Гроші не пахнуть: таємниці тарифів сміттєпереробного заводу
Останні місяці житомирян залякують сміттєвим колапсом. Без негайного підвищення тарифів єдиний завод зупиниться, а місто невдовзі потоне у побутових відходах.
Проте за намірами екологічного порятунку можуть ховатися виключно корисні мотиви.
Ми зазирнули за лаштунки контрольованих співвласником заводу компаній. Так ми виявили не лише намагання занизити доходи від перероблених відходів, а й заплутану фінансову павутину, створену щоб витягувати мільйонні прибутки.
Чергове підвищення
- Ми не ставимо зараз питання про перегляд цього тарифу і його підвищення в там рази, тому що дійсно ми розуміємо, що йде війна. Але й збудувати підприємство та його не запустити ... це було б, напевно, нераціонально, - пояснював два роки тому в інтерв’ю Суспільному Євгеній Барах.
Однак цьогоріч його риторика різко змінилася на: “Міськрада має ухвалити необхідні рішення, які дозволять продовжити роботу заводу!”. Незважаючи на описану директором вкрай критичну ситуацію, ТОВ «МС Соціальний проєкт» не припинило роботу ні в березні, на в квітні, ані в травні. І ось нещодавно, 8 червня 2026 року на сайті міськради з'явилося оголошення про звернення заводу.
Послуги підприємства, перейменованого на ТОВ «Юкрейніан Вейст Менеджмент», суттєво здорожчають, що змусить багатьох житомирян із жахом зазирнути у свої майбутні платіжки. Плановий економічно обґрунтований тариф тепер має становити 1 492,34 грн/т. В результаті плату за відновлення змішаних відходів, яка є ключовою частиною загального тарифу на поводження зі сміттям, мають намір одразу підняти на 51%.
Що це означає для пересічного житомирянина? Щомісячні витрати для мешканців багатоквартирних будинків збільшаться з діючих 23,52 грн до 35,52 грн. Тобто рахунок зросте на 12,00 грн. Для мешканців приватного сектору - з 26,03 грн до 39,30 грн на одну особу або подорожчає на 13,27 грн.
На перший погляд, підвищення на 12–13 гривень може здатися мізерним. Проте для родини з трьох-чотирьох осіб це щомісяця додаткових 50 гривень витрат. При цьому загальний платіж за вивезення та захоронення відходів також не стоїть на місці. Зі свого боку міська влада поспішила запевнити, що кожен новий розрахунок ретельно перевірятимуть:
- Ми дивимося безпекову та фінансову складову тарифів, для того, щоб гаманець наших житомирян не був навантажений необґрунтованими розрахунками, - гарантував заступник міського голови Сергій Кондратюк. - Тому для того, щоб застосовувати нові тарифи, скориговані тарифи або нововстановлені тарифи, ми вимагаємо виключно обґрунтованих розрахунків для того, щоб ми їх розглянули для наступного винесення на засідання виконавчого комітету для прийняття правильного рішення.
Заступник мера Сергій Кондратюк (зліва) та начальник управління житлового господарства Андрій Гуменюк (справа) гарантували лише обгрунтовані тарифи. Фото: сайт міськради
Необхідність коригування тарифу надавач послуги обґрунтовував зростанням його основних складових. Сюди віднесли зростання вартості електроенергії, здорожчання дизпалива, збільшення орендної плати за землю, підняття курсу євро та підвищення вартості сторонніх транспортних послуг. На підприємстві вважають, що ці зміни мають об’єктивний характер, не залежать від діяльності підприємства та безпосередньо впливають на рівень витрат.
Однак за цими формулюваннями простежується незмінна тенденція зростання з геометричною прогресією вартості послуг. Нагадаємо, що виконавчий комітет Житомирської міської ради за останні роки вже двічі переглядав тарифи на послуги з відновлення відходів. Спершу, в січні 2022, тариф становив 70,02 грн/м³. Директор підприємства нарікав, що з січня по квітень 2024 року через відсутність «усної вказівки» завод не міг повноцінно застосовувати тариф. Потім рішенням від 16 жовтня 2024 його підняли до 120,12 грн/м³.
За словами Євгенія Бараха, лише масштабна пожежа на сміттєзвалищі у травні минулого року дозволила повноцінно завантажити завод твердими побутовими відходами. Зі збільшення норм утворення сміття його переробка обходиться все дорожче, вартість якої мала б значно покриватися за рахунок вторинної сировини та палива з відходів.
Натомість апетити сміттєпереробника зросли до 181,38 грн/м³. Складається враження, що приватна структура вчергове намагається перекласти власні комерційні ризики на кишені містян. Щоб розібратися в цьому, слід детальніше заглянути в поданий для погодження розрахунок.
Як приховують прибутки
У чинній структурі тарифу сміттєпереробного заводу включений чималий прибуток. Затверджуючи згадані вище останні зміни, з кінця 2024 року міська рада погодила чистий заробіток підприємства у понад 30,5 мільйонів гривень.
У поданому новому розрахунку завод планує отримувати не менший прибуток, який, за виключенням податку, має повністю йти на розвиток виробництва.
У чинний та плановий тариф включено понад 30,5 млн грн прибутку. Джерело фото: сайт міськради.
- Прибутковість базується на тому, що ми платимо за тарифами. Вони отримують прибутки за рахунок організованої переробки ще додатково до цього, - підкреслює експерт Олег Листопад.
Експерт Олег Листопад. Джерело фото: сайт Детектор Медіа.
Справді технологія сміттєпереробного заводу передбачає не просто утилізацію, а, насамперед, переробку відходів у цінні продукти вторинної переробки. Мова йде як про таку традиційну вторсировину, як пластик, скло, метал, так й альтернативне, так зване SRF-паливо, яке закуповують цементні заводи. Відповідно, дохід від реалізації цих ресурсів має суттєво знижувати кінцеву вартість послуг з переробки (відновлення) змішаних відходів. За чинним тарифом сумарний чистий дохід становить понад 80,4 млн грн. Це дозволяє більш ніж на половину покривати вартість тарифу, а мешканцям сплачувати вдвічі менше за включені в тариф послуги з переробки сміття.
Водночас аналіз нового розрахунку свідчить про дивовижні метаморфози. Завод від реалізації вторинної сировини та SRF-палива подає на 34,4% нижчу ціну та очікуваний дохід.
Фото з поданого розрахунку з меншим доходом від вторсировини та палива.
В результаті роздувається та частина тарифу, яку мають оплачувати мешканці міста. В таблиці чітко видно, що цей пункт має основне значення у зміні тарифу. Якщо вартість усіх витрат збільшилася на 6 млн, то саме зменшення на 27,6 млн доходу від продажу вторсировини та палива, призводить до зростання у понад півтора рази діючого тарифу.
Начальник управління житлового господарства Житомирської міськради Андрій Гуменюк представляє зміни тарифу 16.10.2024 р. Джерело: сайт міськради
Хоча під час засідання виконкому Житомирської міської ради серед найважливіших факторів роботи сміттєпереробного заводу називалося збільшення SRF-палива у півтора рази. Його широко використовують цементні заводи для заміщення природного газу та електроенергії. Особливо, зважаючи на різке зростання цін на енергоносії, попит на таке паливо хіба що зростає.
Житомирська міська рада не володіє інформацією, чому дохід від продажу вторинних ресурсів різко зменшився. Джерело: скріншот з офіційної відповіді
Точну інформацію про вартість продажу SRF-палива, як і решти вторинної сировини, у міськраді надати не змогли. Чиновники просто перенаправили наш запит керівництву сміттєпереробного заводу, яке й досі красномовно мовчить.
Згідно звітності завод задекларував тисячі тонн отриманих цінних ресурсів. Джерело звіт про відходи за 2025 рік
Але редакції вдалося отримати доступ до даних про розпорядження та передачу відходів. Відповідно офіційного звіту в 2025 році сміттєпереробний завод відвантажив SRF-паливо трьом цементним підприємствам. При цьому лише для АТ «Подільський цемент» було продано понад 13 121 тонни. Тобто з території заводу щодня без упину впродовж усього року виїжджало по дві повністю завантажені 20-тонні фури.
Зважаючи, що лише з початку року вартість цементу зросла на 20-25 %, обумовленою підняттям ціни на енергоносії, відвантажене заводом паливо ніяк не може впасти в ціні, як це зазначається в поданому на зміну тарифів розрахунку.
SRF-паливо у 2024 році продавалося по 6-8 тис грн за тонну. Джерело: сайт оголошень
В інтернеті ми знайшли декілька оголошень про продаж SRF-палива за ціною щонайменше 6 тис. грн за тонну! У розмові нам підтвердили, що його теплотворність перевищує коксове вугілля, що й зумовлює колосальний попит та високу ринкову ціну на цей ресурс. Тож ні про які 1 000 грн, а тим паче про зниження ціни до 658 грн за тонну не може бути й мови. Реальна вартість альтернативного палива в рази вища, що може свідчити про штучне заниження доходів заводу навіть у чинному тарифі. Про
Міськрада вказує, що вторсировина має продаватися на ринковими цінами. Джерело: лист міськради
Ще більше заробіток завод отримує від продажу вторинної сировини, зокрема металу. За тим же офіційним звітом київському ТОВ "Профільні системи”, який виготовляє алюмінієвий профіль, поставлено понад 19 тонн металу. При мінімальній вартості у 82 тис. грн за тонну це могло принести заводу щонайменше 1,6 млн грн доходу.
А ще завод реалізував близько 1000 тонн пластику, вартість якого коливається від 5 - 16 тис грн за тонну. На додачу ще 39 тонн металу та 186 тонн скла також на мільйони гривень. Якщо скласти разом увесь дохід, він здатний практично повністю покривати всі закладені в чинний тариф витрати підприємства.
Продаж вторинної сировини є достатнім для окупності понесених заводом витрат. Джерело лист міськради
Але ж як та скільки цінних ресурсів насправді витягує підприємство з відходів, ретельно приховується, що не менш насторожує. Прибуток ж осідає в кишенях власників, постаті котрих також потребують окремого дослідження.
Завод в подарунок
Для того, щоб зрозуміти, хто стоїть за фінансовими потоками, варто повернутися до історія появи підприємства. ТОВ «МС Соціальний проєкт» розпочалося в 2018 році із залучення кіпрського офшору ICU TRADING LTD, котрий за умовами Інвестиційного угоди зобов’язувався вкласти в будівництво заводу 10 млн євро.
В 2018 році інвестор оголосив про початок проєкту з будівництва сміттєпереробного заводу. Джерело сайт icu.ua
Проте згодом конфігурація власників кардинально змінилася. В червні 2021 року 24,5% заводу від кіпрського офшору перейшла ТОВ «ФК «Фінлайн». А вже за кілька місяців відбувається ще більш дивна операція. У лютому 2022 року надано згоду на відчуження цієї частки шляхом дарування на користь Євгенія Бараха. Тобто компанія просто «подарувала» 24,5% заводу, і колишній директор став прямим співвласником підприємства, сплативши за це нуль гривень.
25% сміттєпереробного заводу купили в офшору Вілентра Інвестментс ЛТД, щоб згодом подарувати Євгенію Бараху. Джерело фото: звітність компанії.
За 10 тисяч гривень, які склали статутний капітал ТОВ «МС Соціальний проєкт», навряд чи збудуєш навіть дерев'яний сарай, не те що цілий сміттєпереробний завод. За відсутності власних коштів, їх потрібно було десь залучати. Звісно, жоден банк у здоровому глузді не дав би позику новоствореній фірмі. Тому на допомогу прийшов згаданий кіпрський офшор та «ФК «ФІНЛАЙН».
Згідно фінансових документів на кінець 2021 року заборгованість заводу перед ТОВ «ФК «ФІНЛАЙН» становила 78,3 млн грн. На кінець 2022 року вона вже досягла майже 87 млн грн. На додачу борг за нарахованими відсотками: з початкових 3,6 млн грн у 2022 році досяг понад 15,36 млн грн.
Кошти на будівництво сміттєпереробного заводу надала ФК Фінлайн. Джерело: аудиторський висновок.
Чому це вигідно власникам? По-перше, всі взяті борги та нараховані відсотки повністю включаються у затверджений міськрадою тариф, збільшуючи вартість послуги для населення. По-друге, через виплату цих фінансових витрат на користь «ФК «ФІНЛАЙН» реальна прибутковість сміттєпереробного заводу штучно занижується. Це дозволяє заявляти про хронічні «збитки» та регулярно вимагати від мерії чергового підвищення тарифу.
Але найцікавіше, що «ФК «ФІНЛАЙН», яка щедро кредитувала завод і подарувала його частку, роками контролював не хто інший, як сам директор сміттєпереробного заводу Євгеній Барах.
ФК “Фінлайн”, який під відсотки надав позику заводу, належав Євгену Бараху. Джерело фото: звітність ФК “Фінлайн”
Уже наступного місяця новою власницею компанії стає його рідна тітка — Ірина Барах. Своєю чергою, Євгеній Барах отримав контроль над половиною сміттєпереробного заводу. Решта 50% продовжувала залишалася в руках кіпрської Вілентра Інвестментс.
