯМ ТРУДОВИХ СПОРІВ У СПРАВАХ ПРО ВИПЛАТУ ВСІХ СУМ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ПРАЦІВНИКОВІ ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ.

Строк звернення до суду, - 3 місяці з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Раніше працівник міг звернутися до суду з позовом про стягнення належної працівникові заробітної плати без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин строків звернення до суду, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, МИНУЛО НЕ БІЛЬШЕ 1 РОКУ.

Раніше такого обмеження не існувало.

НОВІ НОРМИ ЩОДО ВІДПУСТОК:

- виключено норму, яка передбачала можливість отримання щорічної відпустки при переведенні на інше підприємство у разі невикористання її за попереднім місцем роботи;

- визначено, що заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором;

- надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця МОЖЕ БУТИ ОБМЕЖЕНО тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. (Обмеження надання щорічної основної відпустки стосуються виключно тієї відпустки, що надається за поточний робочий рік, на невикористані відпустки працівника за попередні робочі роки не поширюється дане обмеження);

- якщо тривалість такої відпустки більше ніж 24 календарні дні, ТО НЕВИКОРИСТАНІ ДНІ ТАКОЇ ВІДПУСТКИ ПЕРЕНОСЯТЬСЯ НА ПЕРІОД ПІСЛЯ ПРИПИНЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ, крім того роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпуски;

- на період дії воєнного стану призупинено обов'язок роботодавця надавати невикористану щорічну відпустку протягом не більше ніж 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка, а також заборону ненадання щорічної відпустки повної тривалості протягом двох років підряд (абз. 3 ст. 12).

- за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

- у разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, що не була одержана за життя, виплачується членам сім'ї такого працівника, а у разі їх відсутності входить до складу спадщини (ст.83 КзПП України). 

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов

Надано ПРАВО роботодавцям збільшувати нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану до 60 годин на тиждень для працівників, ЗАЙНЯТИХ НА ОБ’ЄКТАХ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ (В ОБОРОННІЙ СФЕРІ, СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТОЩО), а скорочену тривалість робочого часу, до 40 годин на тиждень. В такому разі оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.

ДАНА НОРМА НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДО НЕПОВНОЛІТНІХ

ПРИЗУПИНЕННЯ ДІЇ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ:

Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку ІЗ ЗБРОЙНОЮ АГРЕСІЄЮ ПРОТИ УКРАЇНИ, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін НА СТРОК НЕ БІЛЬШЕ НІЖ ПЕРІОД ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця. Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, погоджується з військовою адміністрацією, яка здійснює свої повноваження на відповідній території.

ОСКАРЖЕННЯ ПРИЗУПИНЕННЯ ДІЇ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ:

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору може бути оскаржений до Державної служби України з питань праці, або її територіального органу. Уразі встановлення порушення законодавства про працю даний орган може винести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом. Припис є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.

Припис Державної служби України з питань праці, або її територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, здійснюється за рахунок коштів держави-агресора, а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством.

Державній службі з питань праці та її територіальним органам у період воєнного стану дозволено здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю роботодавцями за заявою працівника.

Управління Державної служби якості освіти у Житомирській області

Коментарі

keyboard_arrow_up