Реконструкція драмтеатру: як вкрасти два мільйони і ні про що не турбуватися

Як виглядав драмтеатр після відкриття

Проєкт реконструкції драмтеатру, за який заплатили в результаті близько двох мільйонів, з самого початку ніхто не збирався реалізовувати.

Документацію щодо проєкту реконструкції житомирського театру спочатку загубили, потім знайшли, але з’ясувалося, що жодної реконструкції ніхто робити так і не збирався.

Ба більше, під час дослідження так званої проєктної документації реставраційно-ремонтних робіт будівлі Житомирського академічного українського музично-драматичного театру імені І. Кочерги було виявлено, що проєкт не тільки не збиралися реалізовувати – він був спрямований на руйнування будівлі театру і взагалі колективу як самостійної творчої одиниці.

Під час дослідження документації, яку вдалося отримати після неодноразових звернень до департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, постійно виникало відчуття того, що люди, які як фахівці розробляли проєктну документацію, особисто жодного разу в театрі не бували. Адже дуже важко пояснити ті проєктні нісенітниці, які постійно виявлялися під час роботи з документацією. Крім того, дуже важко пояснити, чому аж сім (!) експертів взагалі не звернули уваги на подібні речі!

Спробуємо відтворити те, яким чином розгорталися події в часі і просторі. 

Власне урочисте відкриття театрального сезону у новій будівлі театру відбулось 7 листопада 1966 року. Фактично театр був введений в експлуатацію 5 лютого 1966 року, юридично акт про це був підписаний після завершення всіх робіт 30 червня 1966 року. Отже, вже 55 років будівля Житомирського муздрамтеатру перебуває в експлуатації без капітального ремонту. А реконструкція дійсно дуже необхідна, адже конструкції сцени майже в аварійному стані.

На стадії проєктування щодо реконструкції театру почалися дива

Проєктанти почали з того, що майже дослівно використали опис з «Охоронного договору на пам’ятку містобудування та архітектури місцевого значення» за № 155. Крім того, що там записана особиста думка співробітника, який заповняв цей «охоронний договір», жодного підтвердження сучасного дизайнерського концепту немає. Ба більше, коли в подальшому розроблявся концепт та вступна частина проєктної документації, вся ця особиста думка автоматично перейшла до наступних документів. До того ж частину документа майже дослівно було переписано з книги ініціатора будівництва Володимира Федоровича Нікуліна, а належної роботи концепт-групи не було створено. 

Спроби зробити хоч якусь реконструкцію будівлі Житомирського драмтеатру почалися десь з 2015 року, але перші втілення були зроблені у 2018 році, коли керівництво театру уклало договір без зазначення номера від 15 травня 2018 року з ФОП Хір Андрій Михайлович на надання послуги «з розробки концепції дизайну інтер’єру та фасаду Житомирського академічного муздрамтеатру». Цікаво, що сам ФОП Хір А. М. зареєстрований у село Минай Ужгородського району Закарпатської області. Звичайно, людина має право жити будь-де, але чому розробку концепції дизайну досить великого театру довірили дизайнеру з якогось села, в якого немає для цього досвіду? Навіть станом на сьогодні на електронному майданчику Prozorro зареєстровано тільки три договори з ФОП Хір А. М., причому два з них у місті Житомирі. Так, заявлені договори з уомунальним закладом «Житомирський обласний краєзнавчий музей» Житомирської обласної ради на суму 175 000.00 грн, з Житомирським академічним муздрамтеатром на суму 99 500.00 грн і Львівським музеєм історії релігії на суму 56 000.00 грн. Більше жодної роботи цього дизайнера знайти не вдалося. Відомості про нього присутні тільки в архівній версії Prozorro.

Супертаємнича концепція дизайну театру, або Театральний агент 007

З Житомирським краєзнавчим музеєм договір був підписаний також у 2018 році, тобто майже одночасно з підписанням договору з Житомирським драмтеатром. Ознайомитися із самою концепцією нового дизайну театру тоді не вдалося, адже на запит щодо публічної інформації за підписом тодішньої очільниці управління культури області Тетяни Парфентієвої було отримано відповідь, що це конфіденційна інформація.

