Обкрадений громадський транспорт

За роки незалежності базовий для більшості українських міст комунальний транспорт остаточно вичерпав власний ресурс. Повністю оновити рухомий склад вдалося лише в столиці. В усіх інших 42 містах, де досі курсують тролейбуси та трамваї, після капітального ремонту їх, в прямому сенсі, піднімають з руїн. Коли ж витрати на відновлення стали в декілька разів більшими за купівлю набагато кращих аналоги з сусідніх країн ЕС, в Україні розпочався справжній бум торгівлі вживаним електротранспортом. Відчувши «запах» солідних заробітків, посередники швидко зорієнтувалися, як за підтримки місцевих посадовців перетворювати придбаний в Європі "секонд-хенд" на мільйонні прибутки. З 2014 по 2016 роки з-за кордону завозиться близько 400 бувших у використанні тролейбусів й трамваїв. Прослідкуємо як та кому вдається добряче заробити на списаному транспорті і наскільки даний бізнес корумпований.

ВУЗОЛ ТРАНСПОРТНОЇ РЕФОРМИ

Зранку сісти у громадський транспорт неможливо. Вдень він курсує з величезними інтервалами і нерідко на зупинках доводиться чекати по 20-25 хвилин. Витративши на очікування чимало часу, потрапляєш до переповненого старенького тролейбусу. Стоячи на «одній нозі», розплачуєшся за проїзд, і нарешті віднаходиш щасливе місце, де не штурхають. За мить машина завмирає, і з кабіни водія доноситься звістка: тролейбус далі не їде, звільніть будь-ласка салон.. Під нарікання пасажирів в бік влади, виходиш і знову чекаєш з надією, що пощастить доїхати без поломки.

Наведену ситуацію в Житомирі можна охарактеризувати як типову для більшості міст України. Роками накопичена проблема зношеності рухомого складу комунальних підприємств особливо гостро постала останнім часом. Ремонтне депо місцевого трамвайно-тролейбусного управління (ЖТТУ) переповнене. Поруч з залишеними в спадок радянськими ЗиУ, в очікуванні відновлення стоять нещодавно завезені з Чехії та Литви декілька вживаних «Skod».

Закупівлю вказаних тролейбусів три роки назад ініціював чинний на сьогодні мер Житомира Сергій Сухомлин. Проголошена ним транспортна реформа мала витягнути підприємство з боргової ями та вивести на повну самоокупність. Наміри по її втіленню Сергій Іванович заходився втілювати одразу після Революції Гідності, як тільки посів посаду крісло першого заступника Житомирського міського голови. Базисом реформаторства вважалося придбання вживаних тролейбусів та автобусів. Весною 2014 року посадовець озвучив пропозицію по MANам з Німеччини. На оглядини до німецького містечка Золінгер відрядили директора трамвайно-тролейбусного управління разом з головним інженером. На той момент на відсутність достатньої матеріальної бази для обслуговування подібного транспорту не зважили і 16 червня 2014 року оголосили тендер. За виділені Житомирською міською радою 6 мільйонів гривень запланували придбати 13 вживаних тролейбусів MAN SL 172 NO M12 та 1 бувший в користуванні автобус MAN-А21. Вартість кожного на рівні 450 тисяч гривень. Розрахунок робили виходячи з озвучених першим заступником мера 18 тисяч євро за один тролейбус з Німеччини, доплюсувавши витрати на доставку, розмитнення та сплату податків. В таємниці так і трималася назва фірми, на основі пропозиції якої фактично ініціювалася державна закупівля.

Завдячуючи активному лобізму Сергія Сухомлина, в серпні 2014 року до зазначеної суми бюджет області додає 12 мільйонів гривень на придбання «нових тролейбусів». Згідно з протоколом сесії обласної ради, тодішнім головою ради Віталієм Французом пропозиція вноситься саме в такому вигляді, у той час як в остаточному тексті рішенні її переформулювали на закупівлю рухомого складу. На прес-конференції перший заступник мера підтверджує наміри витратити виділені обласною радою кошти на новий транспорт за лізинговою програмою:

Але перший заступник міського голови знає, що за два дні до голосування в обласній раді, тендер по вживаному транспорту скасовано. Насправді причина відміни торгів не лише в отриманні ЖТТУ тільки однієї за мінімально необхідних двох пропозицій. Суть проблеми крилася у вимозі подати на торги копії готових сертифікатів відповідності на тролейбуси, отримання яких можливе на вже завезений транспорт в Україну. Зазвичай, фірми наперед не вкладають власні кошти в купівлю техніки, доставляючи та сертифікуючи її лише після отримання коштів від комунальних підприємств. Єдиним учасником в даному тендері виявилася фірма ТОВ «Дуотранс». Схоже, саме її назву посадовець приховував, коли презентував свої початкові задуми.

