М’ясомолочна продукція за європейськими вимогами

Європа має конкретні вимоги щодо якості харчової продукції. Наприклад, для того, щоб отримати якісне молоко, запроваджений контроль на етапі відгодівлі, який передбачає використання спеціальних кормів із суворим дотриманням санітарних норм. Висока автоматизація процесів зводить до мінімуму втручання людини на всіх етапах отримання молока. Процес провадження подібного в України хоча й доволі складний, проте цілком ймовірний.

Перший кроком для наведення ладу в сфері контролю безпечності харчової продукції стало ухвалення низки законів. З квітня цього року набули чинності норми, за якими роль держави змінилася з монопольного диктування підприємствам умов і вимог випуску продукції, зосередившись виключно на контролі їх безпечності. Головна відповідальність лягає на плечі виробника. За недотримання вимог на підприємства накладаються великі штрафні санкції. Водночас посилення конкуренції за споживача призведе до зникнення з ринку виробників неякісної продукції. Із обов’язковим запровадженням європейської системи менеджменту в сфері виробництва продукції харчування (HACCP) підприємство не зможе використовувати сировину сумнівного походження.

Разом з тим в очікуванні змін багато звичайних жителів сіл і невеличких населених пунктів. Перелякані різними чутками, вони не знають, що невдовзі на них чекає та чи не позбавлять нововведення їх сім’ї основного доходу від зданого молока та м’яса. Чи зможуть вони вільно торгувати власною продукцією на ринках, які вимоги діятимуть по відношенню до домогосподарств та як адаптуватися людям до нових реалій і хто зможе їм допомогти?

Майбутнє продукції домогосподарств

Українські маленькі селища та селища міського типу звикли до того, що основним доходом є реалізація харчової продукції, в більшості молока та живої тварини. Склалася така ситуація, що шляхи реалізації домогосподарської продукції є різними. Продукція з приватних секторів може реалізовуватися на переробку до підприємств, на агропродовольчий ринок чи, так би мовити, з рук.

- Відверто кажучи, нас турбує ситуація з прийомом молока. Точної інформації ніхто нам не говорить. Окрім того, що нам не проводять інформування та підготовку до змін, а ще й не дають гарантії на майбутнє. Наприклад, я маю доїльний апарат, котрий був компенсований за програмою підтримки від АПК, за допомогою якого я реалізую безпечне для вживання молоко. Навіщо тоді скасовувати прийом, якщо можна створити кращу систему контролю над кожним домогосподарством, - зауважила жителька села Кам’янка пані Наталія.

Можна зробити висновок, що селянам важко сприйняти ту систему, яку хочуть впровадити. Вони вважають це нереальним. Невідомо, яка буде ситуація з реалізацією молока на ринку.

- Що стосується харчової продукції з домогосподарств, яка не йде на переробку до підприємств, то вона може бути реалізована тільки на агропродовольчих ринках, де є лабораторія. Кожен, хто вступає на ринок, має робити перевірки продукції на безпечність. Адміністрація ринку має сама контролювати продукцію, яка реалізується на її території згідно із законодавством України. Вся продукція, яка реалізується не на агропродовольчому ринку і не пройшла перевірку, заборонена для реалізації, - зазначив начальник відділу безпечності харчової продукції Держпродспоживслужби в Житомирській області Володимир Онопченко.

На сьогодні споживачі самі вправі обирати, де та що купувати. Однак варто пам’ятати, що самовільна торгівля взагалі ніким не контролюється і питання полягає не лише в доброчесності безпосередньо продавців. Якість та санітарні умови продажу нерідко несуть реальну загрозу здоров’ю покупців такої продукції.

Безпечна молочна продукція

Нещодавно в Україні з’явився новий національний ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови». Даним стандартом передбачено три сорти молока: екстра, вищий, перший. Одразу ж слід сказати, що вищому рівню молоко в Україні не відповідає. Важко сказати, від чого точно утворилася така ситуація. Відомо, що не кожна господиня, яка тримає корову і реалізовує отримане молоко, має доїльний апарат та спеціальний холодильник для миттєвого охолодження молочної сировини.