Так, дійсно, у договорі є розділ 9 «Конфіденційність», в якому зазначено, що сторони зобов’язуються зберігати сувору конфіденційність інформації, одержаної під час виконання цього договору. А сам факт, що будівля є власністю громади області, нікого взагалі не бентежив. Вказаний пункт договору призвів до того, що коли в умовах суворої таємниці результати роботи були представлені колективу театру, то всі опинилися майже у ступорі. «Шок і трепет» – так можна описати стан митців, коли вони побачили жахливу картину нового дизайну. Так, на представлених ескізах малої сцени можна було побачити, що глядачі до глядацької зали повинні були заходити через сцену. А ось актори, навпаки, до сцени могли дістатися тільки через глядацьку залу. Дизайн глядацької зали великої сцени викликав подив своєю кольоровою гамою. Дизайнер «новітньо» пропонував замінити оббивку крісел та стін на яскраво-сірий колір, який би під час вистави фактично «світився» та заважав акторам працювати на сцені, а, відповідно, глядачам насолоджуватися виставою, адже все навколо відбивало б світло. 

Незважаючи на провальну підсумкову презентацію проєкту, саме цю концепцію було в подальшому взято за основу. Нагадуємо, що за цю «концепцію» було сплачено майже 100 тисяч гривень.

Крім того, майже одночасно почали проводитися додаткові дослідження ґрунтів, а саме інженерно-геологічні вишукування, виконані ФОП Іщук А. В. Також було розроблено реставраційне завдання на проєктування згідно з договором № 12/10/18 від 22.08.2018 р., отримані технічний звіт з обстеження технічного стану будівлі Житомирського академічного театру, виконаний ТОВ «Гарант» у 2019 році, і звіт № 18.08.4737.16 про технічний стан будівельних конструкції, виконаний держпідприємством «Житомирський експертно-технічний центр Держпраці України». Взагалі додаткові дослідження, висновки та обстеження складають майже півтора десятка назв і виконувалися різними підприємствами, установами та фірмами, за виконання яких також сплачувалися певні кошти. 

Загалом, разом з проєктною документацією реставраційно-ремонтних робіт будівлі Житомирського академічного українського музично-драматичного театру імені І. Кочерги, концепцією дизайну та іншими забаганками, сума складає більш ніж два мільйони гривень. Нагадуємо: все це не було і не могло бути взагалі реалізовано!

Після отримання попередньої концепції, всіх дозвільних документів та завершення підготовчо-дослідних робіт справу взяло у власні руки ТОВ «Гарант», де архітектором робіт зазначений Князев С. В., кваліфікаційний сертифікат серія АА № 000372 від 21.09.2012 р. 

Виснажлива гра на попередження

Після кількох звернень до Житомирської обласної державної адміністрації нами було отримано листа від департаменту регіонального розвитку ЖОДА за підписом директора департаменту Інни Хоменко від 28.01.2020 року за № ЗПІ-12/1. У ньому, зокрема, йдеться: «Між департаментом та ТОВ «Група Гарант» 10.12.2018 р. укладено договір на виконання робіт із виготовлення проєктної документації по об’єкту: «Реставраційні роботи по будівлі Житомирського академічного українського музично-драматичного театру ім. І. Кочерги» на суму 1 398 379,66 грн.

На сьогодні у розпорядженні департаменту відсутня проєктна документація щодо зазначеного об’єкта, у зв’язку з чим 28.01.2020 р. подано заяву до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про вчинення злочину».

Дійсно, цю заяву було зареєстровано у ГУ Нацполіції в Житомирській області. За цим фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020060020000733 від 22.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем). Отже, через місяць з моменту отримання заяви, хоча у статті 214 Кримінального процесуального кодексу України зазначено: «Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань».

Весь цей час активні слідчі дії майже не проводилися. Натомість, за інсайдерською інформацією з джерел, які заслуговують на увагу, почали активно проводитися консультації між всіма фігурантами цієї справи щодо термінового пошуку виходу з цієї ситуації. І тільки 15.04.2020 року слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцов Д. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні внесене в кримінальному провадженні № 12020060020000733 слідчим СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області Нищук В. П., погоджене прокурором Житомирської місцевої прокуратури Волківським І. Ю. клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, – виніс ухвалу по справі № 295/3962/20: «Надати прокурорам Житомирської місцевої прокуратури Волківському Ігорю Юрійовичу, Поліщук Надії Вікторівні, Капалу Роману Ігоровичу, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, слідчому у кримінальному провадженні Нищук Вероніці Павлівні та особам, які будуть проводити слідчі дії за їхнім дорученням, тимчасовий доступ до оригіналів документів з можливістю їхнього вилучення, а у разі відсутності оригіналів – належним чином завірених установою їхніх копій, що перебувають у володінні ТОВ «ГРУПА «ГАРАНТ» (ЄДРПОУ 38765376), яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Йорданська,20)».

