Чому досі не націоналізоване Житомиробленерго

В “Житомиробленерго” заперечують наявність російських кінцевих бенефіціарів. Однак документи та зібрані докази свідчать про протилежне, що має стати приводом для повернення енергетичних мереж у державну власність.

Російський слід "Житомиробленерго"

Розмови про російських власників ПАТ “Житомиробленерго” точаться давно та цілковито мали за собою виправдані підґрунтя. У середині 90-х підприємство одним з перших серед державних енергопостачальних компаній потрапило під приватизацію. Згодом через аукціон повністю перейшло у приватну власність: у 2001 році державну частку в 76,4 % придбала словацька компанія Vychodoslovenskа Energetickа.
Через два роки повні права власності набуває голандська ВС Енерджі Інтернешнл (VS Energy International N. V.), в інтересах якої словаки придбавали акції. Для поточного управління та контролю фінансових потоків у 2006 році в Україні з’являється однойменне товариство ВС Енерджі Україна. Вітчизняна структура за короткий час скупила решту невеликих пакетів акцій, сконцентрувавши 15,6 % частки в статутному фонді ПАТ “Житомиробленерго”.
Враховуючи, що українська компанія на 100 % належить голландській, загальна частка ВС Енерджі Інтернешнл Н. В. становить понад 91 %. Саме така структура власності незмінно фігурує в офіційній звітності.
Подальшу заплутану структуру власності частково вдалося розкрити зі звіту АТ "Перший інвестиційний банк", співвласником якого є обленерго.
Згідно з ним по березень 2015 року основним власником ВС Енерджі Інтернешнл була малайзійська фірма Sandos International Power Limited через свою малайзійську “дочку” Alkahn Power Company. Ще у 2001 році Антимонопольний комітет України дав згоду придбати Sandos International Power люксембурзькій Vacuna International, перейменованій в Financiere Egine Holding.
Хоча імена кінцевих власників у публічному доступі так і не були викладені, бенефіціарами люксембурзької компанії є власник футбольного клубу ЦСКА Євген Гінер, депутат Державної думи РФ Олександр Бабаков та Михайло Воєводін, знаний як кримінальний авторитет "Миша Лужнєцкий". Саме з даними персонами, яких у росії за контролем у 90-тих московського ринку Лужники прозвали “лужниковські“, асоціювалася попередня власність ряду обленерго, у тому числі й “Житомиробленерго”.
Непрямим підтвердженням того, що Євгеній Гінер володіє обленерго, служить також розшифрування стенограми засідання виконкому Російського футбольного союзу, опублікована в “Новій газеті” у серпні 2014 року. Голос, приписуваний пану Гінеру, заявив, що “Севастопольенерго” (як і “Житомиробленерго”, – авт.) належить йому. Відкрити свою участь у компанії його змусив запуск владою окупованого Криму процес націоналізації електромереж. До міської власності Севастополя були переведені мережі підприємства та планувався викуп нерухомості, техніки та обладнання.
В другому кварталі 2015 року кінцеві бенефіціари  ВС Енерджі Інтернешнл повністю змінюються. Серед оприлюднених прізвищ п’ятьох співвласників, які в рівних долях ним володіють, з'являються троє громадяни Латвії та двоє Німеччини.
 