ТЕНДЕР ПІД ПЕРЕМОЖЦЯ
В серпні 2014 року комунальне підприємство «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» на сайті державних закупівель оголошує повторний тендер на постачання 13 та 20  тролейбусів. Однак попри обіцяне придбання в лізинг нових машин, в обох повідомленнях значиться «бувші в користуванні транспортні засоби з Європи», не старші відповідно 1986 та 1990 років. Обов’язок надати сертифікати до торгів перенесли аж на «момент поставки». Тобто постачальник зміг прийняти участь в закупівлі за реальної відсутності придбаного транспорту.

Перемогу як в одному, так і в другому аукціоні здобув один і той самий посередник. Йдеться про згаданий вище ТОВ «Дуотранс» (пропоновані раніше німецькі тролейбусі замість Житомира потраплять в Маріуполь). Кожного разу єдиним його конкурентом ставав «УкрЄвроМаз» з дорожчою пропозицією.

Згодом, в листопаді цього ж року ЖТТУ додатково вирішує придбати ще три одиниці техніки. Тепер з тендерної документації взагалі видалили зазначену раніше вимогу щодо року випуску тролейбусів. Таким чином постачальнику надали можливість отримати з міської казни до півмільйона гривень за транспорт, вік якого сягає 30 та більше років. Виграє торги знову ж таки ТОВ «Дуотранс». В результаті проведених тендерів місто планувало поповнити рухомий склад на 36 одиниць. Фактично надійшло лише 32, й ті – за значно вищими цінами. До того ж «ветеранів», старіших за граничний 1986 рік, виявилося ще більше: два тролейбуси випущені в 1983 році і два – в 1984 році.

Окремо слід згадати про процес сертифікації привезеного до Житомира транспорту. Попри успішне її проходження, привезена в 2014 році партія тролейбусів з Литви з’явилася на комунальному підприємстві не скоро. Саме до них мало місце найбільше нарікань на технічний стан, який відчутно відрізнявся від попередньо поставлених з Чехії.

Міська влада запевнила, що постачальник власним коштом виправить усі недоліки та місто отримає технічно повністю справний транспорт. По факту постачальник обмежився заміною пасажирських сидінь, фарбуванням та встановленням електронного табло. До ремонту вузлів та конструктивних елементів тролейбусу справа так і не дійшла. Щоразу випрошуючи необхідні деталі, підприємству доводилося самотужки доводити техніку до належного стану.
Виникає питання: як технічно несправний транспорт вдалося сертифікувати? В Україні існує декілька міст, де діють спеціальні лабораторії, наділені дозволом на проведення необхідного обстеження та видачі сертифікатів відповідності УркСЕПРО. На луцькому держпідприємство «Волиньстандартметрологія» за один день погодили сертифікати на 12 тролейбусів з Литви. Згідно з офіційним висновком, транспорт відповідає усім вимогам.

«Ми вважаємо, що вкладати кошти в технічно і морально застарілі транспортні засоби більше немає сенсу, тому ми вирішили частково їх продати», – пояснює генеральний директор Vilniaus viešasis transportas (VVT) Гинтарас Накут Накутис.

«Середній вік виставлених тролейбусів – 28 років. Останні півтора вони не експлуатувалися. За цей час з’ясувалося, що ми можемо без них обійтися. Щодня їх вартість як транспортних засобів знижується, вони перетворюються на металобрухт. Ми раді, що ці тролейбуси ще можуть знадобитися для перевезення пасажирів в інших містах», – підсумовує пан Накутис.

