Бережіть історію Житомира!

Наша газета вже писала, що під час порубки дерев у південній частині Російського цвинтаря було зруйновано старовинні надгробки. Роботи велися у найстарішій частині цвинтаря, де розміщені оригінальні надгробні пам'ятники дев'ятнадцятого і двадцятого століть та поховані відомі історичні особи.

Зараз ведеться розчищення від завалів, що утворилися. Деякі тополі мають колосальні розміри, тому робота не тільки фізично важка, але й трудомістка. Сподівалися, що після низки наших публікацій уже ніщо і ніхто не зруйнує стародавні пам'ятки. Але, на жаль, ганебний процес знищення надгробків продовжується. В останній тиждень грудня 2021 року було повалено надгробок протоієрея кафедрального Спасо-Преображенського собору Петра Дмитровича Сольського. Спочатку на його склеп були накладені гілки дерев, потім величезні стовбури. Мабуть, під час робіт це призвело до руйнації пам’ятника. 

Зі знаменитої книги краєзнавця та архівіста Руслана Кондратюка «Некрополь старого Житомира» дізнаємося, що цей протоієрей був знаменитий у Житомирі і 47 років служив у соборі. Його рідний брат став відомим лікарем і навіть лікував імператора Миколу I. А його племінники були відомими державними діячами. Один із них – Степан Михайлович Сольський – був не лише професором богослов'я, а й упродовж багатьох років київським міським головою, тобто керував містом. Протягом 17 років (1883–1900) за його участі було пущено перший у країні електричний трамвай, з'явилося електричне освітлення вулиць, було прокладено каналізацію. Ми поцікавилися у київських краєзнавців, чи його могила зберіглася. Виявляється, що вона у відмінному стані. Степан Михайлович був похований у каплиці, яка сьогодні перебуває у відмінному стані. Однак у Житомирі не вдалося зберегти могилу його родича – протоієрея Петра Сольського.

Було зруйновано одне з найдавніших поховань 1840 року, тобто йому вже 180 років. Під зруйнованим надгробком похований таємний радник Іван Максимович Мерцалов. Поки що нема історичних відомостей про нього. Але відомо, що у дев'ятнадцятому столітті далеко не кожен губернатор був удостоєний чину таємного радника. На початку ХХ століття його мали трохи більше 560 чоловік у всій імперії. Майбутні історики обов'язково встановлять, хто він був і чому чиновника такого високого рангу було поховано у Житомирі. Тут є якась інтрига, яку належить дізнатися. Але могила його значно постраждала, і чи збережеться вона для майбутніх поколінь?

Нагадаємо, що 32 роки тому, 23 травня 1990 року, виконком Житомирської міської ради ухвалив рішення № 167 про затвердження кількох кладовищ Житомира, у тому числі й Російського цвинтаря, пам'ятниками історії та культури та про їхній комплексний благоустрій. Цьому історичному рішенню передували публікації у місцевих газетах («Вандализм по-житомирськи», «Песиголовці на цвинтарі» та ін.). За ці роки старовинні могили кладовища зазнавали руйнувань від стихійних лих та від вандалів-підлітків. Внаслідок цього втрачено значну кількість надгробків відомих жителів Житомира, майже всі фотографії на дореволюційних пам'ятниках розбиті та втрачені, зруйновані скульптури. Але були і позитивні зміни. За останні роки було відновлено понад тридцять надгробків, три каплиці-усипальниці законсервовані, ведеться регулярне прибирання алей. Нерідко самі містяни за свої кошти відновлюють могили тих чи інших священників, офіцерів, генералів. Порубка старих дерев – необхідна справа, вона веде до благоустрою старовинного цвинтаря, дозволить у майбутньому зробити його парком (так роблять у цілій низці європейських держав). Але це не можна робити через знищення матеріальних свідчень історії Житомира. Треба берегти історію Житомира!

Ігор Кавун, Руслан Мороз

Читайте також:

Комунальники стверджують, що пам’ятники під час зрізання дерев пошкодив ураган

У Житомирі на Вільському (Російському) кладовищі гілками дерев пошкодили десятки могил. ФОТО

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.