У ході досудового розслідування встановлено, що згідно із рахунком-фактурою № 1206 від 13.12.2018 та платіжним дорученням № 5 від 13.12.2018 було сплачено аванс за вищезазначеним договором у розмірі 419 513,90 грн.

22.12.2018 р. сторонами цього договору підписано акт № ОУ-0004718 здачі-прийняття робіт, згідно з яким виконавцем виготовлено частину проєктної документації на будівництво об`єкта на суму 419 513,90 грн.

26.12.2018 р. сторонами цього договору підписано акт № ОУ-0004818 здачі-прийняття робіт, згідно з яким виконавцем виготовлено проєктну документацію на будівництво об`єкта на суму 978 865,76 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 12 від 26.12.2018 ДРР ЖОДА було сплачено для ТОВ «ГРУПА «ГАРАНТ» 978 865,76 грн.

Станом на 07.02.2020 у розпорядженні ДРР ЖОДА відсутні 4 примірники проєкту будівництва на паперових носіях, 1 примірник на електронному носії, 1 примірник оригіналу висновку експертизи.

Отже, як вказує слідчий у клопотанні, гроші в сумі 1 398 379,66 грн отримано, тобто фактично присвоєно ТОВ «ГРУПА «ГАРАНТ», проте будь-які матеріальні докази передачі замовнику примірників проєкту будівництва та висновку експертизи відсутні.

Після цього протягом тривалого часу доля документації також залишається невідомою. Тільки 16.06.2020 року вдається отримати листа від департаменту регіонального розвитку за № ЗПІ-49 про те, що проєктна документація перебуває на експертизі у ТОВ «Експертиза МВК». Більше подробиць ніхто не повідомляє.

Отже проєкт, який був нібито виконаний у середині 2018 року, тільки у 2020 році зміг потрапити на експертизу. За архівними даними, копію проєкту було передано до архіву департаменту регіонального розвитку по накладній 07.02.2020 р.

Але, як вже було зазначено вище, станом на 28.01.2020 року документації ще не було. Ба більше, нагадуємо, що за цим фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060020000733 від 22.02.2020. І навіть ще більше, 15.04.2020 року слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцов Д. В. виносить ухвалу про задоволення клопотання слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області про доступ та вилучення документації у ТОВ «ГРУПА «ГАРАНТ». Настільки дивні розбіжності в датах, що це не може не наводити на думку про певні маніпуляції.

Також цікаво, що 25 вересня 2019 року під час спілкування з журналістами директор – художній керівник Житомирського академічного українського музично-драматичного театру ім. І. Кочерги Наталія Ростова заявила: «Проєктно-кошторисна документація сьогодні вже готова, пройшла експертизу». І знову виникає питання про невідповідність дат та щодо того, що саму документацію тоді ніхто в очі не бачив.

Варто додати, що реконструкцію театру анонсували у березні 2019 року. У квітні Житомирська облдержадміністрація представила проєкт. Саму модернізацію мали розпочати у 2019 році. Але знову постає питання про представлення проєкту, якщо його де-факто не існувало. Напевно, чиновники Житомирської обласної адміністрації мають якісь екстрасенсорні здібності, якщо можуть бачити те, що іншім пересічним громадянам міста не доступно. 

Крім того, на отриманому нами експертному звіті, який було проведено ТОВ «Експертиза МВК» за № 26460, зазначена дата 17.02.2020 р. Тож яким чином директорка Житомирського муздрамтеатру Н. Ростова могла стверджувати про наявність експертизи у вересні 2019 року, питання більше до екстрасенсів.

Повертаємося до проєкту, який раптово з’явився

Ми маємо всі підстави вважати, що дуже поспішно виготовлена проєктна документація «Реставраційно-ремонтні роботи по будівлі Житомирського академічного українського музично-драматичного театру імені І. Кочерги» не тільки не могла пройти експертизу на момент звернення до Нацполіції у січні 2020 року, а й взагалі, ймовірно, не існувала.