Це цілком пояснює, чому ЄС зобов’язало Україну створити необхідні умови для отримання та реалізації молока. Тому з вересня поточного року очікується створення спеціальних пунктів для збору молока. Фермери можуть об’єднуватися в кооперативи. За рахунок цього фермерам буде дешевше здійснити всі заходи для дотримання якості молока, щоб воно було вищого ґатунку.

Разом з цим має змінитися ситуація з підвищення якості молока в домогосподарствах, яка наразі відповідає виключно другому сорту.

«Дуже багато молочної продукції, яка надходить з приватних секторів, є фальсифікованою. Деякі показники фальсифікації не відповідають показникам безпеки. Близько 70-80% переробних підприємств отримують молочну продукцію з приватних домогосподарств. Система контролю над молочною продукцією має бути над показниками якості та безпеки самої ж продукції», – повідомив начальник відділу безпечності харчової продукції  Держпродспоживслужби Володимир Онопченко.

Контроль за якістю м’ясної продукції

З м’ясною продукцією також не все просто. Задля дотримання рівня безпеки має бути постійний контроль та перевірки. Контролюватися перш за все має стан здоров’я тварин. Тому і впроваджується система HACCP. Це важливо не тільки для здоров’я українців, а й у подальшій ситуації з експортом за кордон. Країни Європи дуже переймаються здоров’ям своїх жителів, тому чітко слідкують не тільки за якістю продукції тваринного походження, а й за територією, звідки її привезли.

Поголів’я, яке надходить на підприємство, має супроводжуватися всіма документами, які засвідчують безпеку. Всі забійні підприємства мають ветеринарних інспекторів, які мають контролювати показники безпеки продукції, що виробляється. Всі забійні підприємства мають отримати експлуатаційний дозвіл, тобто документ, який засвідчує те, що підприємство відповідає всім високим вимогам щодо забійних підприємств. Там чітко розписано, що вимагається від операторів ринку для дотримання всіх регламентів безпеки. Що ж стосується м’ясної продукції, яка реалізується на агропродовольчих ринках, то безпеку має контролювати адміністрація ринку, як і всю іншу продукцію.

Впровадження дієвої системи контролю

Для того, щоб населення споживало якісну, а головне - безпечну продукцію, мають створитися певні умови, які гарантуватимуть таку безпеку. Це дозволить Україні наблизитися до європейських норм і повноцінно затвердити себе не лише на нашому ринку, а й на міжнародному. Мають зникнути всі фальсифікати, які реалізуються шляхом переробки на підприємствах та на інших локаціях.

Поки селяни Житомирської області плутаються у здогадках про те, що їх очікує в майбутньому від впровадження нової системи контролю, уповноважений орган відмовляється надавати інформацію та створювати комунікацію зі засобами масової інформації. За тиждень очікування в департаменті агропромислового розвитку і економічної політики обласної державної адміністрації так і не змогли повідомити редакції, як допомагатимуть домашнім господарствам та доноситимуть інформацію для населення. Виключенням стала ініціатива, що розпочала реалізовуватись у Баранівському районі. Проект за підтримки Європейського Союзу дозволить випускати органічну молочну та м’ясну продукцію, що гарантуватиме її екологічність та безпечність.

«Контроль потрібно впроваджувати. Це – життя наших людей. Наша особиста філософія – зробити так, щоб ті, які тримали 3 корови, почали тримали більше. Ми хотіли б зробити свої ферми, на яких можна буде контролювати дотримання всіх санітарних норм, – зауважив голова Баранівської об’єднаної територіальної громади Анатолій Душко.

Сподіваємось, що подібні ініціативи знайдуть своє поширення в інших містечках та селах області і Житомирщина поверне свій статут провідного регіону з виробництва м’яса та молокопродуктів.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.