Проте минулого року від офшору частка перейшла у власність двох фінансових компаній, наближених до мера Харкова. Одна з них, до слова, нещодавно викупила на аукціоні скандальний кредит Харківської міськради, взятий під будівництво Центрального парку. Схоже, апетити до заробітку на житомирському смітті стрімко зросли з появою нових партнерів.
Майбутнє тарифів
На тлі цілої медіа-кампанії щодо необхідності підвищення тарифу Житомирська міська рада поки не поспішає задовольняти запропоновані зміни. У відповідь на запит редакції заступник Житомирського міського голови Олександр Шевчук вказує про потребу детального доопрацювання поданих компанією розрахунків.
У тексті окремо наголошується про юридичну невідповідність. Розрахунки на коригування тарифів подало ТОВ «Юкрейніан Вейст Менеджмент», тоді як офіційним надавачем послуг у місті досі затверджене ТОВ «МС Соціальний проєкт». Підтвердження того, що йдеться про одне й те саме підприємство або його правонаступника, у міськради відсутні. Управління житлового господарства ще 09.06.2026 року надіслало запит щодо надання установчих документів та роз'яснення правонаступництва, проте відповіді так і не отримало. Будь-які додаткові угоди до базової Інвестиційної угоди від 2018 року у зв'язку зі зміною назви міською радою також не укладалися.
До того ж після запуску сміттєпереробний завод вирішив змінити й юридичну реєстрацію. Замість Житомира тепер він зареєстрований в столичному бізнес-центрі. Раніше обіцяні значні податкові надходження від зарплат сотні найманих працівників та їхні соціальні внески сплачуються в Києві. Натомість в житомирському бюджету залишається лише включений у тариф земельний податок, а самій громаді — стійкий сморід, що розповсюджується далеко за межі взятої в оренду комунальної землі.
Ключове те, що міська влада не згодна із закладеними у тариф витратами, які суперечать фактичним фінансовим звітам компанії за 2025 рік. За результатами їх аналізу, встановлено не врахування рекомендації щодо недоотриманих доходів та дотримання економічного обґрунтування складових тарифів.
Підприємство не враховує надані рекомендації. Джерело: скріншот з документу
Надавачу послуг направили в березні та квітні 2026 року листи щодо зменшення собівартості операцій, планування прибутку та виконання інвестиційного плану. Сміттєпереробний завод проігнорував рекомендації по зменшення собівартості операцій, а також приховав реальні обсяги доходів від реалізації ресурсоцінних компонентів. Тому в поточному вигляді тарифи не можуть бути затверджені.
Розрахунок потребує доопрацювання. Джерело: скріншот з документу
До того ж, залишається відкритим питання недостатньої ефективності роботи заводу. З самої презентації проєкту обіцяна глибина переробки відходів мала складати 85%–90%. Натомість фактичний відсоток досі не перевищує 50-55%. Решта сміття так і опиняється на давно переповненому міському полігоні.
Ми спробували отримати прямі відповіді на кілька болючих питань у керівника компанії. Проте Євгеній Барах відмовився надати коментар, заявивши:
- На всі запити від журналістів ми надаємо письмові відповіді. Тому відповідь буде вам надана письмовим виглядом. Я не даю коментарі. Я вас особисто не знаю. Коментарі будуть надані в понеділок-вівторок.
Для забезпечення об'єктивності редакція наводить перелік запитань, на які на момент виходу матеріалу, досі так і не отримала відповіді:
Фото з запиту на надання коментаря. Джерело: скріншот запиту
Пізніше завод переніс надання коментарів, які обов’язково ми включимо як тільки отримаємо. Експертне середовище налаштоване досить скептично. Еколог Олег Листопад доволі жорстко резюмує ситуацію навколо сміттєвого бізнесу в Житомирі та в цілому в країні:
- Без законодавства, без нормальної прозорої системи менеджменту, без контролю громадського і так далі — це все схеми, схеми, схеми. Це бізнес, який базується на схемах. В Київській адміністрації, коли йдуть тендери на вивіз сміття, — фільми про мафію відпочивають, - стверджує експерт.
Експерт підтвердив неналежну обґрунтованість запропонованого підвищення тарифу на операцію відновлення сміття. Можна говорити про їх штучну його роздутість і очевидне заниження доходів від продажу вторсировини та палива.
Проте чи вдасться приватній структурі, спекулюючи своїм статусом та погрожуючи сміттєвим армагедоном, дотиснути посадовців міськради — залежить і від небайдужості житомирян. Адже додаткові кошти вкотре спробують витягнути з наших кишень.