Опосередковано це підтверджується відсутністю оприлюднених експертних висновків та відсутністю ілюстрацій, крім кількох неякісних ескізів. 

Стосовно реконструкції житомирського театру, то згідно з отриманою документацією пропонується зберегти «зоряне небо» на стелі глядацької зали, зробити панорамний ліфт для забезпечення доступності театру особам з інвалідністю та інші цікаві речі.

Але нагадуємо, про що саме казала директорка Житомирського академічного українського музично-драматичного театру ім. І. Кочерги Наталія Ростова під час пресконференції 25 вересня 2019 року: «Сьогодні ми не можемо технічно працювати. Окрім мікрофонів, є велика частина нашої сцени – механіка сцени». Так ось, відповідно до проєктної документації, саме механіку сцени мають тільки відремонтувати, а не замінити на нову. Креслення при цьому майже повністю повторюють креслення будівельно-проєктної документації 60-річної давнини. 

«Театр для нас стратегічно дуже важливий, тому що це головна сцена міста, яка одночасно може розмістити 1000 людей. Власне, тому ініціювали розробку концепт-дизайну, щоб зробити сучасну візуалізацію, це було зроблено минулого року», – заявила тоді тодішня начальниця управління культури та туризму Житомирської ОДА Тетяна Парфентієва.

І знову суцільна брехня! Відповідно до першого проєкту кількість глядацьких місць у залі зменшується з існуючих 920 до 617. Тобто майже 300 місць зникало назавжди! Коли це викликало бурхливий супротив у житомирських митців, то проєкт було переглянуто і кількість місць у глядацькій залі збільшилася до 711. Але це знову не існуючі 920! Це чітко зазначено в експертному звіті № 26460 від 17.02.2020 року, який підписали сім експертів. І ні в кого не виникло запитання, навіщо взагалі це робити. Згідно з наданими кресленнями, крім панорамного ліфту, планувалося зробити ще два підйомники для маломобільних осіб. Але при цьому кардинально змінювалося навантаження на існуючі конструкції. Чомусь ніхто із семи (!!!) експертів взагалі не дав пояснення цьому факту. У пояснювальній записці, яку нам вдалося отримати у департаменті регіонального розвитку ЖОДА, ця частина проєкту відсутня. Крім суто сервісних заходів, наприклад, перебудови на третьому поверсі театру буфету під можливість проведення банкетів та заміну на нові, більш ширші, крісла, для акторів та виконавців проєктом не передбачено жодного поліпшення. Все зводиться тільки до косметичного ремонту. 

Основною проблемою, яку також взагалі не вирішено в існуючому проєкті, є повна реконструкція металевих частин сцени. Вже кілька разів ламався поворотний круг на сцені, виходила з ладу механіка оркестрової ями. Напевно, більшість працівників театру пам’ятають, як перекриття оркестрової ями знизу підпирали березовими колодами, як під час вистави від короткого замикання почала опускатися штанкета, дивом не травмувавши акторів на сцені. Все ці моменти у зазначеному проєкті взагалі обходять стороною. 

Після того, як через два роки від першого звернення нам вдалося ознайомитися з проєктною документацією і переконатися в її повній непридатності, ми звернулися за коментарем до директорки департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації Інни Хоменко. Вона зазначила: «Після звернення департаменту регіонального розвитку до правоохоронних органів ми отримали проєктну документацію від проєктанта, яка коштувала бюджету 1,4 мільйона гривень. Зазначу, що оплата робіт відбулась ще наприкінці 2018 року. Враховуючи зміст проєкту, на разі роботи не будуть проведені, оскільки потребують коригування. Разом з тим необхідні кошти для здійснення капітального ремонту».

Отже, ми отримали підтвердження того, що цей проєкт непридатний для реалізації та потребує коригування.

Наостанок можна нагадати про те, що наприкінці березня 2019 року тодішній голова Житомирської ОДА Ігор Гундич анонсував реконструкцію Житомирського драмтеатру за 35 млн грн. Але в експертному звіті, про який ми вже згадували, зазначена загальна кошторисна вартість будівництва у сумі 126 849 427 гривень, в тому числі 45 811 217 грн – будівельні роботи, 55 546 465 грн –  устаткування. Так що робіть висновки…

P.S. Повну кошторисну документацію нам знову показати не змогли. Не знайшли навіть після повторного звернення.

