Трансформація освіти: 12 років за партою, конкурс для вчителів та «вибори» директора

Парламент ухвалив новий закон «Про освіту». В уряді та Міносвіти заявляють, що новий закон повністю трансформує систему освіти. Які ж зміни у навчальному процесі чекають на українців у зв’язку з прийняттям нового закону, дізналися журналісти «20 хвилин».

 

Трансформація освіти: 12 років за партою, конкурс для вчителів та «вибори» директора

Вчитись будуть довше

Учні, які підуть в перший клас у 2018 році, будуть вчитись у школі 12 років. Профільність середньої освіти – ще одна новація. Школа буде трирівневою: початкова – 4 роки, вводиться з 2018 року, базова середня освіта – 5 років (гімназії), вводиться з 2022 року, профільна середня освіта – 3 роки (ліцеї та заклади професійної середньої освіти), вводиться з 2027 року. Учень зможе обирати: навчатися в академічному ліцеї чи професійному коледжі. І зникне необхідність «зубріння» предметів, які в професійній діяльності людині не знадобляться.

У законі прописано 10 компетентностей для школярів. Це те, чим в процесі навчання має оволодіти учень: спілкування державною та іноземними мовами, математична компетентність, загальнокультурна, екологічна, підприємливість, інноваційність, уміння навчатися упродовж життя.

Оцінювання знань та інклюзивна освіта

Державна підсумкова атестація буде введена для рівня базової середньої освіти. Учні молодшої школи також будуть тестуватися, але з моніторинговою метою.

У навчальних закладах відтепер викладатимуть виключно українською мовою. Учням і студентам національних меншин і корінних народів гарантується право на навчання рідною мовою. А для його реалізації створюватимуться окремі класи.

Закон зобов’яже навчальні заклади створювати класи для учнів з особливими потребами, якщо виникне така необхідність, наприклад, на звернення батьків.

Хто призначатиме керівника

«Керівника навчального закладу призначатиме засновник або уповноважений ним орган за результатами конкурсного відбору та за контрактом не більш ніж на 2 строки, що дозволить оновлювати управлінські кадри», – розповіла Аналітик Асоціації міст України, кандидат педагогічних наук Людмила Мозгова.

«Сам керівник навчального закладу за результатами конкурсного відбору призначатиме педагогічних працівників, а отже, самостійно формуватиме власну команду. Запроваджується до обов’язкової атестації педагогів проходження сертифікації (зовнішнє оцінювання компетентності вчителів). При цьому термін дії сертифіката становитиме 5 років, а сам педагог матиме протягом цього терміну щомісячну доплату у розмірі 20% посадового окладу. Окрім того, освітянин, який успішно пройде сертифікацію, звільняється від атестації», – розповіла Людмила Мозгова.

Вчителям піднімуть зарплату

Передбачено підвищення посадового окладу педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії на 10%, надбавки за вислугу років: понад три роки – 10%, понад 10 років – 20%, понад 20 років – 30%. А також посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії сягатиме 9600 грн (хоча варто зауважити, що це питання на сьогодні потребує збалансування Державного бюджету).

За словами Людмили Мозгової,  відтепер будуть оприлюднені критерії оцінювання освітньої діяльності педагогів, що відповідатимуть професійному стандарту. Адже до цього часу публікувались лише критерії оцінювання знань школярів. Передбачено заборону залучати педагогічних працівників закладу до участі у релігійних та політичних заходах.

Відтак освітяни мають щорічно планувати певну кількість часу на підвищення своєї кваліфікації (сукупно протягом 5 років – не менше 150 годин), що відповідає вимогам часу. Дотепер вони проходили курси підвищення кваліфікації усього, зазвичай, 1 раз на 5 років.

Автономія шкіл

Ухвалювати навчальні плани тепер буде сама школа. Але вони мають бути такими, щоб досягати результатів навчання, які формуватиме Міністерство. Уроки проводитимуть у формі гри, щоб учитель був частиною команди, а не «правителем».

Кожна школа буде зобов’язана звітувати про свою фінансову діяльність на сайті. Щоб громадськість в особі батьків та меценатів, зокрема, знала і могла контролювати, скільки і звідки надходять гроші та куди витрачаються.

Перевіряти навчальні заклади тепер буде Агентство забезпечення якості освіти, а не місцеві органи управління освіти, як це було досі.

«Вибори» директора

Директор матиме право очолювати школу максимум дві каденції, по 6 років кожна. Обиратиме директора на посаду спеціальна незалежна комісія, куди увійдуть директори державних та приватних шкіл, громадські представники, викладачі педагогічних вузів, представники районних державних адміністрацій.

Дитячі садки

Так само, як і приватні школи, дитячі садки відтепер працюватимуть за принципом «гроші ходять за дитиною». Щоб отримати гроші з бюджету на кожну дитину, заклад має обґрунтувати встановлену ним вартість навчання. При цьому закон передбачає обов’язкове охоплення дошкільною освітою дітей старшого дошкільного віку.

Мільярди  на освіту

Проектом Закону передбачається, що держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі, не меншому 7% валового внутрішнього продукту (у попередньому законі про освіту було 10%).

Основні пункти витрат на освіту:збільшення заробітної плати вчителям; запровадження 12-річної програми для здобуття повної загальної середньої освіти; проходження педагогічними працівниками державної сертифікації; проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників по завершенні базової середньої освіти (додатково до вже діючого зовнішнього оцінювання знань по завершенні повної загальної середньої освіти); безкоштовне підвезення до місць навчання і додому дітей, які проживають у сільській місцевості і потребують підвезення; забезпечення гуртожитками учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які навчаються не за місцем проживання.

За підрахунками Мінфіну, на збільшення зарплат учителям потрібно 87 мільярдів гривень. А бюджет всієї освіти, за словами Міністра освіти Лілії Гриневич, – 160 млрд гривень. Тому сертифікація освітян та впровадження підсумкової атестації у середній школі проводитиметься не одномоментно, наголосила Міністр.

Тож, за словами експертів, можна скільки завгодно критично оцінювати нововведення, однак вони свідчать про свіжі європейські тенденції в освітньому просторі України, значне підвищення професійного та соціального рівня педагогів, створення нових якісних умов для здобувачів освіти. Ну а як реформа буде втілена у життя, чи виправдає очікування її авторів на практиці – покаже час.

Матеріал підготований у рамках співпраці з проектом «VoxConnector»

Алла Гетьман

 

Коментарі (0)

Ви не авторизовані

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook