"Козацькому роду нема переводу": слова і музика подільських митців - гонорари Ректора, що співає

Нещодавно побачив світ іще один витвір Ректора, що співає: компакт-диск із багатообіцяючою назвою "Сало", на якому зібрано два десятки його пісенних шедеврів. Серед яких значиться й пісня "Козацьому роду нема переводу". Ця пісня неодноразово звучала у виконанні пана Михайла у програмі "Я - українець" на телеканалі "Ера" (УТ-1) та його численних виступах. Пісня дійсно гарна, багато хто навіть вважає її народною, в першу чергу сам Поплавський, якби не одне "але"... Пісня ця створена в березні 1988 року й вперше прозвучала в лютому наступного перед Шевченківськими днями. І написана вона нашими земляками. Слова пісні - хмельницьких поетів Мирослава Воньо та Петра Карася, музика - композитора Миколи Балеми. Але, випускаючи компакт-диск та тиражуючи на касетах продукт чужої творчості, пан Поплавський зненацька "забув" (або не знав?), що пісня має своїх законних батьків. Тому, продаючи альбом за 5,92 $ (21,55 грн) та аудіокасети за 1,6 $ (близько 10 грн) зобов'язаний віддавати частину своїх прибутків тим, хто дав життя цій пісні й зазначити імена авторів у реєстрі альбому.За ініціативи одного із співавторів Мирослава Воньо, було подано заяву до юридичного відділу ДП УААСП (Українське агентство з авторських та суміжних прав) із вимогами зобов'язати рекордингову компанію, що випустила цей диск, виплатити законним авторам те, що їм належить. Агентство, з свого боку, надіслало вимогу до Михайла Поплавського та компанії розібратися з цією проблемою до 25 червня "полюбовно", інакше справа переноситься на розгляд суду.Залишилося тільки зачекати на реакцію народного депутата України пана Поплавського. За словами народного артиста України, композитора Миколи Балеми - справу буде доведено до кінця і, можливо, буде створено перший прецедент, коли авторські права будуть не тільки захищені за законом, але й повернута повага до чужої інтелектуальної власності.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.