Водночас продовжується оптимізація закладів культури. Так, у Житомирському муздрамтеатрі з 16 посад артистів оркестру залишилося зайнятими тільки 7. Зате в наявності аж два диригенти. Чому не сім диригентів та два музиканти – напевно, це питання часу… 

Вартість реконструкції театрів України

Ми вирішили проконсультуватися з представником однієї з провідних в Україні компаній, яка брала участь у проєктуванні, будівництві і реконструкції будівель театрів і музеїв в Україні. Наш співрозмовник попросив не називати його імені, пояснивши, бесіда має неофіційний характер і відображає тільки його думку.

Насамперед він повідомив, що в усьому світі проводяться відкриті конкурси з реставрації та переоснащення театрів і мінімальна кількість учасників зазвичай не менше трьох. В Україні такі конкурси у більшості випадків не проводяться, і підсумковий проєкт готує фірма, яка більше наближена до замовника. Крім того, в Україні немає зараз фахівців, які якісно можуть підготувати такий проєкт. Якщо порівнювати суми, витрачені на реконструкцію різних театрів, то передусім треба порівнювати масштабність робіт.

Якщо говорити про театри України, то в Одеському національному академічному театрі опери та балету з 1998 по 2007 роки проводилася капітальна реставрація. Вартість реконструкції за кошторисом Кабінету Міністрів України склала 197 мільйонів гривень або приблизно 39 млн 400 тисяч доларів.

У 2011 році так і не почалася реконструкція Українського театру в Сімферополі, хоча була готова кошторисна документація. Повна реконструкція оцінювалася у 200 млн. грн. При цьому також повністю повинна була пройти реконструкція сцени. 

У минулому році Київський національний академічний театр оперети замовив додаткові роботи у межах 1-ї черги реставрації-реабілітації свого будинку у ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія "Стройграніт"», яке з літа 2019 роки вже працює на цьому об'єкті. З урахуванням цих робіт 1-а черга реставрації з технічним переоснащенням будівлі вже обходиться столичному бюджету у 241,08 млн гривень, а також заплановано витратити на цю чергу ще 21,5 млн гривень. Але варто зауважити, що цей театр має п`ять (!!!) повноцінних робочих сцен.

Також повідомляється, що реконструкцію музично-драматичного театру в Одесі завершать до Дня Незалежності. Як повідомляється на сайті Одеської облдержадміністрації, нині відновлюється фасад театру. Загальна вартість реконструкції об'єкта оцінюється в 19,8 млн грн.

9 жовтня 2017 року у столиці відбулося офіційне відкриття скандального Театру на Подолі. Реконструювали театр коштом кондитерської корпорації «Рошен». Компанія виділила 165 мільйонів гривень. Однак повний кошторис зі зведенням нового фасаду склав 174 мільйони гривень. І це з будівництвом нового фасаду, сцени та глядацької зали!

Якщо брати ближнє зарубіжжя, то найбільш вражає за якістю реконструкції театр Олега Табакова. Будівельно-монтажні роботи щодо реконструкції театру завершилися у липні-серпні 2015 р. Як тоді повідомили у пресслужбі департаменту будівництва, витрачено близько 160 млн руб. або 2,1 млн доларів. При цьому повністю реконструйовано сцену театру. Вона визнана унікальною за своєю функціональністю.

Наведені суми вказують на те, що при заявлених обсягах робіт у Житомирському муздрамтеатрі частина з них може бути взагалі не виконана. До того ж, як нам повідомили у департаменті регіонального розвитку ЖОДА, нині 15-й том документації взагалі не був переданий до архіву, а 16-й том з проєктно-кошторисною документацією було вилучено під час слідчих дій. Отже замість 4 екземплярів та копії в електронному вигляді знову в повному обсязі проєктної документації не існує. Тоді чергове риторичне запитання: на що саме витрачено 1,4 млн гривень і де саме перебуває повний комплект проєктної документації Житомирського муздрамтеатру? І на що саме намагалися витратити 126 849 427 гривень з бюджету області замість обіцяних 40 мільйонів?

Руслан Мороз

Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах

• Telegram 
• Facebook 
• Instagram