Йдеться саме про розпродаж 19 листопада 2014 року вільнюських тролейбусів, що згодом надійшли до Житомира. За спостереженням литовських колег, аукціон проведено формально, оскільки, скоріш за все, знали кінцевого покупця. На підтвердження наводиться перше оголошення на сайті VVT, де за вказаною для огляду техніки адресою жодного транспорту немає. Після надісланого на адресу підприємства листа, помилку спочатку виправили, але згодом об’яву з сайту видалили.
Скриншот з об’яви про продаж тролейбусів на сайті VVT (Вільнюс)Самі торги тривали не більше 10 хвилин. Зареєстрований єдиний учасник викупив тролейбуси за номіналом. Ціна одного коливалася від 3041 євро (10,5 тисяч литовських літів) до 3939 євро (13,6 тисяч литовських літів). За всю партію з 15 машин покупець мав сплатити 177,8 тис. літів (51 494 євро).
Результати аукціону з перемогою одного учасника ТД"Літан" по закупівлі 15 тролейбусів Переможцем торгів виявилося українське ТОВ «Торговий дім «Літан» (ТД «Літан»), у якого з ТОВ «Дуотранс» дуже близькі стосунки. Співвласником обох та одночасно директором ТОВ «Дуотранс» є Дмитро Науменко. Його підпис стоїть на призначенні Олега Сухова директором ТОВ «ТД «Літан», де кожен з них являвся співвласником:
Протокол зборів про призначення Олега Сухова директором ТД "Літан"Фірми розташовані в Дніпрі за різними адресами. Проте приміщенням, автомобілем та навіть оргтехнікою користуються спільно:
Відповідно тролейбуси, згідно з угодами, на ТОВ «Дуотранс» постачаються від ТОВ «ТД «Літан».
Пройшовши «ланцюжок» посередників, на ЖТТУ тролейбуси з Вільнюса опинилися не відразу. Кінцева дата поставки тролейбусів регулярно переносилася. По кожному з аукціонів зміни в укладені договори вносилися від чотирьох до шести разів. Причиною стало, починаючи з 18 листопада 2014 року, доповнення угод пунктом про прив’язки вартості тролейбусів до курсу євро. Формула розрахована таким чином, що кожного разу на момент проплати вартість поставленого вживаного тролейбуса зростає на величину «підняття» іноземної валюти до гривні:
Формула розрахунку вартості тролейбуса згідно внесених змін від 18.11.2014 р.Як наслідок, модель «гармошка» «Skoda-15Tr» з 579000 грн. подорожчала до 674552,4 грн. В цей же час кількість обумовленого до постачання транспорту зменшилася з 10 до 9 одиниць. Наступною правкою 2 березня 2015 року їх чисельність ще раз скоротили. Останній з восьми придбаних за договором тролейбусів, обійшовся приблизно вдвічі дорожчим за початкову ціну – аж 1 млн. 111 305,3 грн. З 10 тролейбусів моделі «Skoda-14Tr», зі змінами в цій угоді залишили також вісім. Максимально ціна за одиницю транспорту піднялася з 470700 грн до 903439,38 грн.

Аналогічна ситуація з придбанням 13 тролейбусів «Skoda-14Tr». Завдячуючи «прив’язці» до курсу євро, ціна на останній тролейбус зросла з 459000 грн до 881412,18 грн. Кількість поставленого транспортну впала з 13 до 12 одиниць.
Дізнатися про мотиви переукладення угод та завезення вживаних тролейбусів, котрі комунальне підприємство ЖТТУ досі не може відремонтувати, вирішили безпосередньо в ініціатора закупівлі, міського голови Житомира Сергія Сухомлина.

«Это вопрос не... Ну… у нас же договор с фирмой, – заперечує мер. – Изначально только перевозка на низкопольной платформе стоила 6,5 тысяч євро, минимальная получилась 4,5 тысячи євро».

Посадовець запевнив, що транспорт місто отримало за мінімальною ціною і закуплені Тернополем в Чехії аналоги значно дорожче. Справді влітку 2014 року КП «Тернопільелектротранс» проводить тендер на закупівлю 8 вживаних тролейбусів «Skoda 15-tr.» В торгах перемагає чеська фірма «ELERPRO» s.r.o. із загальною пропозицією 132 тис. євро за всю партію. В Чехії законодавство не дозволяє спродавати муніципальну власність за кордон. Тому на локальних аукціонах місцеві фірми скуповують транспорт і після передпродажної підготовки пропонують його покупцям з України. Тож коли тернополяни уклали угоду напряму з «ELERPRO» s.r.o., тролейбуси до Житомира знову пройшли через зв’язку «Літан» та «Дуотранс».

«Все залежить від курсу євро і від стану транспортного засобу. На сьогоднішній день жодного капітального ремонту по цьому транспорті не робилося. Він в чудовому стані та весь працює на лінії, – ділиться досвідом закупівель директор КП «Тернопільелектротранс» Андрій Мастюх.