Латвійців варто цілковито віднести до орбіти російського впливу. Зокрема, банкір Віліс Дамбінш представляв на батьківщині інтереси компанії MacAsyng Holding, якій належало 49 % московського футбольного клубу ЦСКА, очолюваного згаданим Євгеном Гінером. Колишній спортсмен Валтс Вігантс свого часу був директором малайзійської компанії Alkahn Power Company, якій донедавна належала вся структура ВС Енерджі Інтернешнл. За даними латвійського видання lsm.lv обидва працювали в компанії V.D. Nominees, що надає послуги з менеджменту, керуючи в цій якості фірмою AED International. Офшорна (Британські Віргінські острови) AED International у 2007-2011 роках належала згаданому депутату Держдуми від «Єдиної Росії» Олександру Бабакову, а потім перейшла (за документами з «панамського архіву», номінально) у власність його дочки. В архіві Бюро з запобігання та боротьби з корупцією Латвії, свого часу Віліс Дамбінш і Валт Вігантс — жертвували великі суми проросійському політичному рухові.
У вересні 2022 року латвійський Форбс опубліковав інтерв’ю з Валтс Вігантсом. Визнавши власну тісну співпрацю з росіянами, він стверджує, що структура "ВС Енерджі" була викуплена ними як колишніми менеджерами. В цей же час частки в обласних енергокомпаніях були закладені в російському "Альфа-банку" та "Сбербанку" за 600 мільйонів доларів.
Виглядає це досить дивно на фоні накопичених в 2015 році по одному лише АТ “Житомиробленерго” 565 млн гривень чистого прибутку, так і нерозподілених поміж акціонерами. Даний величезний власний фінансовий ресурс міг піти на виплату дивідендів та погашення величезного боргу перед російськими банками.
Натомість кошти скеровувалися, наприклад, на купівлю частки в банку або  придбання інших обленерго через новоспечені дочірні структури. У 2012 році ПАТ “Житомиробленерго” через ТОВ “Енергетична Україна ТВ” витратив 140,7 млн. гривень на викуп 50% держпакета акцій ПАТ “Закарпаттяобленерго”. Використовуючи засновану ТОВ “ВС Енерджі-Житомир” спробував придбати “Волиньобленерго” та в 2014 році – “Черкасиобленерго“.
Себто енергетичний бізнес був дуже прибутковим, що дозволило “лушниківським” взяти під заставу часток в обленерго гігантські кредити в двох російських банках. Витягнувши сотні мільйонів доларів бізнес вішають на литовських та німецьких власників, залишивши усю структуру в боргах. За твердженням латвійця, кошти від продажу "Київобленерго" та "Одесаобленерго" структурам ДТЕК Ріната Ахметова пішли якраз щоб розрахуватися по взятим позикам. Скільки досі структури ВС Енерджі залишилося винними та чи можуть в рахунок даного боргу російські банки забрати решта обленерго, співрозмовник не повідомив.
Водночас Валтс Вігантс підтвердив, що нинішня співвласниця "Житомиробленерго", громадянка Німеччини Марина Ярославська є дружиною президента московського клубу ЦСКА Євгена Гінера. Серед іншого видання "Схеми" наводить указ президента росії про її вихід з громадянства разом з донькою Юлією Гінер.
Разом з нею співвласником є й ще один німецький громадянин Борис Сізерман. Ще в далекому 1994 році він разом з згаданим Гінером та Михайлом Воєводіним створили в Берліні фірму. Назвали її за першими літерами засновників VOGIS (Воєводін, Гінер та Сізерман) Grundstücks- und Handels-GmbH (нерухомість та торгівля). Фірма проіснувала досить довго і припинила існування лише в кінці минулого року.
Отже наведені видозміни мали на меті в черговий раз вибудувати структуру, яка мала б називатися європейським бізнесом із відкритими власниками та в черговий раз переприховати наявні тісні зв’язки між номінальними та реальними власниками. Перелічені факти вчергове підтверджують, що попри формальне володіння енергокомпаніями громадянами Латвії та Німеччини, реальний контроль може залишатися за російським політикумом та банками.

Популізм або реальна націоналізація
Першою законодавчою спробою повернути енергетичні компанії у власність держави  була в грудні 2015 року, після появи на сайті Верховної Ради законопроекту про націоналізацію “Рівнеобленерго“. Керівництво обленерго тоді зробило заяву, що це такі ініціативи є популізмом: держава не може бути ефективним власником – вона може бути хорошим контролером.

Кримінальні справи проти ВС Енерджі порушені у вересні 2016 року. Тоді головне слідче управління МВС встановило причетність посадових осіб управляючої компанії та підконтрольних їй обленерго до «розкраданні бюджетних коштів шляхом вилученням частини власного капіталу». У 2020 році проти посадових осіб ВС Енерджі відкрито провадження за статтею 100 Кримінального кодексу (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України).
В квітні 2022 року слідство звернулося до суду з проханням визнати пакети акцій Херсонобленерго, Кіровоградобленерго, Житомиробленерго, Рівнеобленерго, Чернівціобленерго речовими доказами у кримінальному провадженні та накласти на них арешт. Прокурор Офісу генпрокурора Роман Тулін стверджував, що представники VS Energy протиправно консолідували частину об'єктів енергетичної інфраструктури України та протягом тривалого часу завдавали шкоди Україні, підривали її суверенітет та територіальну цілісність. Проте Печерський суд 17 квітня ухвалив відмовити у проханні слідства. В травні таку ж позицію зайняла апеляція, залишивши ухвалу в силі. Прийняті рішення судді мотивували тим, що прокурор та слідство не змогли надати достатніх доказів на підтвердження свого клопотання. Угоди щодо придбання акцій обленерго свого часу були погоджені з Антимонопольним комітетом, а жодна посадова особа компаній не отримала підозри. Адвокат Сергій Матвіїв вважає, що прокурори могли зібрати більше доказів на розгляд суддів, але цього, з якоїсь причини не зробили.
Одним з джерел для пошуку підтверджень цьому міг бути АТ "Перший інвестиційний банк" (Pibbank). Близько 5% банку належить ПАТ “Житомиробленерго". Головним його акціонером залишається все той самий Євген Гінер. 19 жовтня на належну йому частку  в 88,9 % банківській структурі Шевченківський суд наклав арешт. Слідство встановило зв'язок між Гінером та корпорацією "Ростєх", яка постачає зброю й боєприпаси для російської армії. Разом з акціями, заарештована нерухомість банку та десять службових автомобілів переходять в управління держави "для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їхнього збереження та збереження їхньої економічної вартості.

У цей же час, у вересні колишні менеджери російських структур Віліс Дамбінш і Валт Вігантс відкрито приїжджають в Україну під час війни та керівник “Житомиробленерго” публічно звітує перед ними. Хоча в структурі управління вони жодної посади не займають, не входять в правління чи наглядову раду обленерго. Відповідно не мають на те повноважень.

Отже про цілковите повернення, а тим паче про ефективне управління на благо всього суспільства енергетичними монополіями в області говорити надто рано. Боротьба за втрачений багато років тому контроль над стратегічною інфраструктурою завершиться не скоро.

Тарас Боросовський