«За тендером ми сплатили по 16,5 тисячі євро за кожен придбаний в Чехії тролейбус. Множимо на коефіцієнт 1,45 – це мито, ПДВ та доставка. Виходимо на ціну 24 тисячі євро («гармошка» модель «Skoda 15-tr», – ред.) в нас на місці».

«Нічого не робилося через посередників. Ми і працювали з «Укрзалізницею», а не чехи нам доставляли до Тернополя. Обійшлася нам вона за кожен 18 тисяч гривень. Сертифікація взагалі коштує мізер – 300 чи 500 гривень. У нас ставилася така мета, щоб максимально зберегти кошти, – підсумовує Андрій Павлович.

Тепер підрахуємо, наскільки в Тернополі заощадили відносно до Житомира, оминаючи посередників й закуповуючи транспорт напряму. Станом на 14 жовтня 2014 року, коли підписувалася угода закупівлі транспорту в Житомирі, курс 1 євро становив 16,42 грн. Відповідно для ЖТТУ один тролейбус на дату укладання угоди обходився в 35260 євро (579000 грн / 16,42 грн за 1 євро). Порівнявши з тернопільською ціною в 24 тисячі, виходимо на різницю в 11260 євро за кожен проданий транспорт. Тобто лише на 8 тролейбусах КП «Тернопільелектротранс» зберегло 90 тисяч євро!!!

Коли ж цю різницю підрахувати на 32 проданих Житомиру вживаних тролейбусах, мова йде про сотні тисяч євро різниці. Складно лише уявити, наскільки прибутковою для ТОВ «Дуотранс» та ТОВ «ТД «Літан» була угода щодо вільнюських тролейбусів, викуплених за безцінь та проданих за постійно зростаючим курсом знову ж таки в Житомир.

БЕЗКАРНИЙ БІЗНЕС ПОСЕРЕДНИКІВ

«После разтаможки мы сразу продали тролейбуси в тролейсное управление, - розповідає директор ТОВ «Дуотранс» Дмитро Науменко. «Их никто не ремонтировал. В договоре с Житомиром таких обязательств не было. К тому же запасными частями мы не располагаем».

Подібний перепродаж з багаторазовою накруткою цін продовжується й донині. Яскравим прикладом слугують одні з останніх торгів із закупівлі вживаного транспорту Чернівцями та Запоріжжям. В обох містах переміг ТОВ «ТД «Літан», запропонувавши вживані чеські тролейбуси, завчасно придбані у чеської фірми Mezinarodni inovativni kancelar.
Отримана копія угоди закупівлі свідчить, що в «дуєті» їхні заробітки значно зростають. Чеський "партнер" 13 вересня 2016 року придбав 5 тролейбусів в м. Плезень за 1.235 млн чеських крон (без ПДВ). Конвертувавши дану суму в гривні виходить близько 1,3 млн грн (або 260 тисяч грн) за одиницю.
Іншою угодою з м. Брно 19 грудня 2016 року викуповується за 700 тисяч чеських крон ще 3 тролейбуси.
Вартість в гривнях близько 750 тис грн або 250 тис грн за одиницю. Варто зауважити, що в умовах чітко прописується, що транспорт заборонено використовувати в Чехії та країнах ЄС:
За місяць даний транспорт за виграними ТОВ «ТД «Літан» тендерами опиняється в українських містах. По чотири тролейбуси відправляються до Чернівців та Запоріжжя.

За кожен з них місцеві бюджети викладають по 794 тис 250 грн (29427 євро) та 1 млн 12,7 тис грн (34075 євро).
І цей процес продовжується по всій країні. За численними відкритими кримінальними справами досі не винесено жодного вироку. Поліцією Маріуполі, Житомирі, Херсону, Миколаєві та Дніпрі  проводиться розслідування. Проте досі жодної справи не доведено до суду і не винесено жодного вироку. Кволість правоохоронної системи та спритність посередників дозволяє й надалі вигравати торги, заробляючи не лише на вживаному транспорті. Про те, як посередники, «окупувавши» державне майно, добряче «нагріваються» й на продажі нових тролейбусів та трамваїв, розповімо в наступній частині розслідування.

Журналістське розслідування проведене в рамках проекту транскордонних розслідувань N-VESTIGATE
Тарас Боросовський (Україна)
Евіта Пурина (Латвія)
Марсель Сулек (Чехія)

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.